Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/885/25
Номер провадження: 1-кс/511/681/25
06.06.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Роздільна Одеської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, -
Учасники розгляду клопотання:
прокурор ОСОБА_4
слідчий ОСОБА_3
підозрюваний ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
Стислий виклад обґрунтування клопотання сторони обвинувачення.
У ході досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 121 120 гривень до 9 червня 2025 року (включно).
Водночас завершити досудове розслідування до 9 червня 2025 року (включно) не представляється можливим, оскільки наразі необхідно:
-отримати висновки амбулаторної судово - психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_5 , адже висновок вказаної експертизи може вплинути на подальший порядок проведення досудового розслідування;
-допитати підозрюваного ОСОБА_5 ;
-провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_5 ;
-підготовити та вручити ОСОБА_5 повідомлення про підозру в остаточній редакції;
-виконати вимоги статті 290 КПК України;
-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
-вручити обвинувальний акт та реєстр кримінального провадження підозрюваному та його захиснику;
-виконати інші слідчі дії, у виконанні яких виникне необхідність у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
У зв'язку з чим, 5 червня 2025 року керівником Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_7 було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному до трьох місяців, тобто до 9 липня 2025 року (включно).
Разом з цим, раніше встановлені ризики не зменшилися, а тому виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025162390000247 від 15 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Відповідно до частини третьої статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 121 120 гривень до 9 червня 2025 року (включно).
Розмір застави на час розгляду клопотання не сплачений та ОСОБА_5 утримується в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор».
Разом з цим, як вбачається з матеріалів клопотання, а саме: постанови про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 29 травня 2025 року, постанови про продовження строку досудового розслідування від 5 червня 2025 року, завершити досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не представляється можливим з поважних причин.
Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При перевірці наявності раніше встановлених ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що прокурором та слідчим доведено, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду наразі існує, який обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для нього наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України є тяжким, а також враховуючи, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування, на повістки про виклик до слідчого не з'являвся.
Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частина 1, 2 статті 23, статті 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
У зв'язку з чим, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішення питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, врахувавши підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені раніше ризики не зменшилися, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а завершити досудове розслідування до строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неможливим.
Разом з цим, на переконання слідчого судді, наявні підстави для зменшення розміру застави з 40 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року).
Вказаний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буте завідомо непомірним для нього, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на необхідності встановлення розміру застави, який не є надмірним і враховує індивідуальні обставини обвинуваченого. Зокрема, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ підкреслив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням особистості підсудного, його майнового стану та стосунків з поручителями. Мета застави полягає в забезпеченні явки обвинуваченого до суду, тому вона не повинна бути надмірною та має відповідати фінансовим можливостям особи.
У справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ встановив, що національні суди не врахували фінансовий стан заявниці при визначенні розміру застави, що призвело до її надмірності. Суд зазначив, що тяжкість обвинувачень не може бути єдиним фактором для обґрунтування розміру застави; необхідно також оцінювати фінансові можливості обвинуваченого.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на тобто до 9 липня 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 65 560 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з села Щербанка Роздільнянського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
-заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 9 липня 2025 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1