Справа №521/2632/24
Провадження №3/521/2335/25
04 червня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Турава Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшли матеріали справи за протоколом серії ЕПР1 №242925 від 10 лютого 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №242925 від 10 лютого 2025 року, вбачається, що 09 лютого 2025 року об 23 годинні 53 хвилин в м. Одеса по вул. Мельницька, 32-Б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mustang», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленого законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на камеру № 471640, № 474932, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
За даним фактом інспектором поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №242925 від 10 лютого 2025 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається зі змісту протоколу, до нього додається відеозапис з портативного відеореєстратора № 471640, № 474932, однак до адміністративних матеріалів носій ПВР № 471640, який наданий, не відображає дане відео, та носій ПВР № 474932, який наданий, частково не відображає дане відео.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 04 березня 2025 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, повернуто до Управління патрульної поліції в Одеській області для доопрацювання та усунення недоліків.
До суду надійшов лист Управління патрульної поліції в Одеській області від 13 березня 2025 року з адміністративними матеріалами справи, до яких додано відео-фіксація зі службових нагрудних камер на DVD-диску.
Законом України № 1402-VIII від 26 лютого 2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» змінено найменування Малиновського районного суду міста Одеси на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Представник Малаїл Акшай Малевич Олег Вікентійович надав до суду клопотання, в якому просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначивши, що ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та зазначає, що дійсно вживав алкоголь, однак після того, як приїхав додому, а в машині лише перебував зі своєю дівчиною та нікуди не їхав.
З відеозапису вбачається, що транспортний засіб «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_1 , стоїть припаркований біля будинку з вимкнутим двигуном, а ОСОБА_1 перебуває з дівчиною у транспортному засобі. Надані до суду відеозаписи з боді-камери № 474932 поліцейського починають фіксацію події 10 лютого 2025 року о 00 год. 31 хв. Натомість у протоколі наданому до суду, зазначено, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння 09 лютого 2025 року об 23 годинні 53 хвилині. Жодного доказу, який би підтверджував факт керування водієм транспортного о 23:53 до суду не надано, тим більш у стані алкогольного сп'яніння.
Матеріали адміністративної справи ґрунтуються на припущеннях поліцейських, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 23:53 з ознаками алкогольного сп'яніння. Також, на відеозапису з боді-камери № 47493 на 05 хвилині 30 секунді поліцейський запитує водія, коли він приїхав сюди та отримує відповідь, що хвилин 40-45 назад. Тобто, фактично сам працівник поліції розумів, що коли вони підійшли до транспортного засобу, то водій не керував транспортним засобом та жодних правил дорожнього руху не порушував. Більш того, факт перебування у власному транспортному засобі під час комендантської години не є порушення, оскільки транспортний засіб не є громадським місцем.
Надалі водій транспортного засобу на дуже поганій російсько-українській мові намагається пояснити працівникам поліції, що він не керував транспортним засобам у стані алкогольного сп'яніння та це твердження від нього було багато раз зазначено протягом всього відеозапису. Надалі на 08 хвилині 45 секунді відеозапису поліцейський телефонує невідомій особі та просить «пробити» автомобіль водія по «Безпечному місту», тому що їм необхідний факт руху, а водій зараз стоїть. На 10 хвилині 55 секунді відеозапису поліцейський питає на якій мові розуміє водій. Водій відповідає, що на російський. На 11 хвилині відеозапису, вбачається тиск на водія наступного характеру: « ОСОБА_2 меня внимательно, а то в райотделе будешь до 5 часов утра сидеть, а то и дольше». На 12 хвилині відеозапису працівником правоохоронного органу здійснюється пропозиція водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а потім розуміючи, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави та розуміє поліцейського неповністю. На 14 хвилині 55 секунді відеозапису поліцейський показує якесь відео на телефоні водію, стверджуючи, що це відеозапис факту керування транспортним засобом, однак водій знову зазначає, що він не був п'яний, коли керував. На 17 хвилині 45 секунді відеозапису працівник поліції зазначає ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Пропозиція здійснюється українською мовою, хоча до цього водій дав зрозуміти, що він в недостатньому обсязі розуміє українську мову. На 20 хвилині відеозапису представники поліції стверджують, що водій начебто їхав по вулиці Василя Стуса о 23 год. 53 хв. на що водій вчергове відповідає, що він не був п'яним там, а випив лише дома. Відповідно до відеозапису надалі йде фіксування складання адміністративних матеріалів, які знаходяться в матеріалах справи та спілкування з водієм транспортного засобу. На 21 хвилині 27 секунді працівник поліції зачитує водію його права. На 30 хвилині 11 секунді водій зазначає, що йому потрібен перекладач. На що представник поліції говорить наступне: «Нас понимаете ? Ну все хорошо». На 44 хвилині 15 секунді водій знову намагається пояснити поліцейським, що у стані алкогольного сп'яніння не керував та зазначає, що «випив одне пиво, тут». Тобто, вже після того, як завершив керування транспортним засобом та припаркувався. Працівники правоохоронного органу відверто протягом усього часу складання протоколу намагаються ввести водія в оману, що він начебто проїхав повз них, а вони його бачили і під'їхали через 10 хвилин після того, як він зупинився (така інформація міститься на відеозаписі на 01 год. 04 хв. 20 сек.). Також, майже ідентична інформація зафіксована на боді-камеру працівника поліції № 471640, але в перемішку з фіксацією іншого адміністративного правопорушення (Фіксація даного правопорушення починається з 59 хвилини відеозапису).
Отже, підсумовуючи вищевикладене, вбачається, що з переглянутих відеозаписів наданих до суду будь-які докази керування ОСОБА_3 транспортним засобом відсутні. Тим більш, у час, який був зазначений у протоколі - 09 лютого 2025 року о 23 год. 53 хв. До того ж, у протоколі зазначено, що водій здійснював керування ТЗ за адресою м. Одеса по вул. Мельницька, 32-Б, хоча відеозаписами підтверджено відсутність руху автомобіля за цією адресою. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 факт керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння категорично заперечував та пояснював, що він випив пляшку пива вже після керування транспортним засобом. Працівниками поліції не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували рух автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням особи, яка притягається до відповідальності. Також, водію було відмовлено у наданні послуг перекладача, хоча він є громадянином Індії. Доказів, якими було б спростовано доводи ОСОБА_4 щодо не керування транспортним засобом матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій, однак, матеріалами адміністративної справи не доведено той факт, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобам, тим більш після вживання алкогольних напоїв та є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Закон України «Про національну поліцію» надає працівникам поліції повноваження зупинити транспортний засіб у випадках перелік яких є вичерпний та міститься у статті 35 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений обов'язок для поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Однак з наданих до суду доказів взагалі не вбачається факт зупинки транспортного засобу, оскільки наданий до суду відеозапис розпочинається з того, що поліцейський автомобіль під'їхав до припаркованого біля дому транспортного засобу.
Отже, слід зазначити, що транспортний засіб мав бути зупинений працівниками поліції, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля свого транспортного засобу, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
У відповідності до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Дослідивши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, його представника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №242925 від 10 лютого 2025 року, вбачається, що 09 лютого 2025 року об 23 годинні 53 хвилин в м. Одеса по вул. Мельницька, 32-Б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mustang», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленого законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на камеру № 471640, № 474932, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Положення п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура огляду на стан сп'яніння визначена законом. Пунктом 9 Розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено використання в закладах охорони здоров'я лише для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що підтверджуються сертифікатами відповідності та свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
Адміністративним правопорушенням, згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається. Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі чи біля нього у стані сп'яніння не має наслідком склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 509/3281/23, якою було закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а також визначає спеціального суб'єкта водія транспортного засобу.
Водій-особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 Правил дорожнього руху).
При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом.
Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» визначено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування
Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Однією з обов'язкових умов огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння є обставина керування транспортним засобом.
Така обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові у постанові Одеського апеляційного суду від 07 червня 2024 року у справі № 947/33322/23.
ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та зазначає, що дійсно вживав алкоголь, однак після того, як приїхав додому, а в машині лише перебував зі своєю дівчиною та нікуди не їхав.
З наданих до суду відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, вбачається, що транспортний засіб «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_1 , стоїть припаркований біля будинку з вимкнутим двигуном, а ОСОБА_1 перебуває з дівчиною у транспортному засобі.
Надані до суду відеозаписи з боді-камери № 474932 поліцейського починають фіксацію події 10 лютого 2025 року о 00 год. 31 хв.
Натомість у протоколі наданому до суду, зазначено, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння 09 лютого 2025 року об 23 годинні 53 хвилині.
Жодного доказу, який би підтверджував факт керування водієм транспортного о 23:53 до суду не надано.
З вищевикладеного, вбачається, що матеріали адміністративної справи ґрунтуються на припущеннях поліцейських, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 23:53 з ознаками алкогольного сп'яніння.
На відеозапису з боді-камери № 47493 на 05 хвилині 30 секунді поліцейський запитує водія, коли він приїхав сюди та отримує відповідь, що хвилин 40-45 назад. Тобто працівник поліції розумів, що коли він підійшов до транспортного засобу, то водій не керував транспортним засобом та жодних правил дорожнього руху не порушував.
Також, водію було відмовлено у наданні послуг перекладача, хоча він є громадянином Індії.
Доказів, якими було б спростовано доводи ОСОБА_4 щодо не керування транспортним засобом матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій, однак, матеріалами адміністративної справи не доведено той факт, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобам, тим більш після вживання алкогольних напоїв та є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Закон України «Про Національну поліцію» надає працівникам поліції повноваження зупинити транспортний засіб у випадках перелік яких є вичерпний та міститься у статті 35 цього Закону.
Відповідної вищезазначеної статті: поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Закон України «Про національну поліцію» надає працівникам поліції повноваження зупинити транспортний засіб у випадках перелік яких є вичерпний та міститься у статті 35 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений обов'язок для поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Однак з наданих до суду доказів взагалі не вбачається факт зупинки транспортного засобу, оскільки наданий до суду відеозапис розпочинається з того, що поліцейський автомобіль під'їхав до припаркованого біля дому транспортного засобу.
Отже, слід зазначити, що транспортний засіб мав бути зупинений працівниками поліції, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля свого транспортного засобу, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
У відповідності до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в його діях складу правопорушення, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року вказує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак, у вказаній справі вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, що свідчить про відсутність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (n. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку із зазначеним, викладені у протоколі обставини залишають місце «розумному сумніву», що випливає із сукупності ознак та не спростованих достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених презумцій вини ОСОБА_1 .
Виходячи з викладеного, та керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Головуючий Гуревський В.К.