Справа №766/3345/25
н/п 1-кс/766/4762/25
06.06.2025 року Слідча суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, працюючого слюсарем контрольно-вимірювальних пристроїв та автоматики ООО «Механічний завод», неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в с т а н о в и ла :
05.06.2025 року т.в.о. старший слідчий СВ відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025231020000130 від 06.02.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України строком на 60 (шістдесят) днів. У відповідності до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прошу визначити розмір застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680,00. Уразі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Обґрунтування клопотання
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовуються тяжкістю покарання за вчинені кримінальні правопорушення, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі від 6 до 10 років. Крім того, підозрюваний не одружений, на утриманні малолітніх дітей та осіб з інвалідністю не має, офіційно працевлаштований, однак фактично не працює, а отже соціальні зв'язки, які могли б його стримувати від спроб переховуватись від суду та органу досудового розслідування - відсутні;
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Ураховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 мешкає у безпосередній близкості з свідками, що свідчить про те, що, якщо не обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній зможе впливати на свідків з метою схилення його для зміни показів;
- вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний не має законних джерел доходу, у зв'язку з чим для забезпечення свого існування може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також, характер злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4 , наявні у кримінальному провадженні інтереси суспільства, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи останнього, відсутність можливості перешкоджати досудовому слідству іншим чином, застосування до вказаного підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є єдиним спів розмірним та достатнім запобіжним заходом у даному випадку.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи учасників провадження у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що офіційно працевлаштований , але заробітну плату не отримує, завод розбитий та планується відновлення роботи підприємства.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання , посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Зазначив, що його підзахисний злочин не вчиняв, має постійне місце проживання, за яким проживає з літніми батьками, працює, доглядає за хворим батьком, сам хворіє та не збирається переховуватись. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби.
Мотивація суду
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП у Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025231020000130 від 06.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України.
За версією сторони обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, у порушення вимог ст. 7 ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» якою передбачено, що діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці II Переліку затвердженого Постановою КМУ «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» № 770 від 06.05.2000, обмежено, незаконно, в невстановлений час, в невстановленому місці придбав та з невстановленої досудовим розслідуванням дати зберігав з метою збуту в невстановленому місці, а також при собі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який 25.02.2025 о 12:00, перебуваючи за адресою: м. Херсон, вул. Фонтанна, 19 (біля будинку) під час проведення негласної слідчої розшукової дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки співробітниками СБНОЗ ВКП Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, незаконно збув шляхом продажу за попередньо ідентифіковані грошові кошти в сумі 500 гривень громадянину з вигаданими анкетними даними ОСОБА_8 , особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», паперовий згорток з речовиною рослинного походження буро-зеленого кольору в подрібненому вигляді з пряним запахом, яка згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину - 1,333 г.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, у порушення вимог ст. 7 ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» якою передбачено, що діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці II Переліку затвердженого Постановою КМУ «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» № 770 від 06.05.2000, обмежено, повторно, незаконно, в невстановлений час, в невстановленому місці, придбав та з невстановленої досудовим розслідуванням дати зберігав з метою збуту в невстановленому місці, а також при собі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який 03.06.2025 о 16:20, перебуваючи за адресою: м. Херсон, вул. Фонтанна, 19 (біля будинку) під час проведення негласної слідчої розшукової дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки співробітниками СБНОЗ ВКП Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, незаконно збув шляхом продажу за попередньо ідентифіковані грошові кошти в сумі 1000 гривень громадянину з вигаданими анкетними даними ОСОБА_8 , особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», полімерний пакет рожевого кольору з речовиною буро-зеленого кольору в подрібненому вигляді з пряним запахом, яка згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину - 4, 492 г.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно.
03.06.2025 о 19.43 год у відповідності до п.2 ч.1 ст. 208 та п.6 ч.1 ст.615 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано за підозрою у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Протокол затримання особи ( ОСОБА_4 ) було підписано підозрюваним та захисником адвокатом ОСОБА_5 (доручення №002-210000104 від 03.06.2025 року) та понятими без жодних зауважень та застережень щодо його змісту. Підозрюваний копію протоколу отримав та жодних зауважень щодо його змісту також не надав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
04.06.2025 о 17.45 годині ОСОБА_4 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, а також незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.
Доказів недотримання строків вручення письмового повідомлення про підозру визначених ст. 278 КПК України - матеріали клопотання не містять та стороною захисту надані не були.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема:
1.Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що йому відомий мешканець міста Херсон - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збуває серед наркозалежних мешканців міста Херсон.
2.Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий повідомив, що особисто знайомий з гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займається збутом наркотичних засобів, а саме «Канабіс» серед наркозалежних мешканців міста Херсон.
3.Протоколом огляду закупника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому було вручено грошові кошти в кількості 500 грн. для проведення оперативної закупнки.
4.Протоколом огляду від 25.02.2025 в ході якого закупник ОСОБА_8 добровільно видав прозорий зіп-пакет з речовиною рослинного походження, буро-зеленого кольору, ззовні схожу на наркотичну, яку він придбав вході оперативної закупки у гр. ОСОБА_4 .
5.Висновком експерта № СЕ-19/122-25/1192-НЗПРАП від 28.02.2025 згідно якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження буро-зеленого кольору з пряним запахом є наркотичним засобом, обіг якого обмежено- канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 1,333 г.
6.Протоколами за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтроль особи.
7.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила, що знайома з гр. ОСОБА_4 та який розповсюджує наркотичний засіб - канабіс серед наркозалежних осіб м. Херсона.
8.Допитом свідка ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які повідомили, про те, що їм відомо, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 збуває наркотичні засоби.
9.Протоколом огляду закупника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому було вручено грошові кошти в кількості 1000 грн. для проведення оперативної закупнки.
10.Протоколом огляду в ході якого закупник ОСОБА_8 добровільно видав прозорий зіп-пакет з речовиною рослинного походження, буро-зеленого кольору, ззовні схожу на наркотичну, яку він придбав вході оперативної закупки у гр. ОСОБА_4 .
11.Висновком експерта № СЕ-19/122-25/3154-НЗПРАП від 04.06.2025 згідно якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження буро-зеленого кольору з пряним запахом є наркотичним засобом, обіг якого обмежено- канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 4, 492 г.
12.Протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.Протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 .
14.Повідомленням про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 ККУ.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, що з урахуванням даних про особу підозрюваного, свідчить про можливість, у разі не застосування відповідних обмежень, продовження та повторення протиправної поведінки шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, в разі визнання підозрюваного винним йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , який народився у 1979 році; на обліку у лікарів психолога та нарколога не перебуває, інвалідність не встановлювалась, відомості про потребу у стаціонарному лікуванні відсутні. Крім того, слідчим суддею враховується міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_4 має професійно-технічну освіту, не одружений, утриманців не має. Підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, офіційно працевлаштований, працює на посаді слюсара контрольно-вимірювальних пристроїв та автоматики ООО «Механічний завод», раніше не судимий.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, надані докази, заслухавши пояснення учасників провадження, звертає увагу на те, що підприємство ООО «Механічний завод», фактично не працює, заробітну плату підозрюваний не отримує, отже не має джерел заробітку відповідно не може мати утриманців. Надана захисником копія трудової книжки підозрюваного містить лише інформацію за 2001-2002 роки про прийняття на роботу ОСОБА_4 . Відомості про спільне проживання та догляд за батьками матеріали клопотання не містять. Виписка з історії хвороби ОСОБА_4 свідчить про перебування останнього в лікарні в період з 24.06.2024 року по 01.07.2024 року. Перебування підозрюваного на обліку у інших медичних закладах, матеріали клопотання не містять та суду не надано.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати затримання та дати повідомлення про підозру, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюванго на свободу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу, на чому наголошувала сторона захисту, на даній стадії кримінального провадження відсутні.
Крім того стороною захисту не зазначено конкретне житло в якому підозрюваний буде перебувати у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відсутні докази щодо власника такого житла та його згоди на знаходження підозрюваного у такому житлі.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).
Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_4 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; продовження здійснення дій, спрямованих на незаконний збут наркотичних засобів за місцем свого проживання, що свідчить про його підвищену соціальну небезпеку.
У разі внесення застави згідно ч.5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 01 серпня 2025 року включно.
Час тримання під вартою відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 03 червня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить -181 680, 00 грн, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12025231020000130 та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01.08.2025 року (включно).
Роз'яснити та попередити ОСОБА_4 що з моменту звільнення підозрюванго з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі якщо підозрюваний порушить покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
За невиконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1