Р І Ш Е Н Н Я№ 127/951/25
22 травня 2025 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Мартинюк У.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олійника А.М.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, мотивуючи його тим, що вони з відповідачем є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2019 (справа №127/30277/18) шлюб відповідачем розірвано. Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2021 (справа №127/7403/21) стягаються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття. На підставі судового наказу було відкрито виконавче провадження. Розмір аліментів на утримання дитини за судовим наказом є недостатнім та не відповідає фактичним обставинам, які враховуються при визначенні розміру аліментів. Це призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення. Просить збільшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2021 (справа №127/7403/21), стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 щомісячно у розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; стягнення за судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2021 (справа №127/7403/21) припинити з дня набрання законної сили рішенням суду та повернути судовий наказ до суду. (а.с. 1-4, 40-43)
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Олійник А.М. позов підтримав, просить його задоволити. Додатково пояснив, що стан здоров'я дитини сторін задовільний, власності дитина не має.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, суду пояснив, що стан його здоров'я задовільний, має у власності транспортний засіб, але його стан і доля не відомі, оскільки він залишився на тимчасово окупованій території. Інших утриманців у нього немає. Просить зменшити розмір правничої допомоги до 3000,00 грн, оскільки розмір заявлений в позові - 6000,00 грн вважає завищеним і необгрунтованим.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7)
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2019 (справа №127/30277/18). (а.с. 6)
Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2021 (справа №127/7403/21) стягаються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 5)
Надані докази є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах, відповідають вимогам ст.ст. 77-79 ЦПК України і враховуються судом відповідно до ст. 89 ч. 3 ЦПК України.
Згідно ст. 192 ч. 1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд в постанові від 03.05.2018 у справі №581/638/17-ц висловив свою позицію, згідно якої розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись.
Відповідно до ст. 182 ч. 1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 182 ч. 2 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 263 ч. 4 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №415/4386/16 зазначено, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може звернутися до суду із заявою про збільшення їх розміру. Значне погіршення матеріального становища платника може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів, але ці обставини підлягають доказуванню. Ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, відсутність перебування у платника аліментів на утриманні інших осіб, а також визнання відповідачем позову в судовому засіданні, суд вважає необхідним стягати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду (справа №127/951/25) законної сили і до досягнення повноліття дитиною. Виконавчий документ - судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 02.04.2021 (справа №127/7403/21), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, необхідно відкликати виконаним станом на день набрання законної сили цим рішенням суду (справа №127/951/25).
30.11.2024 між адвокатом Зачепіло З.Я. та ОСОБА_1 укладено договір про надання адвокатських послуг. (а.с. 14-15)
На а.с. 16-17 - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Зачепіло З.Я. серії ОД №004668 від 22.05.2024.
На а.с. 18 - ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Зачепіло З.Я. серії ВН №1371232 від 08.01.2025.
Згідно квитанції ТВБВ 10001/0179 від 30.11.2024 ОСОБА_1 на рахунок отримувача АО «Захист» сплатила 6000,00 грн. (а.с. 13)
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), відповідач погодився оплатити розмір витрат на правничу допомогу сторони позивача в розмірі 3000 грн, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України потрібно стягнути з відповідача на користь держави 1211,20 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 180-183, 192 СК України,
ст.ст. 13, 77-79, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду (справа №127/951/25) законної сили.
Виконавчий документ - судовий наказ, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 02.04.2021 (справа №127/7403/21), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відкликати виконаним станом на день набрання законної сили цим рішенням суду (справа №127/951/25).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору, а на користь ОСОБА_1 - 3000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 04.06.2025.
Суддя О.О.Венгрин