243/26/18
4-с/243/6/2025
27 травня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Едуарда Сергійовича,-
12 травня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся представник заявник Пріхно Н.М. в інтересах боржника ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Едуарда Сергійовича, яка обґрунтована тим, що в проваджені Слов'янського міського районного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області (назва на момент відкриття виконавчого провадження) з 08.05.2018 року перебувало ВП № 56341560, стягувач ПАТ КБ «Приватбанк» боржник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості. Заявнику ОСОБА_1 з грудня 2024 року заблоковано всі наявні кредитні картки, в тому числі і зарплатна у банку «Південний». 12 лютого 2025 року він звернувся до банку і йому повідомили, що його банківські картки заблоковано 11.12.2024 по ВП № 56341560 (виконавець Гогіберідзе Едуард Сергійович). За даними АСВП 11.12.2024 року постановою державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Едуардом Сергійовичем вищевказане виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження, яка передбачає таке повернення у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Також постановою від 11.12.2024 року державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Е.С. накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження». Заявнику стало відомо, що 20 лютого 2018 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області у справі № 243/26/18, провадження 2/243/644/2018 було ухвалено заочне рішення за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.10.2011 року. Про наявність заочного рішення йому випадково стало відомо лише у січні 2025 року, коли було заблоковано його банківські картки, в тому числі і картка, на яку отримує заробітну плату. Зазначене заочне рішення він не отримував. Про наявне відносно нього виконавче провадження також він не знав до січня 2025 року. Постанову про відкриття виконавчого провадження не отримував, так як дізнався пізніше, що суд і виконавча служба у своїх документах фіксували мою стару адресу: АДРЕСА_1 . Але за вказаною адресою він не мешкає з 2015 року, відмітка у паспорті про зняття з реєстрації - 26.06.2015 року. Після чого, він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а після повномасштабного вторгнення військ російської федерації в України, переїхав у м. Дніпро, де і мешкає, як внутрішньо переміщена особа по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 . Рішення суду він отримав 27 лютого 2025 року. Також ним до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області подано заяву про скасування заочного рішення, яку суд задовольнив, заочне рішення скасував та призначив слухання справи в загальному порядку (ухвала суду від 02 червня 2025 року). 29 січня 2025 року він звертався з письмовою заявою до Слов'янського ВДВ у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, так як офіційно працевлаштований та отримував заробітну плату на банківську картку. Але на зазначену заяву, він не отримав жодної відповіді від державного виконавця Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ Гогіберідзе Е.С. Однак, на заяву представника заявника було надано копію ухвали про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу. До цього часу на його усні та письмові звернення до Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ відповіді заявник не отримав, а з грудня 2024 року його зарплатна карта заблокована, він не має засобів до існування, тим більше, що, як ВПО, винаймає житло у м. Дніпрі, за яке необхідно сплачувати кошти. Також зазначає, що державним виконавцем Слов'янського ВДВ у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ ОСОБА_2 в ході проведення виконавчих дій не з'ясовувався його майновий стан. Він у період з 22 листопада 2022 року по 30 червня 2024 року був офіційно працевлаштований водієм автомобіля на ТОВ «Любимівський кар'єр» (ЄДРПОУ 23935242) та отримував там заробітну плату. Вважає, що бездіяльність державного виконавця щодо не визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій є неправомірною.
У зв'язку з чим просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Слов'янського ВДВ у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ Гогіберідзе Едуарда Сергійовича при проведенні виконавчих дій у ВП №56341560, щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживаняя: АДРЕСА_3 ,) на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитом; зобов'язати державного виконавця Слов'янського ВДВ у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ Гогіберідзе Едуарда Сергійовича визначити мені ОСОБА_1 поточний рахунок ІВАН № НОМЕР_2 ( код банку 328209), відкритий в ПАТ АБ «Південний» , для здійснення видаткових операцій на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи слухати у їх відсутність, заявлені вимоги підтримали повністю, просять їх задовольнити
В судове засідання державний виконавець Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Е.С. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що вимоги скарга заявника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на її законність та обґрунтованість.
08.05.2018 року старшим державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Колесником Віталієм Миколайовичем при примусовому виконанні виконавчого листа №2/243/644 виданого 18.04.2018 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56341560 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг у сумі 89367,37 грн.
11.12.2024 року старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Едуардом Сергійовичем при примусовому виконанні виконавчого листа №2/243/644 виданого 18.04.2018 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, було винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 56341560, про накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ОСОБА_1 .
11.12.2024 року старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Едуардом Сергійовичем при примусовому виконанні виконавчого листа №2/243/644 виданого 18.04.2018 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, було винесено постанову по ВП № 56341560 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження, Залишок заборгованості за виконавчим документом 89367, 37 грн.
Згідно довідки від 08.01.2025 року, виданої ПАТ АБ «Південний», ОСОБА_1 отримує заробітну плату на реквізити поточного рахунку № НОМЕР_2 ,.
Згідно довідки № 03 від 16.01.2025 року, виданої Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новатор», ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів в ТОВ «АВ «Новатор» з 19.06.2024 р. по теперішній час.
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1243-5002460566 від 27.12.2022, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до заяви від 29.01.2025 року, ОСОБА_1 звернувся до начальник Слов'янської виконавчої служби щодо визначення картковий рахунок для здійснення видаткових операції, бо заробітний рахунок є його єдиним джерелом доходу.
Згідно ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2025 року заочне рішення № 2/243/644/2018, провадження № 243/26/18, від 20 лютого 2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України «Про виконавче провадження» внесені зміни наступного змісту:
«Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнень у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:
надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень».
Згідно п.1 Розділу XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮУ 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в МЮУ 02.12.2012 за №489/20802 зі змінами та доповненнями внесеними 17.07.2023, у період дії воєнного стану в Україні фізична особа - боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту.
З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2025 року заявник звернувся до начальника Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій, відповідно до вимог вищенаведеного Закону. Однак державним виконавцем не вчинені дії щодо розгляду зазначеної заява. Доказів, які б доводили протилежне, суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення скарги в частині визнання незаконною бездіяльність державного виконавця Слов'янського ВДВ у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ Гогіберідзе Е.С., яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_3 про визначення поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій.
Щодо вимог про зобов'язання державного виконавця визначити поточний рахунок для здійснення видаткових операцій, суд зазначає наступне.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Частиною першою статті 48 Закону , що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10,15 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту, на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19).
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20).
Також Верховний Суд у постанові № 263/1468/17 06 березня 2019 року зробив висновок про те, що у зв'язку з відсутністю майна у боржника державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, але законодавством не передбачено право державного виконавця на зняття арешту у разі повернення виконавчого документа стягувачу з цих підстав, який має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано і боржником за яким є саме заявниця у цій справі.
Чудом встановлено, що виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Заборгованість не стягнута, рішення не виконано.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Суд зазначає, що повернення виконавчого документа стягувачу не є закінченням виконавчого провадження, рішення суду залишається невиконаним.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року в справі № 137/1649/17, у якій зазначено, що «згідно зі ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов'язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу».
Водночас, згідно п.4 Розділу XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮУ 02.04.2012 №512/5 зареєстрованої в МЮУ 02.12.2012 за №489/20802 зі змінами та доповненнями внесеними 17.07.2023 виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 3акону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувану відповідно до статті 37 Закону.
Відповідно до пункту 5 частин 1, 2 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Суд звертає увагу, що ухвалою суду Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2025 року заочне рішення № 2/243/644/2018, провадження № 243/26/18, від 20 лютого 2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відсутні законні підстави для визначення поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій по виконавчому провадженню № 56341560, оскільки зазначений виконавчий документ було повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та ухвалою суду Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2025 року скасовано заочне рішення від 20 лютого 2018 року у справі № 2/243/644/2018 (провадження № 243/26/18), на підставі якого був виданий зазначений виконавчий лист, у зв'язку з чим у задоволені вимог у цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гогіберідзе Едуарда Сергійовича задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Слов'янського ВДВ у Краматорському районі Донецької області Східного МУ МЮ Гогіберідзе Едуарда Сергійовича щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про визначення поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні №56341560 неправомірною.
У задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Повний текст ухвали виготовлений 02 червня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко