Справа 362/261/25
Провадження 3/362/354/25
30.05.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202856 від 22.12.2024, що надійшов на розгляд до суду, 22 грудня 2024 року близько 19 год. 44 хв. в селищі Калинівка Фастівського району Київської області по вулиці Залізничній, поблизу будинку 49-Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком комунального некомерційного підприємства Васильківської міської ради "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (далі - КНП "Васильківська БЛІЛ") від 22.12.2024 № 727. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху - заборону керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, його дії кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнав та повідомив, що з проведеним в медичній установі експрес-тестом китайського виробника був не згоден та просив провести лабораторні дослідження, оскільки ніяких наркотичних засобів не вживав, відповідно будь-яких зовнішніх ознак перебування у стані наркотичного сп'яніння лікар-нарколог у нього не виявив, в той день він вживав знеболювальні препарати (подвійну дозу ібупрофену та золмігрен), про що повідомив лікарю-наркологу та це відображено лікарем в акті огляду. Водночас лікар відмовився проводити будь-які лабораторні дослідження, повідомивши, що в їх лікарні такі дослідження не проводяться, а якщо ОСОБА_1 бажає, то може поїхати в Київ, але куди саме не зазначив. Оскільки лабораторні дослідження так і не були проведені, то протокол про адміністративне правопорушення та медичний висновок ОСОБА_1 підписав із зауваженням про те, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проведено з порушенням пункту 7 розділу ІІІ відповідної Інструкції. Вважає докази про проведення експрес-тесту неналежними та недопустимими, які за наявної клінічної картини та вимог нормативно-правових актів не можуть свідчити про його перебування в стані наркотичного сп'яніння.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Полянчук В.Б. підтримав позицію свого підзахисного та долучив до матеріалів справи копії: листа-відповіді КНП "Васильківської БЛІЛ" разом з актом медичного огляду ОСОБА_1 , листа-відповіді МОЗ України про те, що організаційно-методичне забезпечення з питань проведення оглядів з метою виявлення стану сп'яніння покладено на Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю, який входить до структури державної установи "Інститут судової психіатрії МОЗ України", висновку вказаної державної установи щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 та рецензування висновку № 727 від 22.12.2024 КНП "Васильківська БЛІЛ", згідно з яким позитивний імунохроматографічний тест на амфетамін, який проводили ОСОБА_1 22.12.2024 у КНП "Васильківська БЛІЛ", без клінічних ознак сп'яніння (які в акті медичного огляду не відображено) не є підставою для заключного висновку про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, такий результат слід розцінювати як хибно-позитивний, він потребує підтвердження лабораторним дослідженням.
З метою об'єктивного розгляду справи та за клопотанням учасників судового провадження судом було витребувано у КНП "Васильківська БЛІЛ" необхідну інформацію, зокрема, щодо проведення ОСОБА_1 лабораторних досліджень для підтвердження наявності наркотичного засобу в організмі.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, отримавши відповідь від КНП "Васильківська БЛІЛ", повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про таке.
Підпунктом "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) регулюється статтею 266 КУпАП, за змістом якої особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Вказана стаття передбачає два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Процедура огляду встановлюється підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті, а саме: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пунктів 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 Інструкції № 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням (пункт 10 Порядку № 1103).
Також пунктами 7, 8 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове; метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
За змістом пунктів 15, 16 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог вказаної Інструкції, вважаються недійсними (пункт 22 Інструкції № 1452/735).
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи докази, наявні в матеріалах справи, щодо перебування ОСОБА_1 22.12.2024 у стані наркотичного сп'яніння суд приходить до такого.
На підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння до протоколу про адміністративне правопорушення додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.12.2024 № 727, виданий лікарем КНП "Васильківська БЛІЛ", у якому лікар зазначив, що гр. ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. У цьому ж висновку під час ознайомленням з ним ОСОБА_1 зазначено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проведено з порушенням пункту 7 розділу ІІІ Інструкції.
З даних протоколу та відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 категорично заперечував проти того, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння та вимагав проведення лабораторного дослідження, який лікарем-наркологом не був проведений.
Так, в матеріалах справи наявна копія акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.12.2024 № 727, на підставі якого було видано згаданий медичний висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння. З акта вбачається, що під час зовнішнього обстеження лікарем-наркологом ОСОБА_1 виявлено, що зовнішній вигляд обстежуваної особи нормальний; поведінка адекватна; був у свідомості, орієнтованим; мова не порушена; шкіра та слизові блідо-рожеві; дихання незмінне; артеріальний тиск 160/110 мм, частота серцевих скорочень 118 ударів за хвилину; ністагм відсутній; міміка звичайна; хода без хитань; в позі Ромберга стійкий; пальце-носові проби виконував без особливостей; ознак нервово-психічних захворювань, органічного ураження центральної нервової системи не відмічається. Зазначено, що зі слів ОСОБА_1 він вживав ібупрофен та золмігрен. За даними імунохроматографічного дослідження сечі швидким тестом на 10 наркотиків, виробництва Китай, був виявлений позитивний результат на амфетамін, у зв'язку з чим лікар встановив заключний діагноз: "Наркотичне сп'яніння амфетаміном" (пункт 25 акта) та зробив відповідний висновок.
Відповідно до пункту 24 Інструкції № 1452/735 клінічний моніторинг якості та результатів медичних оглядів клініко-анамнестичних даних обстежуваної особи та методичний контроль за проведенням оглядів на стан сп'яніння здійснює Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України.
В матеріалах справи наявний висновок клінічного моніторингу якості та результатів медичного огляду клініко-анамнестичних даних обстежуваної особи та методичного контролю за проведенням оглядів на стан сп'яніння № 01/10421 від 25.03.2025, виданий державною установою "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України " (в структуру якого згідно з листом Міністерства охорони здоров'я України від 24.04.2024 № 25-04/17232/2-24 входить Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю) за заявою про рецензування висновку № 727 від 22.12.2024 КНП "Васильківська БЛІЛ", який складений на підставі акта огляду № 727 від 22.12.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_1 .
За результатами проведеного моніторингу зазначено наступні результати та висновки: "Клінічної картини амфетамінового сп'яніння, яка б відповідала діагностичним критеріям діючої в Україні Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (Психічні і поведінкові розлади F1), при описі стану ОСОБА_1 виявлено не було і в акті не наведено. Амфетамін є наркотичною речовиною групи психостимуляторів. Стан сп'яніння від амфетаміну проявляється підвищеною руховою активністю, руховим збудженням, порушенням рівноваги, тремором, розширенням зіниць тощо. Цих ознак сп'яніння від амфетаміну у ОСОБА_1 діагностовано не було, клінічно не спостерігалось… За відсутності клінічних ознак сп'яніння, при наявності позитивних імунохроматографічних тестів на амфетамін, це не є підставою винесення заключного висновку про перебування особи у стані сп'яніння; наявність позитивних результатів тестування слід розцінювати як хибно-позитивні результати (у даному випадку це може бути спричинено дією лікарських препаратів: ібупрофену), оскільки не було проведено обов'язкового підтвердження наявності амфетаміну лабораторним дослідженням. Відтак, винесення висновку про наявність стану наркотичного амфетамінового сп'яніння у ОСОБА_1 без відповідної клінічної картини, при відсутності обов'язкової лабораторної частини обстеження, не може розцінюватись як стан сп'яніння і ставить під сумнів обґрунтованість медичного висновку".
КНП "Васильківська БЛІЛ" на запит суду повідомило, що 22.12.2024 лабораторні дослідження щодо наявності наркотичного засобу в організмі ОСОБА_1 не проводилися; такі лабораторні дослідження у вказаному закладі охорони здоров'я не проводяться у зв'язку з відсутністю відповідного обладнання (лист від 22.05.2025 № 423-ел).
З урахуванням викладеного, оскільки результат огляду 22.12.2024 ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння у КНП "Васильківська БЛІЛ" не було підтверджено лабораторними дослідженнями в порушення вимог пункту 10 Порядку № 1103, пункту 7 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, то висновок про перебування ОСОБА_1 у такому стані є недійсним відповідно до пункту 22 Інструкції № 1452/735.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (пункт 34 рішення у справі "Тейшейра дe Кacтoр прoти Пoртугaлiї" (Teixeira de Castro v. Portugal) від 09.06.1998, пункт 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009), a порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Крім того, суд виходить з того, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини санкція, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, за характером і наслідками фактично є кримінальною, а тому під час доведення винуватості у цій категорії справ належить застосовувати стандарт доведення "поза розумним сумнівом", який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсилкою на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" ("Avsar v. Turkey", пункт 282) критерій доведення "поза розумним сумнівом" має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що вина особи доведена поза розумним сумнівом.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами за стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
За таких обставин наявні всі підстави для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283-284, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан