05 червня 2025 року
м. Київ
справа №480/10724/23
адміністративне провадження № К/990/30333/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Астарта» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року (суддя Шаповал М.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року (головуючий суддя Кононенко З.О., судді: Калиновський В.А., Мінаєва О.М.) у справі №480/10724/23 за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство «Астарта» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Астарта» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8949438/21113599 від 07 червня 2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 33 від 29 грудня 2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач сформував податкову накладну № 33 від 29 грудня 2022 року, яку подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно квитанції реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено. З метою реєстрації зупиненої податкової накладної позивачем було надано письмові пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, однак спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Сумській області відмовлено у її реєстрації. Позивач стверджує, що ним були надані усі необхідні документи на підтвердження реальності господарської операції. Отже, позивач вважає, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки діяльність господарства є реальною, всі операції здійснюються згідно Податкового кодексу України з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Астарта" (Виконавець) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (Замовник) укладено Договір №32А400-11422-22 від 12 грудня 2022 року про надання послуг, за умовами якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати послугу поточного ремонту зруйнованих внаслідок бойових дій будівель Охтирського відділення АТ "Сумигаз" за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, провулок Кириківський, 27-А, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.
Пунктами 4.1., 4.3. Договору № 32А400-11422-22 про надання послуг від 12.12.2022 року передбачено, що вартість послуг поточного ремонту згідно договірної ціни становить 4585018,72 грн, в тому числі податок на додану вартість 764169, 79 грн. Замовник проводить розрахунки з Виконавцем за виконані роботи протягом 30 банківських днів з дня підписання Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 та звіту про використані матеріали.
Відповідно до пункту 5.1. Договору № 32А400-11422-22 про надання послуг від 12 грудня 2022 року здача-приймання виконаних робіт оформляється підписанням документів, визначених у п.4.3. цього Договору. Разом з довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних робіт та витрати Виконавець зобов'язаний передати замовнику акти форми КБ-2в приймання виконаних робіт, звіт про використані матеріали Замовника. Замовник зобов'язаний протягом 05 календарних днів підписати довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Акти форми КБ-2в приймання виконаних робіт та звіт про використані матеріали Замовника або надати вмотивовану відповідь про відмову від їх підписання.
29 грудня 2022 року сторонами підписано довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року та акт форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року про те, що всього вартість будівельних робіт виконавця з урахуванням податку на додану вартість склала 1911749,96 грн.
Платіжною інструкцією № 12925 від 29 грудня 2022 року АТ "Сумигаз" проведено оплату ПП "ВКП "Астарта" за виконані будівельно-монтажні та ремонтні роботи згідно договору № 32А400-11422-22 про надання послуг від 12 грудня 2022 року в розмірі 1000000 грн, в тому числі податок на додану вартість 166666,67 грн.
Позивачем було складено податкову накладну № 33 від 29 грудня 2022 року, у рамках договору підряду № 32А400-11422-22 від 12 грудня 2022 року.
Відповідно до квитанції від 16 січня 2023 року, податкову накладну № 33 від 29 грудня 2022 року було прийнято ДПС України, реєстрацію зупинено. Причина зупинення реєстрації: відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 29 грудня 2022 року № 33 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4; відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Комісією ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення № 8949438/21113599 від 07 червня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 29 грудня 2022 року, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, та додатково зазначено інформацію та перелічені конкретні документи: податкова накладна складена з порушенням п. 187.1 ст.187 ПК України, вимог Наказу № 1307 та Наказу № 21 в частині визначення першої події здійснення господарської операції - отримання коштів (відмітка щодо застосування касового методу у звітності з ПДВ відсутня).
Позивач не погоджуючись з вищевказаним рішенням комісії направив пояснення, у якому просив скасувати рішення комісії регіонального рівня та реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у зв'язку із не дослідженням комісією регіонального рівня усіх доданих документів.
За результатами розгляду наданих позивачем письмових пояснень та документів, комісією центрального рівня на рішення комісії регіонального рівня прийнято рішення від 30 червня 2023 року № 53702/21113599/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, звернувся до суду з позовом про їх оскарження.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, зазначив, що позивачем не було надано контролюючому органу доказів, які передбачені п. 5 Порядку № 520 (Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520), а тому відмова в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку № 520 є правомірною.
Суди зазначили, що податкова накладна №33 від 29 грудня 2022 року складена з порушенням п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вимог Наказу №1307 та Наказу №21 в частині визначення першої події здійснення господарської операції - отримання коштів, адже відмітка щодо застосування касового методу у звітності з ПДВ відсутня.
У зв'язку з чим, суди дійшли висновку, що контролюючий орган правомірно прийняв рішення №8949438/21113599 від 07 червня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 29 грудня 2022 року, у відповідності до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Астарта» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Астарта» зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У контексті викладених підстав касаційного оскарження звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 25 жовтня 2019 року (справа №0340/1834/18), від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 21 травня 2019 року (справа №0940/1240/18), від 20 серпня 2019 року (справа №2540/3009/18), від 12 листопада 2019 року (справа №816/2183/18), від 22 вересня 2021 року (справа №814/1241/18), від 16 лютого 2023 року (справа №380/7648/22), від 31 травня 2023 року (справа №260/6334/21), від 29 червня 2023 року (справа №500/2655/22), від 06 липня 2023 року (справа №140/1986/22), від 16 травня 2024 року (справа №400/11727/23) наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
15 серпня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Астарта" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у цій справі.
Головне управління ДПС у Сумській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити останню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зокрема, в частині подібності правовідносин у цій справі з правовідносинами у вищевказаних справах, Верховний Суд виходить із такого.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
У постановах від 25 жовтня 2019 року (справа №0340/1834/18), від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 21 травня 2019 року (справа №0940/1240/18), від 20 серпня 2019 року (справа №2540/3009/18), від 12 листопада 2019 року (справа №816/2183/18), від 22 вересня 2021 року (справа №814/1241/18), від 16 лютого 2023 року (справа №380/7648/22), від 31 травня 2023 року (справа №260/6334/21), від 06 липня 2023 року (справа №140/1986/22), від 16 травня 2024 року (справа №400/11727/23), на яку позивач посилається в касаційній скарзі, міститься висновок щодо здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків як превентивного заходу, спрямованого на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 року (справа №500/2655/22) зроблено висновок, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Аналогічні обставини мали місце і в межах справи від 06 липня 2023 року (справа №140/1986/22), де визначено, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмови у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операції платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків.
Натомість, у цій справі №480/10724/23, що розглядається, предметом розгляду було правильність складення податкової накладної та дотримання вимог п.187.1 ст. 187 ПК України саме в частині визначення першої події здійснення господарської операції - отримання коштів (відмітка щодо застосування касового методу у звітності з ПДВ відсутня).
Виходячи з установлених судами обставин у приведених вище справах суд касаційної інстанції у цій справі (№480/10724/23) вважає, що наведені скаржником справи є відмінними від розглядуваної справи за змістовним критеріям, що полягає в тому, що у жодній із наведених вище справ предметом реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної не було дослідження п.187.1 ст.187 ПК України в частині визначення першої події здійснення господарської операції - отримання коштів, та відсутність відмітки щодо застосування касового методу у звітності з ПДВ відсутня.
Отже, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із незгодою позивача із висновком відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з тим, що у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року, поданої позивачем до контролюючого органу, у графі «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» відсутня відповідна відмітка. Зокрема, відповідач дійшов до такого висновку, що договором про надання послуг №32А400-11422-22 від 12 грудня 2022 року взагалі не передбачається здійснення попередньої оплати за будівельні роботи, або часткового виконання договору. Будь-які інші пояснення щодо причин виписки ПН №33 від 29 грудня 2022 року за першою подією - саме отримання коштів, замість першої події - підписання акту наданих послуг від 29 грудня 2022 року (зокрема, щодо застосування позивачем касового методу податкового обліку) до Комісії Головного управління ДПС у Сумській області не надавалося.
Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції висновує, що зміст постанови апеляційного суду у цій справі та наведених скаржником рішень суду касаційної інстанції свідчить, що викладені у них висновки ґрунтуються на різних фактичних обставинах справи. Варто зауважити, що у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм.
Проаналізувавши зміст наведених скаржником постанов, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, тобто дійшли певних конкретних висновків з урахуванням наданих сторонами усіх доказів, що виключає подібність правовідносин у вказаних справах за змістовним критерієм.
Отже, правовідносини у справах від 25 жовтня 2019 року (справа №0340/1834/18), від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 21 травня 2019 року (справа №0940/1240/18), від 20 серпня 2019 року (справа №2540/3009/18), від 12 листопада 2019 року (справа №816/2183/18), від 22 вересня 2021 року (справа №814/1241/18), від 16 лютого 2023 року (справа №380/7648/22), від 31 травня 2023 року (справа №260/6334/21), від 06 липня 2023 року (справа №140/1986/22), від 16 травня 2024 року (справа №400/11727/23) і 480/10724/23 не є подібними.
Тож, дослідивши зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що наведені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень в частині порушення судами пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшли свого підтвердження, оскільки висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
У зв'язку з викладеним, у цій справі наявні підстави для закриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 339, 341, 355, 359 КАС України, суд
Касаційне провадження за скаргою Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Астарта» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - закрити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її підписання, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду