05 червня 2025 року
м. Київ
справа №260/5496/24
адміністративне провадження № К/990/22216/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №260/5496/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2024 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування позивачу при призначенні з 01.03.2021 року їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та заробітної плати за період роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01.03.2021 року позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, та без врахування заробітної плати до 01.07.2000 року.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №260/5496/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №260/5496/24 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено повністю.
22.05.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №260/5496/24, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 залишити без змін.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, що приписами п. 4-7 Прикінцевих положень Закону у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017, однак застосовується з 01.10.2017, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV, а не призначення нової. Перерахунок пенсії у такому випадку має здійснюватися на основі п. 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, при умові, що пенсія була призначена до 01.10.2017. При цьому не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону № 1058-IV, оскільки автоматичне переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах. Як вбачається з матеріалів справи, позивачку з 01.03.2021 автоматично переведено на пенсію за віком згідно з Законом № 1058-IV та застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, який було передбачено приписами п. 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 16 грудня 2024 року в справі № 500/4386/22.
Окрім того, суд звертає увагу скаржника на висновок Верховного Суду про застосування норми права з подібними правовідносинами, викладений у постанові від 27.06.2023 року у справу №500/4392/22, де зокрема, зазначено:
«… 29. Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.…».
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №260/5496/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
С.М. Чиркін
/підписи/
Згідно з оригіналом
помічник судді Олександр НАУМЕЦЬ