05 червня 2025 року
м. Київ
справа №380/19551/23
адміністративне провадження №К/990/22182/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевірив касаційну скаргу Державної міграційної служби України
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року
у справі №380/19551/23
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Державної міграційної служби України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
18 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління ДМС України у Львівській області, та просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 11 серпня 2023 року №12-дв «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби»;
- визнати протиправним і скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 11 серпня 2023 року №217-кт «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області;
- стягнути з Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 04 листопада 2024 року), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної міграційної служби України в Львівській області від 11 серпня 2023 року №12-дв "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби". Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 11 серпня 2023 року № 217-кт "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з 12 серпня 2023 року. Стягнуто з Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 серпня 2023 року по 22 жовтня 2024 року в розмірі 836 619,84 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної міграційної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №380/19551/23.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності сплату судового збору.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач звернувся до суду у 2023 році, судами було задоволено дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру у розмірі 836 619,84 грн. Скаржник не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями в повному обсязі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2684 грн 00 коп.
Частиною третьою статті 4 Закону України №3674-VI установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 16821,43 грн.
В матеріалах касаційної скарги міститься платіжне доручення на суму 6441,60 грн. Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно здійснити доплату судового збору у сумі 10379,83 грн.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №380/19551/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду