Ухвала від 05.06.2025 по справі 240/29989/23

УХВАЛА

05 червня 2025 року

м. Київ

справа №240/29989/23

адміністративне провадження № К/990/23255/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №240/29989/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №6 від 28.04.2023 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2023 №253ад в частині виключення з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Зобов'язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів його сім'ї у складі трьох осіб на квартирному обліку в загальну чергу з 06.04.1999.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

30.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №240/29989/23.

Верховний Суд під час розгляду матеріалів касаційної скарги, поданої на процесуальну ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025, констатує таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач оскаржує рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2024. Згідно системи "Електронний суд" оскаржене рішення відповідачу доставлено в електронний кабінет 04.04.2024, апеляційну скаргу подано до суду 15.04.2025, тобто, в термін понад один рік.

Згідно матеріалів справи відповідач був повідомлений про розгляд вказаної справи, що підтверджується поданням ним відзиву на адміністративний позов 09.11.2023.

Верховний Суд наголошує, що відповідач, діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

Зазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.

Верховний Суд не враховує посилання скаржника на той факт, що військовою частиною НОМЕР_1 було відправлено апеляційну скаргу з відділення АТ «Укрпошти» ще 19.04.2024, а також те, що з невідомих для скаржника причин суд апеляційної інстанції не отримав вказану апеляційну скаргу, оскільки скаржник протягом року не вживав жодних процесуальних дій у цій справі, це цікавився чи відкрито апеляційне провадження.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Тобто сторона, яка зацікавлена у поданні скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення частини другою статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №240/29989/23.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

В.М. Бевзенко

Судді:

В.М. Шарапа

Попередній документ
127920495
Наступний документ
127920497
Інформація про рішення:
№ рішення: 127920496
№ справи: 240/29989/23
Дата рішення: 05.06.2025
Дата публікації: 09.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; публічної житлової політики
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (30.09.2025)
Дата надходження: 19.10.2023