05 червня 2025 року
м. Київ
справа №520/15883/2020
адміністративне провадження № К/990/21465/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Барбашина Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі №520/15883/2020 за позовом Кандидата на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2 до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови,
В листопаді 2020 року кандидат на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області (далі Харківська МТВК), третя особа ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 98 Харківської МТВК від 07 листопада 2020 року "Про реєстрацію Харківського міського голови", якою було задоволено заяву "Про реєстрацію міського голови" від 07 листопада 2020 року № 1015 від ОСОБА_3 , обраного Харківським міським головою Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року від МІСЦЕВОЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ІНФОРМАЦІЯ_4" та зареєстровано ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області;
- скасувати реєстрацію ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області;
- прийняти рішення про відмову у реєстрації ОСОБА_3 Харківським міським головою Харківського району Харківської області на підставі заяви "Про реєстрацію міського голови" від 07 листопада 2020 року № 1015, яка надійшла на електронну пошту Харківської МТВК у вигляді файлу "Заява про реєстрацію міським головою.docx.p7s".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, відмовлено у задоволенні позову.
14 листопада 2023 року до Харківського окружного адміністративного суду від представника заявника ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_3 в особі адвоката Барбашина Сергія Володимировича надійшла заява про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі №520/15883/2020 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року скасовано. Адміністративну справу №520/15883/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №520/15883/2020 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року скасовано. Адміністративну справу №520/15883/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №520/15883/2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 70 серпня 2024 року у справі № 520/15883/2020 скасовано. Справу №520/15883/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 13 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами у справі 520/15883/2020.
Не погодившись з оскаржуваними судовими рішеннями, представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд, проаналізувавши характер спірних правовідносин, зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, дійшов таких висновків.
Судами встановлено, що в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами скаржником зазначено, що на початку вересня 2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи на той час на посаді Харківського міського голови, захворів. 12 вересня 2020 року його стан значно погіршився та він був госпіталізований до реанімаційного відділення КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради.
16 вересня 2020 року ОСОБА_3 літаком доставлено до німецької клініки «Шаріте» в м. Берлін, Німеччина для подальшого лікування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_1 впродовж 2023 року отримав беззаперечні докази про створення та використання в вересні 2020 року сторонньою невстановленою особою електронного підпису - сертифікату № 58Е2D9Е7F900307В040000008F9D1Е0002608800 від імені його батька поза його волею та вживав заходи щодо виявлення підроблених документів, які були підписані саме цим сертифікатом.
24 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Барбашин С. В. під час ознайомлення з матеріалами цієї адміністративної справи дізнався, що «Заява про реєстрацію міським головою» від 07 листопада 2020 року підписана саме сертифікатом №58Е2D9Е7F900307В040000008F9D1Е0002608800 та надійшла ніби то з електронної адреси ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на офіційну електронну пошту Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області.
Сертифікат ОСОБА_3 № 58Е2D9Е7F900307В040000008F9D1Е0002608800 був скомпрометованим з моменту його отримання 17 вересня 2020 року сторонньою невстановленою особою з ір- адреси в м. Харків, коли сам власник сертифіката фізично був у м. Берлін, Німеччина; електронна адреса «ІНФОРМАЦІЯ_3», з якої і була відправлена та підписана заява.
Скаржник зазначає, що факт компрометації кваліфікованого електронного підпису існував на момент розгляду справи, однак не був відомим заявнику та мав істотне значення для її розгляду, ця обставина є нововиявленою.
Крім того, скаржник вказує, що факт компрометації сертифікату ОСОБА_3 №58E2D9E7F900307B040000008F9D1E0002608800 знайшов своє самостійне підтвердження досудовим розслідуванням кримінального провадження №42020220000000602 від 29 грудня 2020 року.
Суди виходили з того, що статтею 362 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що апелянт посилається на те, що він є правонаступником в даній справі, в обґрунтування вказаного ОСОБА_1 зазначає, що він є спадкоємцем ОСОБА_3 - третьої особи по справі, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Полякова I.С. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом за вих. №6/02-14/01-16 від 25 січня 2023 року та має законне право на відстоювання інтересів свого померлого батька щодо встановлення об'єктивних фактичних даних.
Суди виходили з того, що дана справа належить до категорії справ щодо виборчого процесу та референдуму.
Особливості судового провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Відповідно до статті 6 Виборчого кодексу України, виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов'язані з їхніми основними виборчими правами. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.
Приписами частини першої статті 20 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб'єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов'язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
Частина перша статті 22 Виборчого кодексу України містить перелік суб'єктів виборчого процесу відповідних виборів: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб'єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.
Судами попередніх інстанцій звернуто увагу на те, що предметом в даній справі є особисте немайнове право ОСОБА_3 бути обраним до органів місцевого самоврядування.
Водночас, положення статей 1218, 1219 ЦК України визначають, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Статтею 269 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя (стаття 271 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 272 ЦК України фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно.
Суди дійшли висновку, що право бути обраним входить до особистих немайнових прав та нерозривно пов'язані з особою спадкодавця - ОСОБА_3 , то в даному випадку правонаступництво не допускається у зв'язку з чим ОСОБА_1 не може бути правонаступником в справі № 520/15883/2020.
Також судами вказано, що судом не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 , а тому у розумінні статті 362 КАС України у апелянта відсутнє право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
На переконання судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 не може бути правонаступником у даній справі.
Відповідно до положень статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З указаних норм вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Судом апеляційної інстанції враховано правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19, від 14 грудня 2022 року у справі №620/5244/20, від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц, від 07 вересня 2020 року у справі № 820/5989/15.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заявник як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами посилався на наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а саме: 1) скомпрометованість сертифіката ключа №58E2D9E7F900307B040000008F9D1E0002608800 з моменту його отримання 17 вересня 2020 року невстановленою особою з ip-адреси в м. Харків коли сам заявник сертифіката фізично був у м.Берлін, Німеччина, що підтверджується досудовим розслідуванням кримінального провадження №42020220000000602 від 29 грудня 2020 року та висновком науково-правової експертизи наданий Державною науковою установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» від 03 липня 2023 року, яке було замовлено адвокатом Барбашиним С.В. з метою надання правового аналізу компрометації сертифікату; 2) неналежність ОСОБА_3 електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з якої була відправлена заява про реєстрацію міського голови.
На переконання судів, в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 520/15883/2020, вже було надано оцінку належності кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_3 на підставі тих доказів, що були надані в суді на момент розгляду вказаної справи.
Судами встановлено, що вказаними доказами при розгляді справи були протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису із серійним номером 58Е2П9Е7Р9003070040000008Р9П1Е0002608800.
Суди виходили з того, що докази на які посилається позивач такі як: лист ГУ ДПС у Харківській області від 20 січня 2023 року №2900/6/20-40-22-14; лист ДПС України від 06 березня 2023 року №5501/6/99-00-22-04-02-06 з додатками; лист ДПС України від 03 квітня 2023 року №8220/6/99-00-22-04-02-06 з додатками; адвокатські запити до НАЗК та лист НАЗК від 06 квітня 2023 року №47-09/7199-23 з додатком; лист НАЗК від 26 травня 2023 року №281-08/11497-23; Висновок науково-правової експертизи наданий Державною науковою установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» від 07 липня 2023 року не існували на момент розгляду справи та були лише встановлені через два роки після прийняття судом рішення по справі.
Також судами вказано, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №42020220000000602 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 29 грудня 2020 року, тобто вже після прийняття рішення Харківським окружним адміністративним судом від 13 листопада 2020 року та постанови Другим апеляційним адміністративним судом від 16 листопада 2020 року.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 361 КАС України, оскільки станом на момент прийняття постанови Другим апеляційним адміністративним судом від 16 листопада 2020 року по даній справі докази на які посилається скаржник ще не існували, а тому вони є новими доказами і встановлені в них обставини не могли вплинути на результат вирішення справи № 520/15883/2020.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції врахував правовий підхід викладений Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №620/5244/20.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Барбашина Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі №520/15883/2020 за позовом Кандидата на посаду Харківського міського голови Харківського району Харківської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад 25 жовтня 2020 ОСОБА_2 до Харківської міської територіальної виборчої комісії Харківського району Харківської області, третя особа ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанов.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько