05 червня 2025 року
м. Київ
справа №420/6270/24
адміністративне провадження № К/990/20216/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі №420/6270/24.
02 квітня 2025 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року визнано неповажними причини пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24. Відмовлено 297 комендатурі охорони та обслуговування у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №420/6270/24. Касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24 залишено без руху. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом подання: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскаржуваного судового рішення та документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
02 червня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю фінансування на сплату судового збору.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У частині другій статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведене та беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, у поданому клопотанні відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору.
За вказаних обставин, Верховний Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що у встановлений строк недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу слід повернути скаржнику.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Відмовити 297 комендатурі охорони та обслуговування у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №№420/6270/24.
Касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі №420/6270/24 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько