05 червня 2025 року
м. Київ
справа №640/14050/22
адміністративне провадження №К/990/21668/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Васюка Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №640/14050/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ «Щодо особового складу» Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1022 о/с від 29 червня 2022 року щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити його з 27 червня 2022 року на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2022 року по день поновлення на роботі, з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, представник позивача звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Також, в обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Частиною другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України скаржник зазначає, що суди попередніх не дослідили зібрані у справі докази.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
В обґрунтування доводів скаржник фактично посилається на те, що судом надано неправильну правову оцінку доказам, що не є тотожним порушенню, на яке посилається скаржник як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З огляду на вказане, Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Оскільки встановлено, що касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд не вирішує.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Васюка Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №640/14050/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №640/14050/22.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Направити копію цієї ухвали скаржнику, а разом з копією касаційної скарги - іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько