05 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5812/24 пров. № А/857/28339/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №260/5812/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Дору Ю. Ю.,
дата ухвалення рішення - 30 вересня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача викладені в листі за №3348-3011/С-02/8-0700-24 від 21 червня 2024 року щодо відмови: у здійсненні перерахунку та виплати з 01 лютого 2020 року основного розміру його пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення відображених у оновленій довідці Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №81 від 14 травня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року видану йому станом на 29 січня 2020 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХН «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 РОКУ №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; у здійсненні перерахунку та виплати з 01 лютого 2021 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення відображених у оновленій довідці Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №82 від 14 травня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року, видану йому станом на 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43_і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити: з 01 лютого 2020 року перерахунок та виплату основного розміру його пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення відображених у оновленій довідці Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №81 від 14 травня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, видану йому станом на 29 січня 2020 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету- Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 лютого 2020 року по день проведення перерахунку; з 01 лютого 2021 року перерахунок та виплату основного розміру його пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення відображених у оновленій довідці Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №82 від 14 травня 2024 року про розмір грошовою забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року видану йому станом на 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 лютого 2021 року по день проведення перерахунку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням оновлених довідок Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №81, №82 від 14 травня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, з урахуванням оновлених довідок Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №81, №82 від 14 травня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що сама по собі довідка не породжує право позивача на перерахунок, підставою для перерахунку є нормативно- правовий акт Кабінету Міністрів України. Вказує, що перерахунок пенсії особам, яким пенсія призначена на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється тоді, коли буде прийнято Кабінетом Міністрів України відповідну постанову, яка у подальшому і буде слугувати підставою для перерахунку пенсії. Однак після скасування пунктів 1-2 Постанови №103 урядом України не приймалися рішення щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі №260/11137/23 Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області підготовлено оновлені довідки №81, 82 від 14 травня 2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року основного розміру пенсії позивача, відповідно.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням оновлених довідок про розмір грошового забезпечення №81, 82 від 14 травня 2024 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року основного розміру пенсії позивача.
Листом від 21 червня 2024 року відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку через відсутність на те правових підстав.
Позивач не погоджуючись із такою відмовою, звернувся у суд з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи правові висновки Верховного Суду, у Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області виник обов'язок проведення з 01 лютого 2020 року та з 01 лютого 2021 року перерахунку пенсії позивача у зв'язку з отриманням від уповноваженого органу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, а тому дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновлених довідок Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №81, №82 від 14 травня 2024 року є протиправними, і з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі вищевказаних довідок.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Статтею 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII.
Так, частинами першою, другою та четвертою цієї статті передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 цієї постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункт 4 Постанови №704.
Аналогічна правовідносини неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-XII та Постанови №704 дійшов наступних висновків:
а) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
в) встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Такий висновок у подальшому також неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі №500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі №340/10333/21, від 29 березня 2023 року у справі №640/8668/21, від 09 травня 2023 року у справі №380/5158/22.
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-XII.
Враховуючи те, що позивач проходив військову службу та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII, колегія суддів дійшла висновку, що пенсійна виплата позивача підлягає перерахунку відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, яким передбачено, що довідки про розмір грошового забезпечення надаються уповноваженими структурними підрозділами тієї силової структури, з якої особа звільнялась з військової служби.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Пунктом 23 цього Порядку передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Абзацом 1 пункту 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 жовтня 2019 року в справі №553/3619/16-а, від 17 грудня 2019 року в справі №160-8324/19.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №260/11137/23 Управління Служби безпеки України в Закарпатській області видано довідки №81 та №82 від 14 травня 2024 року.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки.
Однак листом від 21 червня 2024 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки.
Застосовуючи висновки Верховного Суду викладені у постанові в справі №440/6017/21 в контексті обставин цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що після подання заяви про проведення перерахунку пенсії із доданими до неї довідками Управління Служби безпеки України в Закарпатській області видано довідки №81 та №82 від 14 травня 2024 року, у відповідача відповідно до статті 63 Закону №2262-XII виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, враховуючи правові висновки Верховного Суду, у Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області виник обов'язок проведення з 01 лютого 2020 року та з 01 лютого 2021 року перерахунку пенсії позивача у зв'язку з отриманням від уповноваженого органу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, а тому дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі оновлених довідок Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №81, №82 від 14 травня 2024 року є протиправними, і з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі вищевказаних довідок.
Крім того, колегія суддів зазначає, що при задоволенні позовних вимог у резолютивній частині судового рішення необхідно зазначити про необхідність здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з урахуванням виплачених сум, разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду першої інстанції у цій частині.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №260/5812/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.