Справа №127/5572/25
Провадження №1-кп/127/191/25
04 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
дослідивши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020020001342 від 22.11.2024, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на шістдесят днів. Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 129 КК України. Крім того, ризики які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати, зокрема, у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений зможе переховуватися від суду, оскільки усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, він не має соціально стримуючих факторів, зможе покинути місце проживання в будь який момент з метою пошуку заробітку. Також, зможе незаконно впливати на свідків, залякувати потерпілого та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не представляється можливим, адже не буде сприяти виконанню покладених на обвинуваченого обов'язків та унеможливить дотримання розумних строків судового розгляду, тому просив суд задовольнити подане клопотання.
Захисник ОСОБА_5 заперечував з приводу заявленого прокурором клопотання, зазначив, що ризики наведені прокурором є лише припущеннями та не доведені будь якими доказами, тому не зрозуміло чому інші запобіжні заходи не можуть бути до нього застосовані. Крім того, зауважив, що в його підзахисного є цивільна дружина, постійне місце проживання та він вже тривалий час перебуває під вартою, тому застосування запобіжного заходу у нічний час буде цілком достатньо. Також, заявив клопотання про зменшення розміру застави до двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити суму застави.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши письмове клопотання прокурора та обвинувальний акт, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
При судовому розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
На підставі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, судом враховується тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання та застосування запобіжного заходу, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, зважаючи на стадію розгляду кримінального провадження існують ризики впливу на свідків та потерпілого, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення покарання у разі визнання його винним, а також продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що заявлені раніше ризики не зменшились і для їх запобігання, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу є безпідставним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що прокурором доведено, що зазначені вище обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, а тому заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, віку, майнового та сімейного стану обвинуваченого, розміру завданої шкоди та враховуючи вимоги п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд переконується, що наявні підстави для зменшення розміру раніше визначеної суми застави та достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків є сума застави в розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Також, обвинуваченому слід роз'яснити обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, які суд покладає на обвинуваченого в разі внесення за нього застави та наслідки звільнення його з-під варти, у зв'язку із внесенням застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст. ст. 7, 132, 176-178, 183, 197, 199, 370-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, - продовжити на шістдесят днів, - з 04 червня 2025 року до 02 серпня 2025 року включно.
Клопотання захисника - задовольнити частково.
Зменшити раніше визначений розмір застави ОСОБА_4 та встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 застави на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області на останнього покласти наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту за місцем своєї реєстрації або проживання без дозволу суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування із особами, які є свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду - до 02.08.2025.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1