"05" червня 2025 р. Справа153/639/25
Провадження1-кп/153/30/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ямпіль Вінницької області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020170000043 від 06.03.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Миколаїв Миколаївської області, місце проживання - АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня, неодруженого, раніше несудимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України,
Солдат ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог пункту 21 частини 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», пункту 1 додатку №1 до постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-ХІІ від 17.06.1992, пункту 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, вчинив умисні злочини за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, за відсутності поважних причин, 26 лютого 2025 року, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 на тимчасовому пункті розташування в АДРЕСА_2 та попрямував до місця свого проживання в с.Дзигівка Могилів-Подільського району Вінницької області, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби до часу виявлення його працівниками Національної поліції, близько 21:26 год. 05.03.2025 по вул.Леонтовича в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області.
Крім цього, в лютому місяці 2025 року, у невстановлений у ході проведення досудового розслідування точний час, день, солдат ОСОБА_4 , перебуваючи в зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту Вовчанськ Харківської області, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, незаконно придбав, шляхом знахідки в окопі, оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 та наступальну осколкову ручну гранату РГ-42.
Бойові припаси - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 та наступальну осколкову ручну гранату РГ-42, солдат ОСОБА_4 розпочав зберігати при собі та серед особистих речей. Надалі, 26 лютого 2025 року, солдат ОСОБА_4 , діючи з тим же умислом, мотивом та метою, незаконно перевіз вищевказані ручні гранати Ф-1 та РГ-42, які зберігав при собі та серед особистих речей, із н.п.Бугаївка Чугуївського району Харківської області до с.Дзигівка Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області та розпочав зберігати вищевказані бойові припаси в приміщенні свого домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та в середині салону бардачка належного йому автомобіля, марки ВАЗ-2103, з реєстраційним номером НОМЕР_2 .
Надалі, 05.03.2025 о 21:26 год. по вул. Леонтовича в м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, працівниками відділення поліції №1 Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за порушення правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки ВАЗ-2103 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , під керуванням солдата ОСОБА_4 , під час чого в бардачку даного автомобіля було виявлено та вилучено вищевказані гранати Ф-1 та РГ-42, чим кримінально-протиправну діяльність останнього припинено.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України, визнав повністю, своїми показаннями підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердив місце, час та обставини вчинення кримінальних правопорушень. Вказав, що він самовільно залишив військову частину, що базувалася біля м. Вовчанськ Харківської області близько двох місяців тому, точної дати не пам'ятає. В частині він сказав, що його болять зуби, тому його відвезли до лікарні, де залишили. З собою він захопив дві гранати. Потім він купив речі, щоб перевдягнутись, після чого автобусом приїхав в м. Кривий Ріг, де замовив таксі, яке привезло його додому в с.Дзигівка. Він поклав гранати в бардачок автомобіля, який ще раніше купив, і забув про них. Вони пролежали в бардачку чотири дні, до того часу, коли його зупинили працівники поліції в м.Ямполі. Військову частину залишив тому, що хотів побачити сестру, яку не бачив шість років, оскільки вона проживає в Дубаї і приїхала в с.Дзигівку лише на два тижні. Гранати, які знайшов в окопі на позиціях біля Вовчанську, взяв, як сувенір, хоча розумів, що за це може бути відповідальність, одна граната марки F1, а іншу не знає. До вчиненого ставиться негативно та усвідомлює протиправність своїх дій. Щиро розкаюється.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України учасникам процесу роз'яснено.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів та речових доказів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а тому його дії слід кваліфікувати за: за ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану та за ч.1 ст.263 КК України - носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Дослідженням характеризуючих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що останній раніше несудимий, що підтверджено вимогою, виданою ГУНП у Вінницькій області, вих.№43881-2025 від 06.03.2025; проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою з місця проживання, вих.№03-04.5/8114 від 07.03.2025, виданою Дзигівським старостинським округом №5 Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області; позитивно характеризується за місцем проживання, що підтверджено характеристикою, вих.№03-04.5/113 від 07.03.2025, виданою Дзигівським старостинським округом №5 Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області; позитивно характеризується за місцем проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено службовою характеристикою, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 ; при виконанні обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, при участі в бойових діях отримав травми, у зв'язку з чим був госпіталізований у КНП «Харківський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення».
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є щире каяття.
Відповідно до ч.1 ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, мотиви, характер, спосіб вчинення ОСОБА_4 злочинів, які відноситься до категорії тяжких, в сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого та відомостями про особу обвинуваченого, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України покарання, у виді позбавлення волі, в межах санкції частин цих статей та з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.
Вказані вид та міра покарання є достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст. 50 КК України, цілей покарання.
При цьому, у зв'язку з набранням 27.01.2023 чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 №2839-IX, яким посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень та обмежено застосування положень статей 69,75 КК України у випадках засудження, зокрема, за злочин, передбачений ст. 407 КК України, вчинений в умовах воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень статей 69 та75 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні з розрахунку день за день.
З метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_4 призначається покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Процесуальні витрати у вигляді витрат на проведення судових експертиз у вказаному кримінальному провадженні (висновок експерта №СЕ-19/102-25/5419-ВТХ від 17.03.2025), підлягають вирішенню у порядку ст.124 КПК України, а саме: стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, застосований на підставі ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 07.03.2025, суд відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, вважає за необхідне скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу потреба відпала.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст.ст.349, 368-374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з дня його затримання, а саме: з 06.03.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати із моменту набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 11142 (одинадцять тисяч сто сорок дві) гривні 60 (шістдесят) копійок процесуальних витрат на залучення експерта.
Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, застосований на підставі ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 07.03.2025 - скасувати.
Речові докази: предмет еліпсоподібної форми оливкового кольору з ребристою поверхнею у верхній частині якого наявна різьба та наявне маркування на донній частині «107 7,1 79Т», та за зовнішніми ознаками даний предмет схожий на корпус гранати «Ф-1»; металевий предмет зеленого кольору, циліндричної форми, у верхній частині спостерігається отвір з внутрішньою різьбою та наявне маркування на донній частині «ТNT 406-86-10», бічній «54» в кругу, та за зовнішніми ознаками даний предмет схожий на корпус ручної гранати «РГ-42»; металевий предмет сріблястого кольору, циліндричної форми до якого за допомогою чеки з кільцем прикріплена зигзагоподібна пластина на якій нанесено маркування на зовнішній стороні «UZRGM 34-88-354», за своїми ознаками даний предмет схожий на запал «УЗРГМ»; металевий предмет сріблястого кольору, циліндричної форми до якого за допомогою чеки з кільцем прикріплена зигзагоподібна пластина на якій нанесено маркування на зовнішній стороні «17-79 УЗРГМ УЗЧП», на внутрішній стороні: «УЗРГМ -2 386-87-79», за своїми ознаками даний предмет схожий на запал «УЗРГМ» - передати на склад озброєння ГУНП у Вінницькій області.
Речові докази: чотири змиви з предмета схожого на корпус гранати «Ф-1», предмета схожого на корпус ручної гранати «РГ-42», двох предметів схожих на запал «УЗРГМ», по одному з кожного - знищити.
Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2103, р.н. НОМЕР_2 , технічний паспорт автомобіля марки ВАЗ 2103, р.н. НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та поліс №АТ/3842426 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - автомобіля марки ВАЗ 2103, р.н. НОМЕР_2 повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1