Справа № 127/42356/24
Головуючий у 1-й інстанції: Король О.П.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
03 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
представника позивача: Слюсар К.С.,
представника відповідача: Горголь І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича про скасування постанови №188/24 від 04.12.2024 та постанови №189/24 від 04.12.2024,
позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича та Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (відповідачів) про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення №188/24 від 04.12.2024 та постанову №189/24 від 04.12.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене частиною 2 статті 188-15 КУпАП.
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 25.03.2025 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували надання дозволу Черкаському управлінню на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суден. Відповідачем при подачі до суду заяв по суті справи теж не було надано відповідних документів. Враховуючи долучені до цієї позовної заяви документи, а саме Акти огляду та приписи, можна переконатися, що начальник Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацак Єгор Іванович порушив п. 5 ч. 4 ст. 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», не вказавши відповідну норму законодавства, яка б підтверджувала наявні порушення. Також зазначає, що позивач не є ні капітаном судна, ні судноводієм, а директором суб'єкта господарювання - ТОВ «Макала».
Не погоджуючись з рішенням суду, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відносини у сфері внутрішнього водного транспорту, використання суден, внутрішніх водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, визначає правовий режим річкових портів і терміналів, об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту регулюється Законом України «Про внутрішній водний транспорт».
За положеннями пункту 13 статті 1 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» внутрішній водний транспорт - вид транспорту, до якого належать судна суб'єкта господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об'єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства.
Порядок огляду суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх річкових водних шляхах України, підстави для заборони та обмеження експлуатації суден визначені Інструкцією про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатацію) на внутрішніх водних шляхах України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 19.04.2001 №225 (далі - Інструкція № 225).
Одночасно Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України зазначає, що здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і прав, обов'язок та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) та дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Звертає увагу, що приписи посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, є обов'язковими до виконання.
Вважає, що як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що в період дії воєнного стану заборонено проведення державного нагляду (контролю) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» передбачено протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно на підставі рішень центральних органів виконавчої влади.
Враховуючи вищезазначене, позивач звертає увагу на те, що Черкаським міжрегіональним управлінням Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі Черкаське управління) було проведено перевірки несамохідних барж-площадок № 2646 та № 2647 - 14.06.2024, 29.08.2024 та 21.11.2024 всупереч нормам, що зазначені вище.
Також зазначає, що 12.12.2024 позивачем на відділенні АТ «Укрпошта» було отримано рекомендований лист від Черкаського управління. Цей лист містив повідомлення про розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, зафіксовані у протоколі № 287 від 21.11.2024, розгляд справи відбудеться об 11:00 год. 04.12.2024, та у протоколі № 288 від 21.11.2024, розгляд справи відбудеться об 11:30 год. 04.12.2024 у приміщенні Черкаського управління за адресою: вул. Ю. Іллєнка, буд. 1, м. Черкаси.
Під час перевірки позивачем статусу відстеження №1801100926527 було встановлено те, що вказаний лист на відділення АТ «Укрпошта» прибув 03.12.2024, а спроба його вручення була безпосередньо у день розгляду справ про адміністративні правопорушення, тобто 04.12.2024.
Вважає, що Черкаське управління порушило п. 5 ч. 4 ст. 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», не вказавши відповідну норму законодавства, яка б підтверджувала наявні порушення у актах огляду несамохідних барж-площадок № 2646, № 2647 та приписах, на яку посилається відповідач у постановах у справах про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є посадовою особою компанії ТОВ «Макала», працюючи на посаді директора.
ТОВ «Макала» належать дві несамохідні баржі-площадки : №2646 та №2647.
Черкаським управлінням 14.06.2024 складено Акт огляду несамохідного судна № 2646 та винесено Припис №Ч-18/24, в якому зазначено вимогу про усунення порушень в термін до 15.11.2024.
Черкаським управлінням 29.08.2024 складено Акт огляду несамохідного судна №2647 та винесено Припис №Ч-22/24 в якому зазначено вимогу про усунення порушень в термін до 15.11.2024.
21.11.2024 заступником начальника Черкаського управління - начальником відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Бондаренком С.С. було проведено огляд несамохідних суден №2646, № 2647.
21.11.2024 за результатом проведення огляду було складено Протокол №287 та Протокол №288 про адміністративне правопорушення відносно Позивача.
12.12.2024 позивачем на відділенні поштового зв'язку АТ «Укрпошта» було отримано рекомендований лист від Черкаського управління.
У цьому листі міститься повідомлення про розгляд 04.12.2024 справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, зафіксовані у протоколах № 287, № 288 від 21.11.2024.
При огляді матеріалів справи судом встановлено, що лист від Черкаського управління (номер відстеження 1801100926527) прибув до поштового відділення 03.12.2024, спроба його вручення була 04.12.2024.
04.12.2024 за відсутності позивача був проведений розгляд адміністративних справ Відповідачем-1.
За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, який відбувся 04.12.2024 винесені постанови №188/24 та №189/24 про притягнення до адміністративної відповідальності Позивача за порушення ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 4.7 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на морському та річковому транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.04.2013 №235, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з п. 4.4 цього Порядку при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення посадова особа вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. Під час розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, які мають на меті забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення (такі правові позиції знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 742/3757/16-а, від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а, від 19.09.2019 у справі № 686/21230/16-а, від 30.09.2019 у справі № 486/92/17, від 14.11.2019 у справі №815/1570/16, від 06.12.2019 у справі № 804/7725/17, від 24.12.2019 у справі № 360/403/19).
Доводи апеляційної скарги із посиланням на висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №800/547/17, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, колегія суддів вважає не сумісними із обставинами цієї справи.
Так, згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Разом з тим, статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Тобто, за відсутності відомостей чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, розгляд справи має бути відкладено чи перенесено на іншу дату.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
При цьому, обставини справи №800/547/17 не є релевалентними до обставин цієї справи.
Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема бути присутньою під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03. 2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а.
Як встановлено судом першої інстанції, 03.12.2024 надійшов лист від відповідача на відділення Укрпошти в м. Вінниці, в якому містилося повідомлення про призначення до розгляду справ про адміністративні правопорушення на 04.12.2024.
Тобто, повідомлення про розгляд справ надійшло на відділення Укрпошти лише за день до визначеної дати розгляду.
Таким чином, позивач була позбавлена можливості брати участь у розгляді справ про адміністративні правопорушення, оскільки не була повідомлена за три доби до дати розгляду справи, а таке повідомлення одержала лише 12.12.2024.
Тобто, начальник Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, не повідомивши завчасно про запланований розгляд справ та не пересвідчившись в належному повідомленні позивача, здійснив розгляд справ за її відсутності, не надавши можливості скористатися наданими законодавством правами щодо захисту власних прав та інтересів, чим порушив порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.
У своїй діяльності служба керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також діє на підставі Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №212.
Відповідно до Положення про Черкаське міжрегіональне управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № В-5-25, затвердженого наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №148 від 15.05.2024, Черкаське міжрегіональне управління є самостійним структурним підрозділом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства). Управління утворено з метою реалізації державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту у межах компетенції, організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів для судноплавства.
Згідно із статтею 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (далі - Закон про ВВТ) перевірки суден внутрішнього плавання проводяться посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, у визначених цим Законом випадках. Перевірки суден проводяться відповідно до правил контролю суден внутрішнього плавання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
При цьому, перевірки суден є заходами державного нагляду (контролю).
Отже, аналізом законодавства про заходи державного нагляду (контролю) встановлено, що такі заходи є плановими та позаплановими. Плановими є заходи, які здійснюються за заздалегідь затвердженим планом заходів відповідного контролюючого органу. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) є заходами, які заздалегідь не заплановані та проводяться державними органами у випадку настання певних юридичних фактів, визначених законом як підстава для проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону про ВВТ перевірки суден внутрішнього плавання проводяться у таких випадках: 1) за заявою судновласника; 2) після аварійної події з судном; 3) для перевірки виконання припису посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, щодо усунення порушення вимог безпеки судноплавства; 4) при виявленні ознак : скидання з судна забруднюючих речовин або сміття; завантаження судна понад вантажну марку або з порушенням правил перевезення небезпечних вантажів; невідповідності стану корпусу судна, його механізмів та обладнання вимогам безпеки судноплавства; незабезпечення кругового огляду з поста керування судном; невідповідності розмірів судна габаритам суднового ходу; виходу в рейс без надання інформації про це річковій інформаційній службі.
Вказана норма статті 65 Закону про ВВТ визначає те, що заходи державного нагляду (контролю) у сфері безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами) є позаплановими заходами державного нагляду (контролю).
Слід також зазначити, що Постановою від 13.03.2022 р. № 303 (далі - Постанова) Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до пункту 2 Постанови за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Враховуючи вищевказані норми законодавства, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що для проведення таких перевірок в період воєнного стану потрібне відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, яке дозволятиме здійснення заходів державного нагляду.
Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували надання дозволу Черкаському управлінню на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суден. Відповідачем при подачі до суду заяв по суті справи теж не було надано відповідних документів.
Виходячи з вимог законодавства та наявних матеріалів справи, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у відповідачів не було достатніх законних підстав для проведення перевірки, складання актів огляду несамохідних суден та винесення оспорюваних постанов за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.
Поряд з цим, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині щодо помилкового зазначення судом першої інстанції відповідальної особи в справах про адміністративні правопорушення.
За приписами пункту 13 статті 1 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» внутрішній водний транспорт - вид транспорту, до якого належать судна, суб'єкти господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об'єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства.
Відповідно до даних Державного суднового реєстру України судно 2646 за порядковим номером АРС-275; дата реєстрації 31.08.2022; призначення та тип судна. Район плавання - несамохідна баржа-площадка. ВВШ України; власник судна та його юридична адреса - ТОВ «Макала» (код СДРГІОУ - 44187763), 21018. м. Вінниця, вул. Гоголя.6 А; організація, що здійснює технічний нагляд - Регістр судноплавства України; основні розміри судна метрів - довжина - 33,95, ширина - 7,16, висота борту - 1.40.
Відповідно до даних Державного суднового реєстру України судно 2647 за порядковим номером АРС-276; дата реєстрації 31.08.2022; призначення та тип судна. Район плавання - несамохідна баржа-площадка. ВВШ України; власник судна та його юридична адреса - ТОВ «Макала» (код СДРПОУ - 44187763), 21018. м. Вінниця, вул. Гоголя.6 А: організація, що здійснює технічний нагляд - Регістр судноплавства України; основні розміри судна метрів - довжина - 33.95, ширина - 7,16, висота борту - 1,40.
За приписами пункту 11, 21 статті 1 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» власник судна - фізична або юридична особа, які здійснюють щодо закріплених за ними суден права, до яких застосовуються правила про право власності. Екіпаж судна - капітан та інші особи, які зайняті на борту судна виконанням обов'язків, пов'язаних з експлуатацією чи обслуговуванням судна, або виконують інші обов'язки на судні та зазначені у судновій ролі цього судна;
Отже, за відсутності капітана судна, судноводія відповідальною особою на судні є суб'єкти господарювання, що надають інші послуги з використання судна внутрішнього плавання, зокрема власник судна чи уповноважена особа, яка, зокрема виконує обов'язки, пов'язані з експлуатацією чи обслуговуванням судна.
При цьому, колегія суддів зазначає, хоч і позивач не є ні капітаном судна, ні судноводієм, а директором суб'єкта господарювання - ТОВ «Макала», тому відповідач обґрунтовано вважав уповноваженою особою у справах про адміністративні правопорушення.
Також, колегія суддів зазначає, що зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення №188/24 від 04.12.2024 та постанову №189/24 від 04.12.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене частиною 2 статті 188-15 КУпАП.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 188-15 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту щодо усунення порушень законодавства з безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті та державної реєстрації суден, надання їм недостовірної інформації, створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо доводів скаржника про неможливість проведення відповідачем заходів державного нагляду (контролю), колегія суддів наголошує на тому, що припинення таких заходів згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 не позбавляє відповідача та його уповноважених посадових осіб складати протоколи та виносити постанови про притягнення порушників до адміністративної відповідальності.
Оскарження позивачем повторних постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 188-15 КУпАП не спростовує кваліфікацію спірного порушення як таке, що вчинене повторно протягом року. Окрім того, постанови від 12.09.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 188-15 КУпАП (Т. 2 а.с. 59 та 94) є чинними.
Разом з тим, при винесенні постанови №188/24 від 04.12.2024 та постанови №189/24 від 04.12.2024 начальником Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацаком Єгором Івановичем було порушено законні права позивача щодо вчасного повідомлення про розгляд справи, які гарантуються законодавством України, а відтак вищенаведені постанови підлягають скасуванню.
Також, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували надання дозволу Черкаському управлінню на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суден. Відповідачами не було надано відповідних документів.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2025 року змінити в мотивувальній частині рішення.
В іншій частині рішення суду залишити без змін .
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.