Справа № 503/2718/24
Провадження № 2/503/316/25
05 червня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюка Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.12.2021 року між сторонами укладено кредитний договір №1002057771001 шляхом оформлення заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту складає 51000,00 грн. Строк кредиту 24 місяці. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачці кредит у сумі 51000,00 грн. ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконала. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість на загальну суму 73132,60 грн., з яких: 47096,00 грн. - заборгованість за кредитом, 11,64 грн. - заборгованість за процентами та 26024,96 грн. - заборгованість за комісією, а також судові витрати.
Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз'яснено відповідачці її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
Відповідачці ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. На адресу суду повернувся без вручення адресату конверт з надісланими документами.
Згідно з положеннями ч.ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі? ? № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження? ? № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі? ? № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв'язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.12.2021 року ОСОБА_1 підписала заяву №1002057771001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, чим підтвердила прийняття публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно умов договору банк надав відповідачці кредит в розмірі 51000,00 грн. на загальні споживчі цілі, шляхом перерахування банком суми споживчого кредиту, відповідно до зазначених клієнтом в заяві на приєднання до договору реквізитів строком на 24 місяці. Пунктом 5 заяви встановлено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, а пунктом 6 визначено розмір процентної ставки - 0,010% річних.
Заява № 1002057771001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб містить графік платежів, згідно якого платіжний період становить з 21.12.2021 року по 27.12.2023 року, із сумою платежу по 3650,12 грн. щомісяця та останнім платежем в розмірі 3650,01 грн. загальною сумою 87602,77 грн. за весь період кредитування.
Підписуючи вказану заяву відповідачка, зокрема погодилась з тим, що ознайомлена з ДКБО, тарифами банку та цілком згодна; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також що ОСОБА_1 отримала від банку примірник заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування № 1002057771001 від 27.12.2021 року.
До заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позивачем додано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачкою, в якому зазначено суму кредиту 51000,00 грн, строк кредитування 24 місяці, процентну ставку 0,010 % річних, щомісячну комісію за обслуговування кредиту 2,99%; розрахунок заборгованості; виписку по особовому рахунку з 27.12.2021 року по 06.10.2024 року.
Як вбачається з копії платіжної інструкції №TR.54885271.29410.8810 від 27.12.2021 року АТ «ПУМБ» на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в розмірі 51000,00 грн. згідно договору №1002057771001.
Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 1002057771001 та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , остання не належним чином виконує свої зобов'язання зі сплати позивачу щомісячних платежів і станом на 06.10.2024 року має загальну заборгованість за кредитом в розмірі 73132,60 грн., в тому числі: 47096,00 грн. заборгованості за кредитом, 11,64 грн. заборгованості по процентам та 26024,96 грн. заборгованості за комісією.
07.10.2024 року позивачем на адресу ОСОБА_1 направлялась письмова вимога (повідомлення), з якої вбачається, що банк повідомив відповідачку про наявність заборгованості в розмірі 73132,60 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч.1ст.638 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч.1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17 (провадження № 61-684св18) вказано, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Оскільки відповідачкою підписано заяву № 1002057771001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, які містять відомості про розмір кредиту, розмір встановлених процентів, строк кредитування, порядок погашення заборгованості, то сторонами погоджено істотні умови договору, зокрема розмір кредиту, розмір процентів за користування кредитом, порядок погашення заборгованості, тощо.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1002057771001 від 27.12.2021 року вбачається, що станом на 06.10.2024 року наявна заборгованість за кредитом у розмірі 47096,00 грн., заборгованість по процентам в розмірі 11,64 грн., заборгованість за комісією в розмірі 26024,96 грн.
З виписки по рахунку встановлено, що відповідачці на рахунок надійшли кошти за договором позики у розмірі 51000,00 грн., та періодично здійснювалось погашення заборгованості.
Отже, враховуючи надання позивачем належних доказів щодо отримання відповідачкою кредитних коштів, погодження сторонами процентної ставки та не спростування відповідачкою наданого розрахунку заборгованості, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу щодо стягнення заборгованості за кредитом та процентами.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості по комісії суд дійшов наступних висновків.
У пункті 5 розділу «Споживчий кредит» заяви № 1002057771001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана відповідачко, визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,99%. Розділ заяви «Графік платежів» містить відомості про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1524,90 грн. щомісяця. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за даним договором становить 36597,60 грн.
Отже умовами, укладеного між сторонами договору передбачена сплата позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Положеннями п. 5.7.3 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 01.11.2021 року) визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції чинній на момент укладення сторонами договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 11, ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування"».
При цьому, як в заяві № 1002057771001 від 27.12.2021 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і в паспорті споживчого кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультаційних та інформаційних послуг), за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяви № 1002057771001 від 27.12.2021 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 11, ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 26024,96 грн. стягненню не підлягає.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (юридична адреса: 04070 м. Київ вул. Андріївська, буд 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором №1002057771001 від 27.12.2021 року в розмірі 47107 (сорок сім тисяч сто сім) грн. 64 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (юридична адреса: 04070 м. Київ вул. Андріївська, буд 4, код ЄДРПОУ 14282829) сплачений при зверненні до суду судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 30 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Б.С. Сердюк