П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 511/705/25
Перша інстанція суддя С. І. Гринчак
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів: Крусяна А.В., Шевчук О.А.
при секретарі Ісмієвій А.І.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, від 19 лютого 2025 року.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з доводів якої вбачається неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову в задоволенні позову, оскільки апелянт мав обов'язок щодо повідомлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки лише про зміну фактичного місце проживання, а не місця реєстрації.
При цьому, оскільки апелянт не здійснював зміни фактичного місця проживання, у нього не виникло нових зобов'язань перед територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, а як наслідок у його діях відсутній склад спірного адміністративного правопорушення.
Крім того, на переконання апелянта, судом першої інстанції належним чином не встановлено обставини зміни місця реєстрації апелянта та не надано належної оцінки зібраним у справі доказам щодо проживання апелянта за спірною адресою.
З іншого боку, у своїх додаткових поясненнях апелянт зазначає, що він не має статусу військовозобов'язаного, так як за наслідком наявності у нього захворювання він визнаний непридатним до військової служби.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки пояснення апелянта про те, що він не здійснював зміни фактичного місця проживання не підтверджуються належними доказами, а вже надані до суду докази містять очевидні ознаки підробки.
Крім того, позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу з поясненнями щодо повідомлених суб'єктом владних повноважень обставин.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних, зазначених в паспорті громадянина України ОСОБА_1 , його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, згідно відомостей ЦНАП Родільнянської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , період реєстрації 10 лютого 2025 року; ОСОБА_3 , період реєстрації 10 лютого 2025 року.
Відповідно до актів виконавчого комітету Калантаївського старостинського округу «про не проживання особи за місцем реєстрації» № 359 та № 372 (які надані позивачем та відповідачем), встановлено що за місцем проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , 1975 року народження, не проживає, знятий з реєстрації за заявою власника 21 листопада 2024 року, будинок проданий.
Судом також встановлено, що згідно рапорту начальника групи військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_4 № 1607 від 31 січня 2025року, ОСОБА_1 , станом на 31 січня 2025 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою не проживає.
При цьому, 10 лютого 2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ст. солдатом ОСОБА_5 складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В свою чергу, 19 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_6 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 17 000 грн, оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_1 своїми діями порушив:
- вимоги ст. 1, ч. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», згідно якого призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
- вимоги п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, а саме, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, а як наслідок суб'єктом владних повноважень правомірно прийнято оскаржувану постанову, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Згідно ч. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Згідно пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
Згідно ч. 1 ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку,- тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період,- тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 19 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 17 000,00 грн.
В даному випадку, суб'єктом владних повноважень встановлено, що позивач не проживає за зареєстрованою та повідомленою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки адресою, а як наслідок позивачем не виконано свого обов'язку з повідомлення територіальному центру комплектування та соціальної підтримки нової адреси проживання у встановлені строки, що є порушення ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В свою чергу, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що суб'єктом владних повноважень доведено факт вчинення позивачем спірного правопорушення.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх адреси місця проживання (перебування) зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку.
При цьому, відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період встановлена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 лютого 2025 року № 482, позивач розпочав проходження медичного огляду в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, як вбачається з військово-облікових документів ОСОБА_1 , останнього визнано непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку, на підставі довідки ВЛК № 52 від 19 лютого 2025 року.
Таким чином, на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ІНФОРМАЦІЯ_4 вже встановив, що позивач є непридатним до військової служби, з подальшим виключенням з військового обліку, тобто суб'єкт владних повноважень визначив, що позивач не є призовником, військовозобов'язаним чи резервістом.
Між тим, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що накладення на позивача, виключеного з військового обліку, штрафних санкції за порушення прави військового обліку, розміром 17000,00 грн, свідчить про те, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням принципу пропорційності, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а також принципу своєчасності, тобто після визнання позивача непридатним до військової служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправною, а як наслідок скасувати оскаржувану постанову.
При цьому, враховуючи факт закінчення строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбачених ч 7 ст. 38 КУпАП, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Між тим, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія,-
Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 07 квітня 2025 року, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 19 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 17 000,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук