П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 червня 2025 р. Категорія: 108020000м. ОдесаСправа № 420/33048/24
Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці, в якому позивач просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000272 від 22.08.2024, мотивуючи його тим, що в ході здійснення господарської діяльності 04.09.2023 року між “Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець), в особі директора Бекір Сари, який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець) укладено Контракт № 0409. 15.08.2024 року сторони Контракту №0409 від 04.09.2023 року узгодили кількість, асортимент та ціну товару, що постачається на загальну суму 48898,00 доларів США, підписавши специфікацію №31 до контракту №0409 від 04.09.2023 року. На підставі контракту №0409 від 04.09.2023 року та специфікації №31 до нього продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ERS2024000000221 від 15.05.2024 року на загальну суму 48 989, 90 доларів США. Позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію № 24UA500130023903U5, а також, на виконання вимог ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 53 МК України, надано документи, що підтверджують митну вартість товарів в сумі 2 139 402, 32 грн. та обраний перший (основний) метод її визначення. За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000272 від 22.08.2024 року та рішення про коригування митної вартості №UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024 року. Позивач не згодний з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA500130/2024/000272 від 22.08.2024 року та рішенням про коригування митної вартості № UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500130/2024/000272 від 22.08.2024 року. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРСАГ УКРАЇНА» витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 739, 00 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень, 00 копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130023903U5 від 22.08.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024, а саме: - в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023р. :“Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України; Печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 15.08.2024 №31 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 № 0409 та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки; - документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 15.08.2024 № ERS2024000000221 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; - відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем; - в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 зазначено відомості про фактуру № V-24243160110886037342501/1 від 15.08.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості; - в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення “Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна»; - в інвойсі від 15.08.2024 № ERS2024000000221 та специфікації № 31 від 15.08.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту; в CMR № А №772842 від 15.08.2024 зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 в той час, як довідка про транспортні витрати № 1508 від 15.08.2024 видана підприємством ФОП Козлова, при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надано. Відповідач зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000272 від 22.08.2024 року та рішення про коригування митної вартості №UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРСАГ УКРАЇНА».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 04.09.2023 року між “Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець), в особі директора Бекір Сари, який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець) укладено Контракт № 0409.
Згідно п. 1.1. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДИ під фірмовою назвою “Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки “ЕRSAG» Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки “ERSAG», ця угода діє в період воєнного стану в Україні.
Відповідно до п.1.2. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, з метою виконання п.1. цього Договору Продавець зобов'язується передавати Товар в кількості та асортиментs замовленому Покупцем, Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його.
Згідно п.1.4. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, кількість і розгорнутий асортимент Товару узгоджується Сторонами на кожну партію Товару.
Відповідно до п.3.1. Контракту № 0409 від 04.09.2023 р. Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, рекламі та продажу Товару, що поставляється Продавцем.
Пунктом 3.2. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року встановлено, що Покупець приймає Товар від Продавця за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна кожного Товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії Товару.
Відповідно до п.3.4. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, покупець зобов'язується проводити оплату в міру реалізації Товару в порядку, передбаченому пп. 4.5 цього Договору.
Пунктом 4.3. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року встановлено, що Поставка Товару Дистриб'ютору здійснюється згідно умов поставки, що визначено в інвойсах до поставки та специфікаціям до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару є обов'язковою.
Згідно п.4.5. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, Покупець оплачує Товар поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації Товару.
Зі змісту п.4.6 Контракту № 0409 від 04.09.2023 року вбачається, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складається з суми всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов'язується надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в України.
Відповідно до п.4.8. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування пакувальних матеріалів.
Згідно п.4.9. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, шо є відповідальною згідно умов поставок.
Відповідно до п.5.1. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, кількість, асортимент, ціна Товару, що постачається Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту, інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця.
Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника.
15.08.2024 року сторони Контракту № 0409 від 04.09.2023 року узгодили кількість, асортимент та ціну товару, що постачається на загальну суму 48898,00 доларів США, підписавши специфікацію № 31 до контракту № 0409 від 04.09.2023 року.
На підставі контракту № 0409 від 04.09.2023 року та специфікації №31 до нього продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) № ERS2024000000221 від 15.05.2024 року на загальну суму 48989,90 доларів США.
Позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію №24UA500130023903U5 , а також, на виконання вимог ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, надано документи, що підтверджують митну вартість товарів в сумі 2139402,32 грн. та обраний перший (основний) метод її визначення.
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: рахунок-фактуру №ERS2024000000221 від 15.08.2024 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) А №772842 від 15.08.2024; сертифікат походження В 1044858 від 15.08.2024 року; висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року; довідку про транспортні витрати №1508 від 15.08.2024 року; специфікацію № 31 до зовнішньоекономічного контракту № 0409 від 04.09.2023 року; зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023 року; сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021 року; копію експортної декларації країни відправлення 24352100ЕХ00009666 від 15.08.2024 року.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
22.08.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000272 та рішення про коригування митної вартості № UA500130/2024/000033/2.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності. Надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
- в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного. Також, виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023р., “Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України; Печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 15.08.2024 №31 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 № 0409 та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;
- документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 15.08.2024 № ERS2024000000221 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару;
- відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;
- в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 зазначено відомості про фактуру № V-24243160110886037342501/1 від 15.08.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості;
- в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення “Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна»;
- в інвойсі від 15.08.2024 № ERS2024000000221 та специфікації № 31 від 15.08.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту; в CMR № А №772842 від 15.08.2024 зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 в той час як довідка про транспортні витрати № 1508 від 15.08.2024 видана підприємством ФОП Козлова, при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надано
Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО “Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Позивач, вважаючи протиправними вказані рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23, 24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4.8. Контракту № 0409 від 04.09.2023 року, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах, входить вартість маркування, пакування пакувальних матеріалів.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митної декларації №24UA500130023903U5, позивачем зазначено (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.
За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі № 160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп “в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп “в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що в CMR CMR № А №772842 від 15.08.2024 зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , в той час як довідка про транспортні витрати № 1508 від 15.08.2024 видана підприємством ФОП Козлова, при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного органу не надано, суд зазначає наступне.
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: рахунок-фактуру №ERS2024000000221 від 15.08.2024 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) А №772842 від 15.08.2024; сертифікат походження В 1044858 від 15.08.2024 року; висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року; довідку про транспортні витрати №1508 від 15.08.2024 року; специфікацію № 31 до зовнішньоекономічного контракту № 0409 від 04.09.2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 0409 від 04.09.2023 року; сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021 року; копію експортної декларації країни відправлення 24352100ЕХ00009666 від 15.08.2024 року.
Пунктом 1.2. Договору № 1-1122/К встановлено, що умови перевезення, найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов'язані з виконання цього Договору, встановлюються, за угодою Сторін і оформлюються за заявками, по формі, погодженій Сторонами в додатку № 1 до цього Договору.
20.11.2022 року між ТОВ “Ерсаг Україна» (надалі - Клієнт) та ФОП ОСОБА_2 (надалі - Експедитор) укладено договір №1-1122/К транспортно- експедиторського обслуговування.
Відповідно до п.1.1. Договору № 1-1122/К, Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно- експедиторських послуг за погодженням.
Пунктом 1.2. Договору № 1-1122/К встановлено, що умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов'язані з виконання цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюються Заявками, по формі погодженій Сторонами в додатку №1 до цього Договору.
На виконання умов договору ФОП ОСОБА_2 було забезпечено перевезення вантажу ТОВ “Ерсаг Україна» з м. Denizli (Турція) - п/п Орлівка (Україна). Витрати, пов'язані з доставкою вантажу, зокрема, по даному відрізку маршруту склали 166 481,00 грн., що підтверджується довідкою про транспорті витрати за вих.№1508 від 15.08.2024 року.
23.08.2024 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ “Ерсаг Україна» було складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0034.
Зі змісту даного акту вбачається, що ФОП ОСОБА_2 було надано ТОВ “Ерсаг Україна» послуги з перевезення вантажу на загальну суму 166481,00 грн.
Одночасно з цим, 20.11.2023 року між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 100123-К про транспортно-експедиційні послуги.
Відповідно до п.1.1. Договору № 100123-К, Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов'язується організовувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначені місця призначення та в строки, і передавати одержувачам.
Згідно п.1.3. Договору № 100123-К, Виконавець виконує перевезення вантажів за цим Договором шляхом надання транспортно-експедиційних послуг щодо організації перевезень самостійно та/або із залученням третіх осіб (інших перевізників).
З вищевикладеного вбачається, шо саме ФОП ОСОБА_2 , яка в подальшому уклала договір з ФОП ОСОБА_1 , забезпечено перевезення вантажу ТОВ “Ерсаг Україна», як за кордоном так і на території України.
Вищевказані договори перевезення неодноразово додавались, як до митної декларації №24UA500130023903U5, що вказано в додатку №1 до неї та повторно були надані при наданні письмових пояснень за вих.№ 1508.1. від 15.08.2024 року.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо наявності розбіжностей в зазначенні перевізника.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що печатка та підписи відрізняються, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Також відповідно до частини 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
Отже, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін за правочином вчинення дій щодо проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору, який містить більше ніж одну сторінку.
Разом з тим, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0409 від 04.09.2023 року належним чином засвідчений підписами та печатками покупця та продавця на останній сторінці.
Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача в рішенні про коригування митної вартості товарів щодо наявності в наданих декларантом документах ознак підробки.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 29 п.5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2020 № 107, підробка - створення (повністю або частково) документа, подібного на справжній/автентичний документ, з метою незаконного його використання як справжнього/автентичного документа.
Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 вказав, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
В частині тверджень митного органу щодо наявності різних підписів на товаросупровідних документах, суд вважає необхідним зазначити, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення фальсифікації документа.
Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції "про захист прав людини та основоположних свобод" кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачено кримінальну відповідальність, проте будь-яких доказів порушення кримінальної справи за фактом підробки документів стосовно декларанта митним органом не наведено.
Таким чином, зазначені твердження митного органу є лише припущеннями, та останнім ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначені припущення митного органу впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за наданими документами.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи відповідача не можуть свідчити про ознаки підробки документів, поданих позивачем під час здійснення митного оформлення товару.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю відомостей стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, суд зазначає наступне.
Пунктами 4.6., 4.7. договору передбачено, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає суму всіх специфікацій до неї в доларах США. Компанія зобов'язалася надати 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається дистриб'ютору на період дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023р. сторони цієї угоди погодили дисконт (знижку) 50% на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в України, на підставі якого продавцем було виписано рахунок-фактуру (інвойс). Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам дистриб'юторської угоди зі змінами та доповненнями.
Відповідно до положень Додаткової угоди №1 від 29.05.2023 року, п.4.7. Дистриб'юторської угоди викладено у наступній редакції: “Компанія зобов'язалась надати до 50% дисконту на асортимент товарів, що постачається Дистриб'ютору на період дії військового стану в Україні, що засвідчено у специфікації до кожної поставки, та яка є невід'ємною частиною даної дистриб'юторської угоди». Отже, відомості про 50% дисконт на весь асортимент товарів визначений в п.4.7. Дистриб'юторської угоди, на підставі якої продавцем було виписано рахунок-фактуру (інвойс), а тому заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам Дистриб'юторської угоди.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).
Отже, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності, наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості.
Суд зазначає, що наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) чи специфікації відомостей про дисконт не може бути підставою для коригування митної вартості. Митним органом в спірному рішенні не наведено обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином відсутність інформації в інвойсі 15.08.2024 № ERS2024000000221 та специфікації № 31 від 15.08.2024 про дисконт на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що покупець та продавець є пов'язаними та діють в інтересах один одного, суд зазначає наступне.
04.09.2023 року між “Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець), в особі директора Бекір Сари, який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець) укладено Контракт №0409.
Згідно п. 1.1. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДИ під фірмовою назвою “Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки “ЕRSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки “ЕRSAG», ця угода діє в період воєнного стану в Україні.
Відповідно до п.3.1. Контракту №0409 від 04.09.2023р., Покупець спільно з продавцем здійснює на зазначеній території функції з маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється Продавцем.
Згідно п.3.12. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, Покупець і Продавець можуть спільно проводити на території, визначеній цим Договором заходи, спрямовані на рекламу інформування потенційних споживачів про особливості, якість і ціну Товару Компанії.
Відповідно до п.3.14. Контракту №0409 від 04.09.2023р., Покупець робить все можливе для того, щоб забезпечити продаж продукції кінцевому споживачеві в кращому вигляді до закінчення терміну придатності.
Як зазначено позивачем, схожість назв продавця та покупця за контрактом №0409 від 04.09.2023р.- це умови самої угоди, з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі з залученням агентів для розповсюдження товару, а не зв'язок, який впливає на митну вартість.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо схожості назв продавця та покупця вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів, у зв'язку з тим, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 року наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки, суд зазначає наступне.
Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 з QR кодом який можливо зчитати, заповнена відповідно до Турецького законодавства згідно якого з 30.04.2019 року зазначення номеру інвойсу, який надається в паперовому вигляді, не є обов'язковим (лист Міністерства Торгівля Туреччини міститься в матеріалах справи).
У графі 44 митної декларації країни відправлення (Туреччини ) вказується 23-значний код електронної фактури, створений через систему єдиного вікна, що формується в електронній базі Туреччини експортером при митному оформленні, код на прикріпленій митній декларації - можливо зчитати.
Таким чином, доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними, а отже не приймаються судом до уваги.
Щодо твердження відповідача про те, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 зазначено відомості про фактуру № V-24243160110886037342501/1 від 15.08.202, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості, суд зазначає наступне.
Митним кодексом не передбачено обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною Контракту). Процес формування ціни товару належить виключно продавцю товару.
Подана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення № 24352100EX00009666 від 15.08.2024 року містить інформацію про Постачальника та покупця, назву, кількість та ціну товару, умови поставки та посилання на номер контейнера, проте, взагалі не містить номера комерційного інвойсу, а містить номер, який надано цьому документу в електронній митній базі Туреччини. Правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та заявник жодним чином на це впливати не може.
У зв'язку з цим, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України. Отже, дане зауваження представника митного органу також необґрунтоване та безпідставне.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2024/000272 від 22.08.2024 року та рішення про коригування митної вартості № UA500130/2024/000033/2 від 22.08.2024 року.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року по справі № 420/33048/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький