П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6335/24
Категорія: 112010201Головуючий у суді І інстанції: Мороз А.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в проведенні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, а також щодо не оформлення і ненадання до Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року та 01.02.2023 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 21 січня 2025 року по справі № 400/6335/24 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року по справі № 400/6335/24 залишено без руху (по справі необхідно було надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги).
Апелянту роз'яснено, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до ст. 299 КАС України.
12 травня 2025 року ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року, відмовлено та продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 400/6335/24 на 15 днів з дня отримання ухвали.
Як убачається з матеріалів справи, представник апелянта, отримав копію ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - 12 травня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне провадження. В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт знову зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення не було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 і електронну пошту представника скаржника. Про наявність повного тексту наведеного рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 дізнався під час проведення внутрішньої звітності в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Разом з тим, згідно КП «Діловодство спеціалізованого суду» рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року було отримано ІНФОРМАЦІЯ_2 в Електронному суді 21 січня 2025 року.
Відповідно до приписів положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов'язків.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Також, на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.2 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
При цьому, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного відповідачем до суду надано не було.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою суду 12 травня 2025 року продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання та надання додаткового строку для виконання вимог ухвали.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки недоліки, зазначені в ухвалі апеляційного суду 28 квітня 2025 року апелянтом усунуто не було, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року по справі № 400/6335/24.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд, -
Визнати вказані ІНФОРМАЦІЯ_2 підстави поновлення строку - неповажними.
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року, - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року по справі № 400/6335/24.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький