П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/14483/24
Перша інстанція: суддя Ярема Х.С.,
повний текст судового рішення
складено 23.09.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження іноземця, -
Громадянин Туркменістану ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ГУ ДМС України в Одеській області. Позивач просить суд скасувати рішення №320 від 19.07.2023 року про примусове повернення до країни походження.
05.09.2024 року відкрито провадження у справі.
Позивач та його адвокат в судове засідання не з'явились. Безпосередньо в день судового засідання адвокат Савицький А.Я. подав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи з причин його зайнятості в іншому судовому засіданні в іншому суді (23.09.2024 року о 10:10 год.). Доказів про прийняття участі в іншому судовому засіданні не надав.
В контексті цього суд першої інстанції зазначив, що особа, яка бере на себе обов'язок з надання професійної правничої допомоги, і знаючи про обмежені строки розгляду справи, повинна дбати про можливість забезпечення клієнту надаваної правової допомоги. Отже, позивач та його адвокат належним чином повідомлені, не з'явились без поважних причин, причини неявки не підтвердили.
13.09.2024 року ГУ ДМС України в Одеській області подало заяву про закриття провадження у справі, оскільки вже є рішенням суду між тими самими сторонами, з тих самих підстав, той самий предмет, яке набрало законної сили.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про закриття провадження у справі - задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження іноземця закрито.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2024 року по справі №522/14483/24 та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що у справі №522/14483/24, представником позивача подавалися: заява про збільшення позовних вимог та заперечення на заяву про закриття провадження у справі. Однак, жодна із заяв не була долучена до матеріалів справи та не розглядалася судом першої інстанції. Апелянт вважає, що судом порушені норми процесуального права. Зокрема, у запереченні на заяву про закриття провадження у справі, позивач наводив доводи того, що постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає закриття провадження у справі. Апелянт вважає, що у справі №522/14483/24 обставини, на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги не є тотожними із обставинами, викладеними в матеріалах справи №522/15307/23.
Щодо предмету позову, апелянт зазначає, що в матеріалах справи №522/14483/24 перебуває заява про збільшення позовних вимог, шляхом заявлення додаткової вимоги, а саме: зобов'язання ГУ ДМС в Одеській області прийняти документи на продовження строку перебування ОСОБА_1 в Україні на підставі пункту 4 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15 лютого 2012 р. №150, що свідчить, на думку апелянта, що справа №522/14483/24 та справа №522/15307/23, не є тотожними, а тому підстав для застосування п.4 ч.1 ст.238 КАС України - немає.
Апелянт вважає зазначену ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування ухвали.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду від 18.09.2023 року у справі №522/15307/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Одеській області про скасування рішення №230 від 19.07.2023 року про примусове повернення до країни походження. Отже, на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд першої інстанцій дійшов висновку щодо закриття провадження у справі №522/14483/24.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в позовній заяві позивач просить суд:
- поновити строк на оскарження рішення №230 від 19.07.2023 року Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Туркменістану ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення №230 від 19.07.2023 року Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, предметом спору в даній адміністративній справі №522/14483/24 є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №230 від 19.07.2023 року про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Слід зазначити, що в Приморському районному суді м. Одеси розглядалась адміністративна справа №522/15307/23 між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав, за позовом громадянина Туркменістану ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.07.2023 року №230 про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 року по справі №522/15307/23 відмовлено у задоволенні позову громадянина Туркменістану ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
Станом на теперішній час зазначене судове рішення від 18.09.2023 року громадянином Туркменістану ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Отже, зазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 року по справі №522/15307/23 набрало законної сили.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо подання стороною позивача заяви про збільшення позовних вимог у справі №522/14483/24 шляхом заявлення додаткових вимог, а саме: зобов'язання ГУ ДМС України в Одеській області прийняти документи на продовження строку перебування ОСОБА_1 в Україні на підставі пункту 4 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15 лютого 2012 року №150 (вхід.№79104/24 від 23.09.2024 року)(а.с. 55-56), колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, провадження у справі №522/14483/24 відкрито 05.09.2024 року, а вищевказана заява відправлена представником позивача до суду поштою 20.09.2024 року (а.с.59) та зареєстрована в суді першої інстанції 23.09.2024 року (вхід.№79104/24), тобто поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.47 КАС України.
З цих підстав, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно вказана заява не була взята до уваги та не розглядалася в рамках даної справи.
Отже, в даній справі новий публічно-правовий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Верховний Суд в постанові від 11.04.2018 року по справі №9901/433/18 зазначив, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що провадження у справі за позовною заявою громадянина Туркменістану ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження іноземця необхідно закрити, на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України, а саме, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З підстав, визначених статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька