П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/32920/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 р. у справі №420/32920/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 28.05.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві засобами поштового зв'язку направило на адресу суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху, з наступних підстав:
Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Відповідно до матеріалів електронної справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 23.04.2025року в спрощеному позовному провадженні.
Апеляційну скаргу передано представником позивача до відділення поштового зв'язку лише 28.05.2025 року, тобто поза межами тридцятиденного строку з моменту постановлення судового рішення суду першої інстанції.
Одночасно в апеляційні скарзі, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на пов'язані із запровадженням воєнного стану обставинами та наслідками, що унеможливило подачу апеляційної скарги без порушення строку.
Враховуючи зазначене апелянт просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрити апеляційне провадження.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
Щодо посилань апелянта на наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, обумовлених введенням воєнного стану та наслідків повномасштабної збройної агресії проти України у вигляді відключень електроенергії, великої кількості повітряних тривог та загрози ракетних ударів, колегія суддів зазначає, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади та місцевого самоврядування. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Слід зазначити, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.
Натомість апелянт таких конкретних причин не навів, як і не надав доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також апелянтом не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.
Судова колегія зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов'язаний з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Обставини, на які посилається апелянт у даній справі є суб'єктивними та пов'язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача.
Таким чином, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 р.
Також судова колегія судів встановила, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. на рівні 3028 грн.
З огляду на те, що апелянт у справі оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення двох похідних вимог не майнового характеру, розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, складає 1816,80грн. (1211,20 x 150%).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»
відомча ознака “ 81» (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з доказами у їх підтвердження, а також документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» розмірі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 р. у справі №420/32920/24, зазначені представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 р. у справі №420/32920/24 із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з доказами у їх підтвердження, а також документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» розмірі.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору апеляційна скарга буде повернута, відповідно до ст.169 КАС України
В порядку ч. 3 ст. 300 КАС України витребувати адміністративну справу №420/32920/24 з Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук.