П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22672/24
Перша інстанція суддя Катаєва Е.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України у Херсонській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні та нарахуванні пенсії;
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови в здійсненні перерахунку загального страхового стажу за час роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайнього Півночі з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, у період з 22 вересня 1978 року по 23 жовтня 1981 року, з 08 листопада 1981 року по 25 жовтня 1983 року, з 25 січня 1984 року по 31 грудня 1990 року (включно);
- зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок загального страхового стажу за час роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайнього Півночі з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців у період з 22 вересня 1978 року по 23 жовтня 1981 року, з 08 листопада 1981 року по 25 жовтня 1983 року, з 25 січня 1984 року по 31 грудня 1990 року (включно), нарахувати та розпочати виплату пенсії, починаючи з 04 червня 2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року частково задоволено позов, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 11 червня 2024 року № 212450011051 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;
- визнано протиправною оформлену листом від 02 липня 2024 року № 5829-4930/В-02/8-2100/24 відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ОСОБА_1 у пільговому зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 22 вересня 1978 року по 23 жовтня 1981 року та з 25 січня 1984 року по 31 грудня 1990 року, а також періоду проходження військової служби з 08 листопада 1981 року по 25 жовтня 1983 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2024 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його страхового стажу в пільговому обчисленні один рік роботи (служби) за один рік та шість місяців: періоди роботи з 22 вересня 1978 року по 23 жовтня 1981 року та з 25 січня 1984 року по 31 грудня 1990 року та період проходження військової служби з 08 листопада 1981 року по 25 жовтня 1983 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачами подано апеляційні скарги з яких вбачається про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
З доводів апеляційних скарг вбачається, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позову, оскільки позивач не має права на включення спірних періодів роботи та військової служби до свого страхового стажу на пільгових умовах, оскільки таке право не підтверджене належними доказами.
При цьому, за відсутності необхідної кількості страхового стажу позивач не має права на призначення пенсії за віком.
В свою чергу, позивачем подано відзиви на отримані апеляційні скарги у яких зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 04 червня 2024 року подав до ГУПФУ в Херсонській області заяву про призначення пенсії за віком, за формою згідно додатку 1 Порядку № 22-1 (а.с.68).
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто ГУ ПФУ в Чернівецькій області, яким прийнято рішення від 11 червня 2024 року № 212450011051 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (від 20 до 30 років), стаж заявника склав 17 років 1 місяць 3 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Заявник матиме право на призначення пенсії? в 65 років (а.с.70).
Також, 04 червня 2024 року позивачем подано до ГУПФУ в Херсонській області заяву довільної форми, у якій просив під час розгляду його заяви про призначення пенсії перерахувати страховий стаж за час роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі на пільгових умовах з 1978 по 1991 роки (а.с.71-73).
При цьому, ГУПФУ в Херсонській області листом від 02 липня 2024 року № 5829-4930/В-02/8-2100/24 повідомлено заявника, що відсутні підстави для пільгового зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, оскільки не надано трудові договори про роботу у вказаній місцевості. Окремою підставою для незарахування періоду з 08 листопада 1981 року по 25 жовтня 1983 року є те, що позивач у вказаний період проходив військову службу та у військовому квитку відсутні відомості про місцевість її проходження (а.с.74-75).
Не погодившись із правомірністю отриманих відмов, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Між тим, відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності неврахуванням пенсійними органами до страхового стажу періодів роботи позивача з 22 вересня 1978 року по 23 жовтня 1981 року, з 25 січня 1984 року по 31 грудня 1990 року, а також періоду проходження військової служби з 08 листопада 1981 року по 25 жовтня 1983 року, у пільговому зарахуванні
Так, згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , судом першої інстанції встановлено, що позивач у спірні періоди працював у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що спору про те, що місцевість, де працював позивач у спірних періодах, прирівнюється до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
Між тим, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, пенсійному органу повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року (справа № 590/871/17), від 07 червня 2018 року (справа № 173/637/17), від 03 липня 2018 року (справа № 302/662/17-а), від 25 вересня 2018 року (справа № 554/1723/17), від 18 грудня 2018 року (справа № 263/13671/16-а), від 10 січня 2019 року (справа № 352/1612/15а).
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідачів щодо неврахування при призначені пенсії пільгового стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі і щодо відмови в пільговому обчисленні його стажу за цей період з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців, з підстав ненадання строкового трудового договору, є протиправними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 травня 2019 року (справа № 644/2182/17).
Крім того, згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 також вбачається, що військова служба позивача у спірний період проходила на території, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність врахування спірних періодів до страхового стажу позивача у пільговому розмірі, а як наслідок з висновком про необхідність повторного вирішення питання про призначення пенсії позивачу з урахуванням наявної у нього кількості трудового стажу.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг покласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян