Справа № 686/468/25
Провадження № 2/686/2121/25
04 червня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В січні 2025 року ТзОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 10 вересня 2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12082-09/2023.
14 жовтня 2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18931-10/2023.
21.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
29 вересня 2023 року між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6232509.
11 січня 2024 року між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №11-01/2024, у відповідності до умов якого ТзОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «МАНІФОЮ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, подав відзив на позов в якому вказав, що у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Разом із тим, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно кредитних договорів на рахунок відповідача.
Додані до позовної заяви копії кредитних договорів та договорів позики, факторингових договорів, розрахунок заборгованості за кожним із кредитів не свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів. Крім того, розрахунок заборгованості за кредитним договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
У зв'язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов вищезазначених кредитних договорів, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), підстави для стягнення на користь позивача заборгованості відсутні
В даній справі позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав суду лише докази щодо укладення договорів, при цьому не зазначив, щодо наявності у позивача, або іншої особи оригіналів письмових, або електронних доказів, які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів.
Просить відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
10.03.2025 представник позивача подала відповідь на відзив, в якому вказала, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у первісного кредитора, у зв'язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника.
Згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею.
Тому, позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються.
Станом на 10.03.2025 позивачем отримано відповіді на запит від первісних кредиторів:
- детальний розрахунок заборгованості до кредитного договору № 1893110/2023
- підпис до детального розрахунку заборгованості до кредитного договору № 18931-10/2023
- інформаційна довідка до кредитного договору № 18931-10/2023
- детальний розрахунок заборгованості до кредитного договору № 1208209/2023
- підпис до детального розрахунку заборгованості до кредитного договору № 12082-09/2023
- інформаційна довідка до кредитного договору № 12082-09/2023
- детальний розрахунок заборгованості до кредитного договору № 6232509
- інформаційна довідка до кредитного договору № 6232509.
Надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, отже позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими.
Просить позов задовольнити, в подальшому слухати справу без участі представника.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
10 вересня 2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 12082-09/2023, відповідно до умов якого товариство зобов'язалось надати відповідачу кредит в сумі 12100 грн. на строк 360 днів, зі сплатою 2,50% в день.
14 жовтня 2023 року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 18931-10/2023, відповідно до умов якого товариство зобов'язалось надати відповідачу кредит в сумі 2000 грн. на строк 360 днів, зі сплатою 2,50% в день.
21.03.2024 між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.03.2024 до Договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024, до ТзОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача :
за договором про надання фінансового кредиту № 12082-09/2023 від 10.09.2023 в сумі 55660 грн., з яких:
-12100 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-43560 грн. - сума заборгованості за відсотками.
за договором про надання фінансового кредиту № 18931-10/2023 від 14.10.2023 в сумі 9000 грн., з яких:
-2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-7000 грн. - сума заборгованості за відсотками.
29 вересня 2023 року між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6232509, відповідно до умов якого відповідач отримав в позику 2000,00 грн. на строк 80 днів, до 18 грудня 2023 року зі сплатою процентів в розмірі 2.49000% на день.
Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін
Згідно з п.п. 2.1. Договору позики, за цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику), а Позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму змоги), позики) та сплатити Позикодавцю проценти від Суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, позика надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-Сайті Товариства протягом 3(трьох робочих) днів з дати підписання Договору.
Підписуючи Договір Відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про захист персональних і строк даних» (п.п. 8.3.3. п. 8 Договору позики)
11 січня 2024 року між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №11-01/2024, у відповідності до умов якого ТзОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «МАНІФОЮ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 15.02.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, до ТзОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 3810, 9 грн., з яких:
-1494 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-2316,9 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).
Позивачем наданий суду акт прийому-передачі Реєстру боржників від 21.03.2024 до договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024, який не містить відомостей щодо переходу прав вимоги до відповідача за договорами про надання фінансового кредиту № 12082-09/2023 від 10.09.2023 та №18931-10/2023 від 14.10.2023 від ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» до ТзОВ «ФК «ЄАПБ», а сформований в електронному вигляді витяг з реєстру боржників від 21.03.2024 не містить підписів, а підписаний лише представником ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Також акт прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 15.02.2024 за договором факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, який не містить відомостей щодо переходу прав вимоги до відповідача за договором позики № 6232509 від 10.09.2023 та №18931-10/2023 від 14.10.2023 від ТзОВ «Маніфою» до ТзОВ «ФК «ЄАПБ», а сформований в електронному вигляді витяг з реєстру боржників від 15.02.2024 не містить підписів, а підписаний лише представником ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв'язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 512, 514, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», IBAN НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014, вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 04.06.2025.
Суддя: