Справа № 201/6933/25
Провадження № 1-кс/201/2580/2025
05 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025132580000030 від 19.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Біловодськ, Луганської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
Прокурор звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав на те, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №42024132580000089, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від
5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Збройними формуваннями держави-агресора російської федерації, з 24.02.2022 захоплено та окуповано територію Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022 № 206 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено нову редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Біловодська селищна територіальна громада Старобільського району Луганській області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації (далі - рф) та незаконного збройного формування, так званої «луганської народної республіки» (далі - «лнр»).
Також наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до яких також віднесено Біловодську селищну територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією до яких також віднесено Біловодську селищну територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
20 вересня 2022 року, так званою «народною радою луганської народної республіки» прийнято закон «Про референдум луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації». З метою організації незаконного референдуму, утворено територіальні виборчі комісії на території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району.
Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, приблизно в другій половині вересня 2022 року, за попередньої змовою з особами, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме організувати роботу «дільничної комісії № 704 Біловодського району луганської народної республіки», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
Так, приблизно в другій половині вересня 2022 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, за попередньої змовою з особами, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме на території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «голови дільничної комісії № 704 Біловодського району луганської народної республіки», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, для проведення в період з 23 по 27 вересня 2022 року у приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», так званого «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_4 , за попередньої змовою з особами, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, та у складі мобільної виборчої комісії, виконуючи відведену їй роль «голови дільничної комісії № 704 Біловодського району луганської народної республіки», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, надання вказівок з організаційних питань іншим членам комісії, видачі бюлетенів для голосування в яких було запитання «Ви за входження луганської народної республіки до складу російської федерації?» (мовою оригіналу: «Вы за вхождение луганской народной республики в состав российской федерации?»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, тобто вказаними діями ОСОБА_4 посягла на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки її дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, приблизно в другій половині вересня 2022 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме організувати роботу «дільничної комісії № 704 Біловодського району луганської народної республіки», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
Так, приблизно в другій половині вересня 2022 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме на території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «голови дільничної комісії № 704 Біловодського району луганської народної республіки», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, для проведення в період з 23 по 27 вересня 2022 року у приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», так званого «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, та у складі мобільної виборчої комісії, виконуючи відведену їй роль «голови дільничної комісії № 704 Біловодського району луганської народної республіки», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, надання вказівок з організаційних питань іншим членам комісії, видачі бюлетенів для голосування в яких було запитання «Ви за входження луганської народної республіки до складу російської федерації?» (мовою оригіналу: «Вы за вхождение луганской народной республики в состав российской федерации?»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла участь в організації та забезпеченні проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Відповідно до статей 1-3, 5, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від
5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Зокрема, Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб. Законом України від 16.04.2025 року № 4356-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що російська федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022 № 206 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено нову редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Біловодська селищна територіальна громада Старобільського району Луганській області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації (далі - рф) та незаконного збройного формування, так званої «луганської народної республіки» (далі - «лнр»).
Також наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до яких також віднесено Біловодську селищну територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією до яких також віднесено Біловодську селищну територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
На окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «луганської народної республіки», підконтрольними державі-агресору російській федерації, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема «наказом голови так званої «луганської народної республіки» від 03.03.2022 № УГ-125/22», створено «адміністрацію Біловодського району луганської народної республіки», а також призначено «виконувача обов'язків голови адміністрації».
У подальшому, «указом голови луганської народної республіки» від 15.08.2023 №УГ-382/23 «Про ліквідацію адміністрацій міст та /або районів луганської народної республіки», затверджено перелік адміністрацій міст та/або районів луганської народної республіки, які підлягають ліквідації відповідно до вказаного наказу, до якого включено «адміністрацію Біловодського району луганської народної республіки».
Також на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору, організовано та забезпечено діяльність незаконних органів влади, зокрема 14.03.2023 прийнято так званий закон "про утворення на території луганської народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів", з реєстраційним номером 428-ІІІ, згідно з яким Біловодський район включено до переліку муніципальних округів, утворених на території «луганської народної республіки» - «Муніципальне утворення Біловодський муніципальний округ луганської народної республіки».
15.06.2023 центральною виборчою комісією російської федерації винесено постанову № 119/947-8 «про призначення виборів депутатів народної ради луганської народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території луганської народної республіки», тобто на тимчасово окупованій території Луганської області.
Відповідно до вказаної постанови на території так званої «луганської народної республіки» призначено проведення 10 вересня 2023 року виборів «депутатів народної ради луганської народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території луганської народної республіки».
Відповідно до ст. 2 закону «луганської народної республіки» «Про вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень першого скликання в луганській народній республіці» від 29.05.2023 № 441-ІІІ, до складу єдиного виборчого округу виборів депутатів представницького органу муніципального утворення входить територія муніципального утворення.
Відповідно до так званого «закону луганської народної республіки» № 424-ІІІ від 19.01.2023 «про систему виборчих комісій, комісій з референдуму луганської народної республіки» «на території луганської народної республіки формуються наступні виборчі комісії: 1.виборча комісія луганської народної республіки; 2. окружні виборчі комісії; 3. територіальні (районні, міські та інші) виборчі комісії; 4. дільничні комісії.». Відповідно до статті 4 зазначеного «закону» - «комісії забезпечують реалізацію та захист виборчих прав та права на участь в референдумі громадян російської федерації, здійснюють підготовку і проведення виборів і референдумів на території луганської народної республіки». Дільничні комісії формуються територіальними комісіями.
До функцій дільничної комісії зокрема, належить «інформування населення про адресу і номер телефону дільничної комісії, часу її роботи, а також про день, час та місце голосування; уточнення списку виборців, ознайомлення виборців з цим списком, складання списку виборців; забезпечення підготовки приміщення для голосування та іншого обладнання; організовує на виборчій дільниці голосування в день голосування, а також дострокове голосування у випадках, передбачених законодавством; проводить підрахунок голосів, встановлює результати голосування на виборчій дільниці, складає протокол про результати голосування і передає його до комісії вищого рівня».
Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, у вересні 2023 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконних «виборів депутатів до представлених органів муніципальних утворень - міст та районів республіки», а саме «виборів депутатів Ради муніципального округу Біловодський муніципальний округ» на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме організувати роботу «дільничної комісії № 127 Муніципального утворення Біловодський муніципальний округ, луганська народна республіка, російська федерація», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
Так, у вересні 2023 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконних «виборів депутатів Ради муніципального округу Біловодський муніципальний округ» на тимчасово окупованій території, а саме на території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «голови дільничної виборчої комісії № 127 муніципального утворення Біловодський муніципальний округ, луганська народна республіка, російська федерація», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, для проведення 10 вересня 2023 року у приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», так званих «виборів депутатів до представлених органів муніципальних утворень - міст та районів республіки», а саме «виборів депутатів Ради муніципального округу Біловодський муніципальний округ», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
10 вересня 2023 року ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, та у складі мобільної виборчої комісії, виконуючи відведену їй роль «голови дільничної виборчої комісії № 127 Муніципального утворення Біловодський муніципальний округ, луганська народна республіка, російська федерація», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, надання вказівок з організаційних питань іншим членам комісії, видачі бюлетенів для голосування, підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла участь в організації та забезпеченні проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, приблизно наприкінці 2023 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме організувати роботу «дільничної комісії № 127 Муніципального утворення Біловодський муніципальний округ, луганська народна республіка, російська федерація», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до так званого «закону луганської народної республіки» № 424-ІІІ від 19.01.2023 «про систему виборчих комісій, комісій з референдуму луганської народної республіки» «на території луганської народної республіки формуються наступні виборчі комісії: 1.виборча комісія луганської народної республіки; 2. окружні виборчі комісії; 3. територіальні (районні, міські та інші) виборчі комісії; 4. дільничні комісії.». Відповідно до статті 4 зазначеного «закону» - «комісії забезпечують реалізацію та захист виборчих прав та права на участь в референдумі громадян російської федерації, здійснюють підготовку і проведення виборів і референдумів на території луганської народної республіки». Дільничні комісії формуються територіальними комісіями.
До функцій дільничної комісії зокрема, належить «інформування населення про адресу і номер телефону дільничної комісії, часу її роботи, а також про день, час та місце голосування; уточнення списку виборців, ознайомлення виборців з цим списком, складання списку виборців; забезпечення підготовки приміщення для голосування та іншого обладнання; організовує на виборчій дільниці голосування в день голосування, а також дострокове голосування у випадках, передбачених законодавством; проводить підрахунок голосів, встановлює результати голосування на виборчій дільниці, складає протокол про результати голосування і передає його до комісії вищого рівня».
Так, приблизно в березні 2024 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, громадянка України, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території, а саме на території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «голови дільничної виборчої комісії № 127 Муніципального утворення Біловодський муніципальний округ, луганська народна республіка, російська федерація», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, для проведення у приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» так званих «виборів президента російської федерації», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Протягом березня 2024 року ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні приміщенні філії «Біловодський райавтодор» Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, селище Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 20, та у складі мобільної виборчої комісії, виконуючи відведену їй роль «голови дільничної виборчої комісії № 127 Муніципального утворення Біловодський муніципальний округ, луганська народна республіка, російська федерація», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом проходження навчання на виборчій дільниці № 127, складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, надання вказівок з організаційних питань іншим членам комісії, видачі бюлетенів для голосування, підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла участь в організації та забезпеченні проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допиту свідків, протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, в разі визнання її винуватою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, може спонукати її залишити місце проживання та виїхати за межі України або переховуватися на тимчасово окупованій території (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкції ч.2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Також, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що вона жодного разу не з'явилась і не повідомила про причини неявки до прокурора та органу досудового розслідування на неодноразові виклики для проведення з нею процесуальних дій.
Також, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 вже умисно переховується та в подальшому може умисно переховуватися від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Луганської області з метою унеможливлення проведення з нею необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і подальшого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В ході досудового розслідування існує необхідність проведення комплексу слідчих дій, спрямованих на відшукання доказів вини підозрюваної та встановлення обставин, які мають значення, тому існує ризик, передбаченийп. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, пов'язаний із можливістю знищити, сховати або спотворити ОСОБА_4 будь-яку із речей чи документів (уставні, реєстраційні документи, накази, кадрова документація, функціональні обов'язки, посадові інструкції) «дільничої виборчої комісії», створеній на тимчасово окупованій території селища Біловодськ Старобільського району Луганської області, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_4 знайомі особи, допитані в якості свідків вчинення злочинів, у яких вона підозрюється, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку ОСОБА_4 незаконно впливати в майбутньому на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Також, існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином та ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території селища Біловодськ Старобільського району Луганської області та фактично протягом тривалого часу перебуває на посаді «голови дільничної виборчої комісії».
Враховуючи факт переховування ОСОБА_4 від слідства, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, беручи до уваги їх тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання ОСОБА_4 винною у вчиненні інкримінованих злочинів, їй може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк до десяти років, дані про особу підозрюваної, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 є тримання під вартою.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022 № 206 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено нову редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Біловодська селищна територіальна громада Старобільського району Луганській області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації (далі - рф) та незаконного збройного формування, так званої «луганської народної республіки» (далі - «лнр»).
Також наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до яких також віднесено Біловодську селищну територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією до яких також віднесено Біловодську селищну територіальну громаду Старобільського району Луганської області.
Таким чином, факт тимчасової окупації території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за№ 42025132580000030 від 19.02.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
22 квітня 2025 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 82 (8007) яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 26.04.2025, 27.04.2025, 28.04.2025 для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
29.04.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 29.04.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» № 86 (8011) від 29.04.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, 29.04.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.2 ст. 110 КК України.
Після повідомлення ОСОБА_4 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» № 86 (8011) від 29.04.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до СВ (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 03.05.2025, 04.05.2025, 05.05.2025, для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
06.05.2025 прокурором Старобільської окружної прокуратури, підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - оголошено у розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчить те, що тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, в разі визнання її винуватою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, може спонукати її залишити місце проживання та виїхати за межі України або переховуватися на тимчасово окупованій території (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкції ч.2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Також ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що вона жодного разу не з'явилась і не повідомила про причини неявки до прокурора та органу досудового розслідування на неодноразові виклики для проведення з нею процесуальних дій;
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України свідчить те, що ОСОБА_4 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, підозрюється у активній співпраці з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальні правопорушення, у яких вона підозрюється, що надає їй можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_4 набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025132580000030 від 19.02.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 17:05 годині 05.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1