Головуючий І інстанції: Г.В. Костенко
05 червня 2025 р. Справа № 440/48/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степаненко Оксани Володимирівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025, по справі № 440/48/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Рішення відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 163750022874 від 04.12.2024 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 16.08.1996 по 26.11.2024 в органах податкової служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити переведення ОСОБА_1 , з 27.11.2024 з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-XII, з урахування довідок Головного управління ДПС України в Полтавській області від 27.11.2024 № 274/16-31-10-02-08 та № 275/16-31-10-02-08.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 163750022874 від 04.12.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 з зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 16.08.1996 по 26.11.2024 в органах податкової служби з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції у наведеній частині скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" досягла віку 60 років, станом на 01 травня 2016 мала не менше 10 років стажу державної служби та займала посаду державної служби, а тому набула право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII на підставі пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII. З огляду на зазначене, питання досягнення особою відповідного віку не потребує додаткової перевірки, а отже позивач має право на переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням відповідних довідок, і дана вимога не є передчасною.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про відсутність підстав для призначення позивачці пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з огляду на відсутність необхідного стажу роботи на посадах, що дають право на пенсію за Законом України «Про державну службу», оскільки у період перебування на певних посадах позивачу були присвоєні персональні звання, що виключає віднесення вказаного періоду до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу".
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
27.11.2024 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням № 163750022874 від 04.12.2024 відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Не погодившись із рішенням пенсійного органу позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що присвоєння державному службовцю спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців, не перешкоджають зарахування відповідних періодів проходження служби до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пп. 10-12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 3723-XII основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Таким чином, підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивачка працювала:
- з 19.09.1996 до 25.11.1996 головний державний податковий інспектор відділу обслуговування платників податків;
- з 26.11.1996 до 16.04.1997 головний державний податковий інспектор відділу по роботі з платниками податків Державної податкової адміністрації у Полтавському районі Полтавської області;
- з 17.04.1997 до 01.06.1998 начальник відділу по роботі з платниками податків;
- з 02.06.1998 до 02.07.2000 начальник відділу по роботі з платниками податків Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції;
- з 03.07.2000 до 17.06.2002 - начальник відділу по роз'ясненню податкового законодавства Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції;
- 01.02.2001 Позивачці присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби I рангу.
- з 18.06.2002 до 31.08.2005 начальник відділу громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції;
- 01.12.2004 Позивачці присвоєно чергове спеціальне звання радник податкової служби III рангу.
- з 01.09.2005 до 17.10.2005 року виконуючий обов'язки начальника відділу зв'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції;
- з 17.10.2005 до 13.09.2011 начальник відділу зв'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції;
- 09.01.2008 Позивачці присвоєно чергове спеціальне звання радник податкової служби 2 рангу, а 14.09.2011 року - радник податкової служби 1 рангу;
- з 14.09.2011 до 19.12.2011 - заступник начальника інспекції начальник відділу оподаткування фізичних осіб Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції;
- з 20.12.2011 до 29.02.2012 - начальник відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції;
- з 01.03.2012 до 01.07.2013 - начальник відділу взаємодії з засобами масової інформації та громадськістю Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) Полтавської області Державної податкової служби;
- з 02.07.2013 до 23.01.2014 завідувач інформаційно комунікаційного сектору Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області;
- 02.07.2013 Позивачці присвоєно 11 ранг державного службовця, 27.12.2013 року присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи 1 рангу;
- з 24.01.2014 до 29.01.2014 завідувач сектору погашення заборгованостей Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області;
- з 30.01.2014 до 02.06.2015 начальник відділу обслуговування платників податків Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області;
- 03.06.2015 до 16.02.2016 начальник відділу реєстрації платників та електронних сервісів Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області;
- з 17.02.2016 до 11.10.2018 - начальник відділу обслуговування платників Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області;
- 12.10.2018 до 20.08.2019 - завідувач сектору обслуговування платників Головного управління ДФС у Полтавській області;
- 21.08.2019 до 01.01.2020 - завідувач сектору обслуговування платників Головного управління ДПС у Полтавській області;
- 21.08.2019 року Позивачці присвоєно 4 ранг державного службовця;
- з 02.01.2020 до 21.09.2020 завідувач сектору податкових сервісів Полтавського управління Головного управління ДПС у Полтавській області;
- з 22.09.2020 до 04.01.2021 заступник начальника Полтавської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Полтавській області;
- з 05.01.2021 до 26.11.2024 заступник начальника Полтавської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Полтавській області.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області встановлено, що підставою для відмови у призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є недостатність стажу державної служби, з огляду на зарахування до державної служби періодів роботи позивачки, у які їй були присвоєні персональні звання, що на думку відповідача, виключає їх зарахування до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Однак, з такими доводами колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».
У свою чергу п. 8 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Так, відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону № 509-XII правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Частиною 7 статті 15 Закону № 509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону № 509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
На підставі наведених норм слід дійти висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" від 05.07.2012 № 5083-VI, який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі "Статтею 344. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби 344.1. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України "Про державну службу".".
Відповідно до п. 343.1 - 343.2 ст. 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органі доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839.
Відповідно до п. 9 Порядку № 839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Таким чином, посадові особи контролюючих органів, в даному випадку податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, а саме: присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Отже, враховуючи, що позивач з 16.08.1996 по 26.11.2024 безперервно працювала в органах державної податкової служби, прийняла присягу державного службовця, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), їй присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання, спірний період роботи підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Доводи відповідача, що займані посади у вказаний період роботи в органах податкової служби не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу», з огляду на присвоєння позивачу як посадовій особі контролюючого органу спеціальних звань, висновків суду не спростовують з підстав викладених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 163750022874 від 04.12.2024, яким відмовлено у переведенні позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" відповідно Закону "Про державну службу", та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 із зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періодів роботи з 16.08.1996 по 26.11.2024 в органах податкової служби.
Разом з тим, стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити переведення позивачки з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-XII, з урахування довідок Головного управління ДПС України в Полтавській області від 27.11.2024 № 274/16-31-10-02-08 та № 275/16-31-10-02-08, колегія суддів зазначає, що пенсійний орган, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці, фактично не надав оцінки обставинам, з якими норми Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII, зокрема щодо наявності в позивачки станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років, якщо на зазначену дату вона займала посаду державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала вона станом на 01.05.2016 на державній службі), а також можливості врахування при призначенні пенсії довідок Головного управління ДПС України в Полтавській області від 27.11.2024 № 274/16-31-10-02-08 та № 275/16-31-10-02-08.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вказана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.
Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 25.06.2024 у справі № 620/11015/23.
Доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степаненко Оксани Володимирівни - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 по справі № 440/48/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов