27 травня 2025 р.Справа № 440/12910/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, повний текст складено 31.03.25 року) по справі № 440/12910/24
за позовом Приватного підприємства «Темп Монтаж Плюс»
до Державної податкової служби України
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «Темп Монтаж Плюс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- визнати протиправною відмову ДПС України у прийнятті на реєстрацію податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024, складених ПП "Темп Монтаж Плюс";
- зобов'язати ДПС України прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024 у Єдиному реєстрі податкових накладних складених ПП "Темп Монтаж Плюс" датами її подання.
В обґрунтування позову зазначило, що у липні-серпні 2024 р. сформувало та у жовтні 2024 р. подало на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №5 від 31.07.2024, №1 від 08.08.2024, №2 від 08.08.2024. Зауважувало, що як у період формування, так і на час подання спірних податкових накладних було зареєстроване платником ПДВ, проте ДПС України за відсутності законних підстав, відмовило у їх прийнятті, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних:
№ 5 від 31 липня 2024 року на суму 20 640,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3440,00 грн., яку було направлено ТОВ "Темп Монтаж Плюс" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;
№ 1 від 08 серпня 2024 року на суму 180 504,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 30 084,00 грн., яку було направлено ТОВ "Темп Монтаж Плюс" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;
№ 2 від 08 серпня 2024 року на суму 81 696,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 13 616,00 грн., яку було направлено ТОВ "Темп Монтаж Плюс" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року.
Зобов'язано ДПС України прийняти для вирішення питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направлені ТОВ "Темп Монтаж Плюс" 02 жовтня 2024 року податкові накладні:
№ 5 від 31 липня 2024 року на суму 20 640,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3440,00 грн., яку було направлено ТОВ "Темп Монтаж Плюс" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;
№ 1 від 08 серпня 2024 року на суму 180 504,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 30 084,00 грн., яку було направлено ТОВ "Темп Монтаж Плюс" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року;
№ 2 від 08 серпня 2024 року на суму 81 696,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 13 616,00 грн., яку було направлено ТОВ "Темп Монтаж Плюс" для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних 02 жовтня 2024 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ "Темп Монтаж Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3633,60 грн.
ДПС України (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням в частині задоволення позову, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просила його скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що спірні податкові накладні подані ПП "Темп Монтаж Плюс" після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Водночас, у відповідності до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Зауважує, що анулювання реєстрації платником податку на додану вартість позбавляє таку особу права на складення податкових накладних та, відповідно, їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи, що до ПП "Темп Монтаж Плюс" анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, останнє було позбавлене права на реєстрацію податкових накладних в незалежності від отримання відповідного статусу в подальшому.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ПП "Темп Монтаж Плюс" зареєстроване в якості юридичної особи, про що свідчать відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с. 7).
З 01.02.2021 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2116034500022, індивідуальний податковий номер 437895716035 (т. 1 зв.б. а.с. 14).
09.08.2024 податковим органом прийнято рішення №4065 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Темп Монтаж Плюс" (а.с. 15).
Із 01.09.2024 ПП «Темп Монтаж Плюс» зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2416034500137, індивідуальний податковий номер 437895716036 (т. 1 а.с. 18).
02.10.2024 ПП «Темп Монтаж Плюс» подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні:
- № 5 від 31.07.2024 на загальну суму 20 640,00 грн (в тому числі ПДВ - 3 440,00 грн) (т. 1 а.с. 19-20);
- № 1 від 08.08.2024 на загальну суму 180 504,00 грн (в тому числі ПДВ - 30 084,00 грн) (т. 1 а.с. 21-22);
- № 2 від 08.08.2024 на загальну суму 81 696,00 грн (в тому числі ПДВ - 13 616,00 грн (т. 1 а.с. 23-24).
Зазначені податкові накладні доставлені до ДПС України, проте не прийняті, про що відповідачем складено квитанції від 02.10.2024 . У графі "Виявлені помилки" вказано "документ не може бути прийнятий - порушення вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме продавець не був платником ПДВ 02.10.2024" (т. 1 а.с. 20, 22, 24).
Не погодившись із відмовою відповідача щодо прийняття на реєстрацію спірних податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що на дату складання та направлення на реєстрацію податкових накладних позивач мав статус платника ПДВ, натомість відмова ДПС України у прийнятті їх на реєстрацію не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства.
Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.
За змістом п. "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 15 Порядку №1246 передбачено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
З аналізу наведених норм вбачається, що платник ПДВ - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, право на формування та подання на реєстрацію податкових накладних надано лише особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.
Судом встановлено, що з 01.02.2021 позивач зареєстрований платником ПДВ. В період з 09.08.2024 до 01.09.2024 не перебував в статусі платника ПДВ , оскільки рішенням податкового органу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість.
31.07.2024 та 08.08.2024 ПП «Темп Монтаж Плюс» сформовано податкові накладні № 5, № 1 та № 2 відповідно, що містять відомості про постачальника (продавця) ПП «Темп Монтаж Плюс», індивідуальний податковий номер 437895716035, податковий номер платника податку 43789577.
Відповідачем визнається та підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2116034500022, що станом на день формування вищенаведених податкових накладних ПП «Темп Монтаж Плюс» було зареєстроване як платник ПДВ.
Водночас, з 01.09.2024 ПП «Темп Монтаж Плюс» знову зареєстроване платником податку на додану вартість, проте з присвоєнням іншого індивідуального податкового номеру 437895716036, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №2416034500137 та у жовтні 2024 р. ним подано на реєстрацію спірні податкові накладні.
Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції ПП «Темп Монтаж Плюс» як на час формування (31.07.2024 та 08.08.2024) , так і на час подання податкових накладних на реєстрацію (02.10.2024) мало реєстрацію платника податку на додану вартість.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача реєстрації платника ПДВ станом на 02.10.2024 є помилковими.
Колегія суддів враховує, що у спірних податкових накладних підприємством дійсно зазначено індивідуальний податковий номер, що був чинний до 09.08.2024 (анулювання реєстрації платника ПДВ), замість нового.
Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції, зазначена помилка не заважала контролюючому органу ідентифікувати здійснені операції, її зміст (послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.
Натомість, в силу приписів абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Також, слід зазначити, що ПК України визначені строки, протягом яких платник ПДВ має зареєструвати податкові накладні, якими не встановлено прямої заборони щодо неможливості їх складення в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Недосконалість законодавства та/чи програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття податкової накладної, враховуючи, що вказаний у податкових накладних індивідуальний податковий номер не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.
Крім того, відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН згідно з вимогами пункту 201.10 статті 201 ПК України не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Вказані вище обставини свідчать, що відповідачем безпідставно відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав анулювання ПП «Темп Монтаж Плюс» реєстрації платника ПДВ.
В апеляційній скарзі ДПС України не наводить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
В силу ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач правомірності відмови у реєстрації податкових накладних належним чином не довів.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у прийнятті на реєстрацію спірних податкових накладних, що стало підставою для визнання таких дій протиправними та зобов'язання ДПС України прийняти для вирішення питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направлені позивачем накладні.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржувалось в частині обраного судом способу захисту, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що в апеляційній скарзі скаржником не висловлено заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції на користь позивача, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зменшення розміру понесених витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в частині задоволення позову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі № 440/12910/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 05.06.2025 року