05 червня 2025 р. Справа № 440/559/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 06.02.25 по справі № 440/559/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%) виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, який визначений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%) виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, який визначений статтею 7 Закону.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв'язку зі зміною законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму позивач набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахунку зазначеної соціальної виплати у зв'язку з цими обставинами в автоматичному порядку не здійснило.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головним управлінням Пенсійного в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції ухвали нове рішення, яким скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі №440/559/25, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишите без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн., тобто на рівні 2020 року.
Разом з цим вказує, що Порядком подання документів для призначення ( перерахунку ) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, не передбачено проведення автоматичного перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не приймалось жодних рішень та не вичинялося дій відносно позивача, в розумінні припису статті 19 Конституції України які можуть бути оскаржені до суду. Позивач із відповідною довідкою про суддівську винагороду, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання до відповідача не звертався, відтак предмет спору по вказаній справі відсутній.
Позивач подав до суду відзив, в якому просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №440/559/25 залишити без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання, що не заперечується сторонами та підтверджується наявними у справі документами.
На підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №440/2145/23 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.11.2023 №02/3029/23.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі № 440/17611/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2023 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області від 17.11.2023 №02/3029/23 в розмірі 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного від 03.02.2025 у справі № 440/9977/24, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX, у розмірі 3028 грн .
На запит представника позивача від 05.01.2025, зареєстрованого в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області 06.01.2025 за №330/8 щодо надання інформації з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , повідомлено, що ОСОБА_1 з 28.03.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З 01.01.2023 щомісячне довічне грошове утримання судді згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі 440/17611/23 перераховане і виплачується в розмірі 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного грошового, утримання суддів у відставці проводиться відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України за заявою з додаванням довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою. Заява щодо перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%), виходячи з прожиткового мінімуму за одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, який визначений статтею 7 Закону України на 2024 рік" не надходила, такий перерахунок не проводився.
Вважаючи, що пенсійний орган мав автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, здійснити перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що необхідно визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон № 1402-VIII.
Відповідно до положень ст. 4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
За приписами ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з частинами 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з положеннями ст. 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Отже, Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Водночас розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України “Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 за № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).
Положеннями ст. 1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028,00 гривні.
Водночас, згідно з абзацом п'ятим цієї статті, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Колегія суддів зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому правові підстави для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.
Викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи з 2021 року.
У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Велика Палата Верховного Суду не погодилася з наведеними висновками з таких міркувань.
Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець, починаючи з 2021 року, у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Враховуючі наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що дійсно ОСОБА_1 має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%) , однак виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді із врахуванням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, розміру доплат за вислугу років (70%) і за перебуванням на адміністративній посаді в суді (10%) виходячи з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, який визначений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік;
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи , що є підставою для його скасування з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 440/559/25 - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський