05 червня 2025 р. Справа № 520/24665/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 10.02.25 по справі № 520/24665/24
за позовом ОСОБА_1
до Медичної військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області"
про визнання протиправною та скасування постанови (довідки), зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 25.06.2024 щодо не встановлення причинного зв'язку хвороби «змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока» із проходженням військової служби ОСОБА_1 ; зобов'язати Медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» повторно розглянути військово-медичні документи, подані ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку хвороби «змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока» з проходженням військової служби, із врахуванням Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС України від 03.04.2017 №285 та прийняти відповідне рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову (довідку) Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 25.06.2024. Зобов'язано Медичну військово-лікарську комісію Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» повторно розглянути військово-медичні документи, подані ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку хвороби «змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока» з проходженням військової служби, із врахуванням Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС України від 03.04.2017 №285 та прийняти відповідне рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про необхідність повторно розглянути військово-медичні документи, подані ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку хвороби «змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока» з проходженням військової служби. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що комісія складається із членів, які є експертами у відповідній галузі медицини. У результаті вивчених документів та об'єктивного обстеження позивача прийнято рішення, що астигматизм такого ступеня не може бути наслідком перенесеної ним контузії. Вказує, що суд першої інстанції, не маючи спеціальних знань в цій області, не може ставити під сумнів думку лікарів-експертів. Стверджує, що позивачу при травмі, отриманій у 2022 році, встановлено діагноз «контузія обох очей», по своїй суті в цьому випадку контузія була забоєм. Тобто такий діагноз не передбачає порушення цілісності роговиці чи кришталика, оперативного втручання або стороннього тіла в очах, і наслідком такого ураження не міг стати астигматизм від 0,7 до 1 Д. Звертає увагу, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Зауважує, що в позовній заяві не було вказано про допущені з боку відповідача процедурні порушення проведення медичного огляду та оформленні його результатів, тому спірна довідка від 25.06.2024 не підлягає скасуванню.
Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 з вересня 2022 року.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 зараховано стрільцем 2-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення (ВОС - 100868П), присвоєно особистий номер НОМЕР_3 .
31.12.2022 ОСОБА_1 отримав поранення під час виконання бойового завдання на вогневій позиції 3 броп поблизу н.п. Опитне Бахмутського району Донецької області, внаслідок якого завдано шкоду здоров'ю.
Відповідно до діагнозу ОСОБА_1 отримав: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротравма з травматичною перфорацією лівої барабанної перетинки. Контузія обох очей.
По завершенню лікування та реабілітації ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію.
Відповідно до постанови (довідки) військово-лікарської комісії №593 від 25.06.2024 поставлено діагноз: наслідки вибухової травми (31.12.2022) ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, акубаротравми з порушенням цілісності лівої барабанної перетинки з відновленням цілісності та функції слуху. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1,0 Д лівого ока. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статті 75 в та графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС України від 03.04.2017 №285 позивача визнано придатним до військової служби.
Не погоджуючись із постановою (довідкою) Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 25.06.2024 в частині не встановлення причинного зв'язку хвороби «змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока» із проходженням військової служби, та вважаючи, що вказане захворювання пов'язане з проходженням військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності постанови (довідки) Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 25.06.2024, яка підлягає скасуванню.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути військово-медичні документи, подані ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку хвороби «змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока» з проходженням військової служби, із врахуванням Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС України від 03.04.2017 №285 та прийняти відповідне рішення.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі по тексту - Закон №2232-XII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з ч.7 ст.1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі по тексту - Положення №285; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яке визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Пунктом 2 розділу І Положення №285 встановлено, що основними завданнями М(ВЛ)К є: 1) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном; 2) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби; 3) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу); 4) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу; 5) визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; 6) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, працівників поліції та Національної гвардії України (далі - НГУ), які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК); 7) формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року № 1306).
Пунктом 4 розділу І Положення №285 передбачено, що М(ВЛ)К у своїй роботі керуються законодавством, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань охорони здоров'я.
Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 3) (далі - Розклад хвороб), Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 4) та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я (додаток 5) (далі - ТДВ).
Перелік захворювань та Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ - 10).
За правилами пунктів 1-4 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К.
Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).
ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.
До позаштатних М(ВЛ)К належать госпітальна М(ВЛ)К, гарнізонна М(ВЛ)К, ЛЛК (постійно діючі) та М(ВЛ)К ЗВО, М(ВЛ)К ВВНЗ, які утворюються за потреби (тимчасово діючі).
Госпітальні М(ВЛ)К утворюються в госпіталях або лікарнях ДУ ТМО, госпіталі ДУ ГМЦ та у військовому госпіталі НГУ.
Гарнізонні М(ВЛ)К утворюються при поліклініках ДУ ТМО або ЗОЗ НГУ (за потреби).
Позаштатні М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підпорядковуються відповідним штатним М(ВЛ)К.
Пунктом 1 розділу IIІ Положення №285 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки в поліції та обов'язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Пунктом 9 розділу ІІІ Положення №285 встановлено, що до початку медичного огляду особам проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначаються група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Кандидати на службу в поліції та на військову службу за контрактом можуть надати результати зазначених обстежень за умови проходження їх у строк не пізніше одного місяця до початку медичного огляду М(ВЛ)К.
Згідно з п.п. 10, 11 розділу ІІІ Положення №285 перед початком медичного огляду особі, яка направлена на медичний огляд, М(ВЛ)К видається Акт медичного огляду (додаток 8). До Акта медичного огляду долучаються результати обстежень, зазначених у пункті 9 цього розділу, та документація, зазначена в Направленні на медичний огляд, а також дані, що містяться в медичній інформаційній системі МВС (далі - МІС МВС).
Медичний огляд особи в М(ВЛ)К проводиться з обов'язковим обстеженням лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом (практичним психологом) ЗОЗ МВС, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей. Жінки обов'язково обстежуються гінекологом.
Відповідно до пунктів 1-3, 10 розділу VIII Положення №285 за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).
Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби,- на дату фактичного звільнення зі служби, військової служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби, військової служби.
Рішення (постанови) приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд.
У всіх випадках зазначення діагнозу в рішенні (постанові) М(ВЛ)К щодо поліцейських та військовослужбовців встановлюється причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв).
Частиною 1, 7 пункту 13 розділу ІХ визначено, що рішення (постанови) М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців приймаються в таких формулюваннях:
1) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
У такому формулюванні рішення (постанова) М(ВЛ)К не приймається, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво), у тому числі, яке призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
7) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі захворювання, яке не діагностоване під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
Рішення (постанова) в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони отримані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.
За обставинами справи, 31.12.2022 ОСОБА_1 отримав поранення під час виконання бойового завдання на вогневій позиції 3 броп поблизу н.п. Опитне Бахмутського району Донецької області. Діагноз: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротравма з травматичною перфорацією лівої барабанної перетинки. Контузія обох очей.
По завершенню лікування та реабілітації ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».
За висновком ВЛК, який оформлено довідкою медичної (військово-лікарської) комісії №593 від 25.06.2024, на підставі статті 75 та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, позивача визнано придатним до військової служби.
В довідці відображено рішення М(ВЛ)К: наслідки вибухової травми (31.12.2022 р.) ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, акубаротравми з порушенням цілісності лівої барабанної перетинки з відновленням цілісності та функції слуху.
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1,0 Д лівого ока.
Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
ОСОБА_1 не погоджується із постановою (довідкою) Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 25.06.2024 в частині не встановлення причинного зв'язку хвороби «змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока» із проходженням військової служби, та вважає, що вказане захворювання пов'язане з проходженням військової служби.
У відзиві на позов та апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачу при травмі, отриманій у 2022 році, встановлено діагноз «контузія обох очей», що по своїй суті в цьому випадку була забоєм. Тобто такий діагноз не передбачає порушення цілісності роговиці чи кришталика, оперативного втручання або стороннього тіла в очах, і наслідком такого ураження не міг стати астигматизм від 0,7 до 1 Д.
При цьому, відповідач звертає увагу, що порушення до 1Д вважаються незначними та такими, що не можуть бути спричиненими зовнішніми факторами. Придбати астигматизм у результаті травми можливо лише у випадку порушення цілісності роговиці або кришталика, оперативного втручання або стороннього тіла. У такому випадку астигматизм буде встановлений у набагато більшому вимірі, ніж 1Д.
Колегія суддів враховує, що при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні відносини, колегія суддів вважає, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.
Таким чином, суд не приймає у якості підстави для задоволення позову доводи позивача відносно того, що при встановленні причинного зв'язку хвороби змішаний астигматизм в 0,75 Д правого ока, простий короткозорий астигматизм в 1.0 Д лівого ока комісія прийшла до хибного висновку, вказавши, що «Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби».
Зазначаючи про те, що саме травма очей була наслідком отримання позивачем поранення 31.12.2022, судом першої інстанції не враховано, що суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для встановлення причинного зв'язку захворювання. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Продовжуючи апеляційний розгляд справи, колегія суддів враховує, що у межах спірних правовідносин позивач посилається на порушення процедури проведення медичного огляду в частині невиконання відповідачем п.9 розділу ІІІ Положення №285, яким передбачено, що до початку медичного огляду особам проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначаються група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.
Відповідач повідомив, що під час винесення рішення М(ВЛ)К від 25.06.2024 враховано всю медичну документацію, надану ОСОБА_1 , а також включену до Медичної інформаційної системи МВС (МІС МІА), записи в Акті медичного огляду.
При цьому, відповідач зазначив, що до початку медичного огляду не проводився аналіз для визначення групи крові та резус-фактор, оскільки згідно стаціонарної виписки №56 КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» 17.01.2023-10.02.2023 комісія мала результат від 04.01.2023: аналіз група крові А(ІІ) позитивна, який протягом життя не змінюється. Проведення чи не проведення цього та іншого додаткового обстеження не впливає на рішення комісії стосовно захворювання - астигматизм.
Колегія суддів враховує надані пояснення відповідача та звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази здачі позивачем загального аналізу крові (довідки №3073 від 23.04.2024, №3788 від 23.04.2024), проходження рентгенологічного обстеження органів грудної клітки (довідка №1562 від 23.04.2024), дослідження ЕЕГ (протокол обстеження від 13.05.2024).
Судом першої інстанції не враховано вищенаведених обставин та необґрунтовано зазначено, що під час прийняття постанови (довідки) військово-лікарської комісії №593 від 25.06.2024 порушено пункт 9 розділу ІІІ Положення №285.
Колегія суддів звертає увагу, що при наданні оцінки процедурним порушенням, які були допущені суб'єктом владних повноважень при вчиненні вказаних у позові дій, суд бере до уваги співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може бути наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
У даній справі суд констатує, що під час розгляду справи не було встановлено процедурних порушень проведення медичного огляду та оформлення його результатів, тому постанова медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», оформлена довідкою від 25.06.2024, не підлягає скасуванню.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Інші аргументи, зазначені учасниками справи, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
За цим, апеляційна скарга Медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі № 520/24665/24 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко