05 червня 2025 р. Справа № 520/23174/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., повний текст складено 01.11.24 по справі № 520/23174/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у застосуванні обмеження максимальним розміром при виплаті пенсії ОСОБА_1 , у тому числі без урахування індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 р»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 №520/3013/24 з урахуванням індексації з 01.03.2022 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.04.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 р», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у застосуванні з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2024 року обмеження максимальним розміром при виплаті пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2024 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у припиненні виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у припиненні виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та ухвалити в цій частині постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки за №11-19146-суд від 08.11.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №520/3013/24. Вказує, що перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.02.2023 на виконання вищезазначеного судового рішення на підставі довідки №11/19146-суд від 08.11.2023, виданої станом на 01.01.2023, виходячи із прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, є наслідком підвищення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а саме збільшення розміру прожиткового мінімуму для розрахунку грошового забезпечення. Стверджує, що пенсія позивача перерахована з 01.02.2023 відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ та Постанови №704 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що є перепоною для індексації пенсії згідно зі ст.64 Закону №2262-ХІІ, Постанов №118 та №168. Звертає увагу, що оскільки для розрахунку пенсії позивача взято грошове забезпечення станом на 01.01.2023, підстави для застосування коефіцієнтів збільшення 1,14 (Постанова №118) та 1,197 (Постанова №168) відсутні, адже ці коефіцієнти застосовуються до пенсій, призначених відповідно до 31.12.2021 та 31.12.2022 (тобто обчислених з грошового забезпечення, взятого за період, що передує цим датам). Наголошує, що грошове забезпечення станом на 01.01.2023 обчислене із використання показника прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2023 - 2684,00 грн, тобто вже враховує зростання споживчих цін в попередні роки.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Разом з тим, працівниками УДППЗ «Укрпошта» повернуто поштові відправлення суду, які надсилалися на адресу позивача, із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №821/818/16, від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а.
Також, на електронну адресу позивача судом апеляційної інстанції засобами електронного зв'язку було направлено та отримано копії ухвал про відкриття апеляційного провадження у даній справі, про призначення справи до апеляційного розгляду у письмовому провадженні, копію апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням позивача про отримання зазначених документів.
Суд враховує, що позивач надав суду електронну адресу, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2023 у справі №465/6147/18.
Отже, судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.
З копії протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022 встановлено, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії, нараховано індексацію за 2022 рік.
З копії протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 встановлено, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії, нараховано індексацію за 2022 рік та 2023 рік.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 по справі №520/3013/24, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, оформленої Адміністрацією Державної прикордонної служби України за №11/19146-суд від 08.11.2023.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 по справі № 520/3013/24.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.07.2024, нараховано індексацію за 2024 рік.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №19503-18969/Г-03/8-2000/24 від 02.07.2024 на звернення позивача повідомило, що у червні 2024 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 по справі №520/3013/24 головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 згідно оновленої довідки про грошове забезпечення від 08.11.2023 №11/19146. Вказано, що оскільки в результаті перерахунку на виконання рішення суду відбулося підвищення сум грошового забезпечення з 01.02.2023, для нарахування індексації, передбаченої Постановами №118 та №168 підстави відсутні.
З копії протоколу перерахунку пенсії з 01.02.2023 встановлено, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 та визначено основний розмір у сумі 24490,44 грн, з урахуванням максимального розміру 20930,00 грн.
З копії протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2023 встановлено, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 та визначено основний розмір у сумі 24490,44 грн, з урахуванням максимального розміру 20930,00 грн.
З копії протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2024 встановлено, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024, встановлено індексацію за 2024 рік у сумі 1500,00 грн, визначено основний розмір у сумі 25990,44 грн, з урахуванням максимального розміру пенсія склала 23610,00 грн.
З копії протоколу перерахунку пенсії з 01.07.2024 встановлено, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії з 01.07.2024, встановлено індексацію за 2024 рік у сумі 1500,00 грн, визначено основний розмір у сумі 25990,44 грн, з урахуванням максимального розміру пенсія склала 23610,00 грн.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправних дій відповідача, які полягають у застосуванні з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2024 обмеження максимальним розміром при виплаті пенсії позивача та у припиненні виплати пенсії з урахуванням індексації згідно Постанов №118 та №168.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.07.2024, без обмеження її максимальним розміром, та з урахуванням індексацій пенсій, передбачених Постановами №118 та №168.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації з 01.04.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 р», суд першої інстанції виходив з того, що виплата індексації пенсії, передбаченої Постановою №185, не припинялась, тому в цій частині вимог права позивача не є порушеними.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги відповідача вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у припиненні виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням раніше виплачених сум, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі по тексту - Постанова №118) установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 Постанови №118 з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підлягають перерахунку якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, а також у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. При цьому Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі по тексту - Порядок № 45) затвердив Порядок, який визначає алгоритм дій, який вчиняють, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Тобто на уповноважені органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1 березня 2018 року (далі по тексту - Постанова №704).
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України «про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 (далі - Постанова № 103), внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року пункт 4 Постанови №704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином, саме з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року у осіб з числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.
Такий перерахунок пенсії вважається таким, що виник на підставі встановленій нормативно-правовим актом, а саме, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При вирішенні питання чи є перерахунок пенсії у зв'язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою №118, колегія суддів враховує таке.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема військовослужбовцям.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Водночас у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема статтю 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
З метою забезпечення у 2021-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році - 1,14 згідно з Постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно з Постановою №168.
Водночас у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно із статтями 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого Постановою №118.
Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної Порядком № 124 у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71 % [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6 %) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82 %)]/2 (50 %, як зазначено в частині другій статті 42 Закону № 1058-IV).
У зв'язку із цим, у 2023 році Кабінет Міністрів України Постановою №168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком №124 та, відповідно, повністю узгоджується із частинною другою статті 42 Закону №1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначення розміру та порядку забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду.
Водночас, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу 3 пункту 2 Постанови №168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто, виплата індексації, передбаченої Постановою №168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов'язаного із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
З огляду на імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови №168, які вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв'язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому, зокрема, Постановою №118.
За результатом розгляду справи №400/6254/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при розгляді цієї справи судом, на виконання вимог ст.242 КАС України, враховуються висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 16.12.2024, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 в зразковій адміністративній справі №400/6254/24.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 по справі №520/3013/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України за №11/19146-суд від 08.11.2023, тобто, з урахуванням підвищеного розміру грошового забезпечення.
У зв'язку з наведеним, оскільки пенсія позивача перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023, підстави для її індексації в силу приписів постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відсутні.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в оскаржуваній відповідачем частині.
В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржується.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, з частковим скасуванням рішення суду.
Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).
Згідно з ч.ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 6 ст.139 КАС України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк протягом п'яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
За позицією суду першої інстанції, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, однак сплачено судовий збір лише за одну вимогу. За цим, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 3633,60 грн (1211,20 х 3).
Колегія суддів враховує, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 1 ст.172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, п.23 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Водночас, похідні вимоги окремо судовим збором не оплачуються, що відповідає практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема, в ухвалах від 25.06.2018 року у справі №800/467/17, від 03.07.2018 року у справі №826/4079/17.
Колегія суддів звертає увагу, що при перевірці правильності сплати судового збору та при визначенні кількості позовних вимог за подання позовної заяви необхідним є врахування того, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у застосуванні обмеження максимальним розміром при виплаті пенсії ОСОБА_1 , у тому числі без урахування індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 р»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 №520/3013/24 з урахуванням індексації з 01.03.2022 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.04.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 р», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд враховує, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з перерахунком пенсії позивача на підставі оновленої довідки з обмеженням пенсії максимальним розміром і без врахування індексацій пенсії згідно з Постановами №118 та №168.
Таким чином, в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, інші є похідними, що безпідставно не враховано судом першої інстанції при винесенні ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Отже, враховуючи вимоги ст.139 КАС України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 по справі № 520/23174/24 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у припиненні виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 по справі № 520/23174/24 залишити без змін.
Змінити розподіл судових витрат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко