05 червня 2025 року справа №360/1350/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 360/1350/24 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом адвоката Какулії Отарі Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
05 листопада 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 №124050005851 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст.26 Закону України №1207-VII “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст.26 Закону України №1207-VII “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди його роботи з 10.07.1981 по 31.12.1998 в Колгоспі “Заря» (з 23.02.1995 КСП “Заря») на посаді шофера.
В обґрунтування позовної заяви, позивач посилається на те, що 14.10.2024 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою на призначення пенсії за віком.
На момент звернення до Пенсійного фонду України ОСОБА_1 виповнилося 60 років та 6 місяців, тому відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV він досяг пенсійного віку та набув права на пенсію, оскільки його загальний страховий стаж становить більше 37 років.
Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 №124050005851 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком через те, що за даними реєстру застрахованих осіб його підтверджений страховий стаж становить 18 років 2 місяці 5 днів.
Записи про періоди роботи з 10.07.1981 по 31.12.1998 в колгоспі “Зоря» на посаді шофера, згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 10.07.1981, до страхового стажу ОСОБА_1 . Відповідачем не зараховані, оскільки “у записах про трудову участь у колгоспі зазначено некоректні підстави (ідентичні особові рахунки, дати документів відсутні), відомості про перейменування колгоспу в КСП “Зоря» не містять підстави занесення запису, запис про звільнення з 02.06.2000 не засвідчений підписом уповноваженої особи. Архівні довідки від 05.09.2024 №02.2-24/1545, №02.2-24/1547 про трудову участь у громадському господарстві, довідки про реорганізацію колгоспу “Зоря» від 05.09.2024 року №02.2- 24/1550, довідка про підтвердження роботи заявника від 05.09.2024 року №02.2- 24/1549, довідки про заробітну плату від 05.09.2024 року №02.2-24/1544, №02.2- 24/1546, №02.2-24/1548 видані установою, розташованої на тимчасово окупованій території України, непідконтрольній українській владі, тому вважаються недійсними та не створюють правових наслідків».
Вважаючи рішення від 21.10.2024 №124050005851 відповідача незаконним, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 360/1350/24 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 №124050005851 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст.26 Закону України №1207-VII “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 за його заявою від 14.10.2024, поданою через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14.10.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.07.1981 по 01.04.1982, з 01.06.1984 по 31.12.1998 у колгоспі “Зоря», який перейменований у Колективне сільськогосподарське підприємство “Зоря». Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , картки фізичної особи - платника податків.
14.10.2024 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, до якої додав відскановані документи: 1) паспорт громадянина України; 2) РНОКПП; 3) трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 від 10.07.1981; 4) військовий квиток № НОМЕР_4 ; 5) архівну довідку про заробітну платню №02.2-24/1544 від 05.09.2024; 6) архівну довідку про фактично відпрацьовані дні №02.2-24/1545 від 05.09.2024; 7) архівну довідку про заробітну платню №02.2-24/1546 від 05.09.2024; 8) архівну довідку про фактично відпрацьовані дні №02.2-24/1547 від 05.09.2024; 9) архівну довідку про заробітну платню №02.2-24/1548 від 05.09.2024; 10) архівну довідку про стаж роботи №02.2-24/1549 від 05.09.2024; 11) архівну довідку про реорганізацію колгоспу “Заря» №02.2-24/1550 від 05.09.2024.
Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що визнається сторонами.
Рішенням ГУПФУ в Донецькій області від 21.10.2024 № 124050005851 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з таким обґрунтуванням.
“..Вік заявника: 60 років 6 місяців.
Необхідний страховий стаж відповідно до частини 1,2,3 статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» : починаючи з 1 січня 2024 року після досягнення віку 60 років становить 31 рік; починаючи з 1 січня 2018 року після досягнення 63 років з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року становить 24-34 роки; починаючи з 1 січня 2019 року після досягнення 65 років з 1 січня 2029 -15 років.
Страховий стаж особи становить: 18 років 2 місяці 5 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви не зараховано згідно трудової книжки колгоспника від 10.07.1981 НОМЕР_1 не зараховано період роботи в колгоспі “Зоря» з 10.07.1981 по 31.12.1998, оскільки у записах про трудову участь у колгоспі зазначено некоректні підстави (ідентичні особові рахунки, дати документів відсутні), відомості про перейменування колгоспу в КСП “Зоря» не містять підстави занесення запису, запис про звільнення з 02.06.2000 не засвідчений підписом уповноваженої особи. Архівні довідки від 05.09.2024 № 02.2-24/1545, № 02.2-24/1547 про трудову участь у громадському господарстві, довідки про реорганізацію колгоспу “Зоря» від 05.09.2024 № № 02.2-24/1550, довідка про підтвердження роботи заявника від 05.09.2024 № 02.2- 24/1549, довідки про заробітну плату від 05.09.2024 № 02.2-24/1544. 02.2-24/1546, 02.2-24/1548 видані установою, розташованої на тимчасово окупованій території України, непідконтрольній українській владі, тому вважаються недійсними та не створюють правових наслідків.
Заявник працює.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу-31 рік.
Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, за досягнення 65- річного віку - 02.04.2029.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує….».
Трудова книжка колгоспника НОМЕР_1 , видана 10.07.1981 ОСОБА_1 , містить такі записи щодо спірного періоду роботи з 10.07.1981 по 31.12.1998:
1 - 10.07.1981 - прийняти у члени к/спу “Зоря», прот. № 7 від 10.07.1981;
2 - 1.04.1982 - 30.04.1984 - служба в лавах РА, військовий квиток;
3 - 1.06.1984 - працює у колгоспі шофером, прот. № 9 від 30.05.1984;
Колгосп “Зоря» перейменовано у КСП “Зоря» згідно рішення загальних зборів колгоспників від 23.02.1995 протокол № 1;
4 - 2.06.2000 - звільнений згідно п.5 ст. 36 КЗпП перевод у зв'язку з реформуванням з КСП “Зоря» в ТОВ “Агрофірма “Граніт», протокол № 26 від 2.06.2000.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.01.1999 по травень 2000 року ОСОБА_1 працював у Колективному сільськогосподарському підприємстві "ЗОРЯ" (код ЄДРПОУ 03738976), з червня 2000 року по грудень 2003 року - у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю агрофірма “Граніт» (код ЄДРПОУ 30846761).
Згідно із формою РС-право “Стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 », “Алгоритм розрахунку: пенсія за віком (ЗУ № 1058)» від 14.10.2024 страховий стаж позивача становить 18 років 2 місяці 5 днів, а саме:
- 02.04.1982 - 26.04.1984 - військова служба строкова - 2 роки 0 місяців 25 днів;
- 01.01.1999 - 31.05.2000 - 1 рік 5 місяців 0 днів;
- 02.06.2000 - 31.12.2003 - 3 роки 7 місяців 0 днів;
- 12.05.2005 - 30.11.2005 (код ЄДРПОУ 31432024) - 0 років 6 місяців 13 днів;
- 14.02.2006 - 18.08.2008 (код ЄДРПОУ 00851488) - 2 роки 6 місяців 10 днів;
- 14.10.2013 - 22.04.2015 (код ЄДРПОУ 30280120) - 1 рік 6 місяців 17 днів;
- 01.07.2015 - 15.06.2020 (код ЄДРПОУ 30877035) - 5 років 0 місяців 0 днів;
- 23.06.2020 - 31.12.2021 (код ЄДРПОУ 26230003) - 1 рік 7 місяців 0 днів;
- всього - 18 років 2 місяці 5 днів.
Згідно з архівною довідкою від 05.09.2024 № 02.2-24/1544, виданою адміністрацією муніципального округу муніципальним утворенням Новоайдаський муніципальний округ Луганської народної республіки, у документах, які знаходяться на зберіганні по особовому складу архівного фонду колгоспу “Зоря» с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, у книгах обліку розрахунків з оплати праці колгоспників наявні такі дані про заробітну плату гр. ОСОБА_1 , 1964 р.н., за наступний період: 1981 рік: липень - 138,72; серпень - 94,25; вересень - 53,90; листопад - 51,00; грудень - 87,72; 1982 рік: січень - 26,61; лютий - 46,44; березень - 63,84; 1984 рік: грудень 99,22; 1985 рік: січень - 71,59; лютий - 97,15; березень - 93,08; квітень - 75,81; травень - 139,55; червень - 99,45; липень - 233,19; серпень - 113,27; вересень - 126,32; жовтень - 215,16; листопад - 94,58; грудень - 188,08; 1986 рік: січень - 144,71; лютий - 117,79; березень - 110,86; квітень - 233,25; травень - 32,63; червень - 148,71; липень - 233,19; серпень - 121,44; вересень - 145,30; жовтень - 231,68; листопад - 71,81; грудень - 131,52; 1987 рік: січень - 142,40; лютий - 104,22; березень - 114,55; квітень - 131,12; травень - 125,41; червень - 118,62; липень - 32,71; серпень - 564,13; вересень - 336,18; жовтень - 174,23; листопад - 150,88; грудень - 254,24, 370,00 (так в докум.). Примітка: грошова одиниця, в якій виражена заробітна плата, не вказана; інших відомостей про заробітну плату гр. ОСОБА_1 в документах вищезазначеного підприємства за 1981-1987 роки немає; інші працівники в книгах обліку розрахунків з оплати праці колгоспників за 1981 - 1987 роки з прізвищем та ініціалами ОСОБА_1 не значаться. Підстава: Фонд №83, опис-1-л, д.д. 222, 216, 233, 224, 227,229.
Згідно з архівною довідкою від 05.09.2024 № 02.2-24/1545, виданою адміністрацією муніципального округу муніципальним утворенням Новоайдаський муніципальний округ Луганської народної республіки, у документах, які знаходяться на зберіганні по особовому складу архівного фонду колгоспу “Зоря» с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, у книгах обліку розрахунків з оплати праці колгоспників наявні такі дані про фактично відпрацьовані дні гр. ОСОБА_1 , 1964 р.н., за наступний період: 1981 рік: липень - 17; серпень - 15; вересень - 5; 1982 рік: січень - 9; лютий - 9; березень -21; 1985: січень -24; лютий - 22; березень - 23; квітень - 22; травень - 27; червень - 29; липень - 30; серпень - 25; вересень - 23; жовтень - 22; листопад - 24; грудень - 26; 1986 рік: січень - 27; лютий - 24; березень - 23; квітень - 25, 19 (так в докум.); травень - 7; червень - 28; липень - 30; серпень - 26; вересень - 27; жовтень - 18, 24 (так в докум.); листопад - 21; грудень - 26; 1987 рік: січень - 26; лютий - 26; березень - 24; квітень - 30; травень - 26; червень - 24; липень - 5; серпень - 53; вересень - 30; жовтень - 29; листопад - 25; грудень - 18,24 (так в докум.). Примітка: інші відомості про фактично відпрацьовані дні гр. ОСОБА_1 в документах вищезазначеного підприємства за 1981 - 1987 відсутні; інші працівники в книгах обліку розрахунків праці колгоспників за 1981 - 1987 роки з прізвищем та ініціалами ОСОБА_1 не значаться. Підстава: Фонд № 83, опис -1-л, д.д. 222, 216, 223, 224, 227, 229.
Згідно з архівною довідкою від 05.09.2024 № 02.2-24/1546, виданою адміністрацією муніципального округу муніципальним утворенням Новоайдаський муніципальний округ Луганської народної республіки, у документах, які знаходяться на зберіганні по особовому складу архівного фонду колгоспу “Зоря» с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, в книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспників наявні такі дані про заробітну плату гр. ОСОБА_1 , 1964 р.н., за наступний період: 1988 рік: січень - 41,80; лютий - 133,67; березень - 133,03; квітень - 124,12; травень - 113,87; червень - 143,81; липень - 243,71; серпень - 203,48; вересень - 194,78; жовтень - 228,43; листопад - 130,87; грудень - 634,78; 1989 рік: січень - 160,60; лютий - 148,56; березень - 130,94; квітень - 121,32; травень - 118,92; червень - 144,97; липень - 645,87; серпень - 304,29; вересень - 418,74; жовтень - 155,59; листопад - 160,06; грудень - 657,24; 1990 рік: січень - 369,71; лютий - 121,16; березень - 105,62; квітень - 136,65; травень - 94,41; червень - 153,61; липень - 403,35; серпень - 212.46; вересень - 149,44; жовтень - 320,33; листопад - 61,34; грудень - 162,15; 178,00; 796,00 (так в докум.); 1991 рік: січень - 142,53; лютий - 166,28; березень - 125,35; квітень - 195,14; травень - 201,45; червень - 210,27; липень - 867.38; серпень - 447,91; вересень - 203,08; жовтень - 375, 25; листопад - 1247,62; грудень - 909,26; 1992 рік: січень - 458,81; лютий - 375,56; березень - 1417,44; квітень - 2020,94; травень - 942,71; червень - 4364,25; липень - 2983,86; серпень - 15331,20; вересень - 5438,51; жовтень - 10215,36; листопад - 8520,44; грудень - 19221,00; 1993 рік: січень - 2885,00; лютий - 22149,18; березень - 16530,00; квітень - 17969,00; травень - 14989,00; червень - 35954,00; липень - 142125,00; серпень - 193160,00; вересень - 199684,00; жовтень - 603924,00; листопад - 122082,00; грудень - 305760,00; 1994 рік: січень - 745474,00; лютий - 264437,00; березень - 484604,00; квітень - 427940,00; травень - 381710,00; червень - 488660,00; липень - 1773861,00; серпень - 570100,00; вересень - 710000,00; жовтень - 1167900,00; листопад - 1234900,00; грудень - 2711000,00; 1995 рік: січень - 411853,00, 642370,00 (так в докум.). Примітка: грошова одиниця, в якій виражено заробітну плату, не вказана. Інші відомості про заробітну плату гр. ОСОБА_1 в документах вищезазначеного підприємства за 1988 - 1995 роки відсутні. Інші працівники в книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспників за 1988 - 1995 з прізвищем та ініціалами ОСОБА_1 не значаться. Підстава: Фонд № 83, опис -1-л, д.д. 236, 237, 240, 244, 250, 253, 255,1.
Згідно з архівною довідкою від 05.09.2024 № 02.2-24/1547, виданою адміністрацією муніципального округу муніципальним утворенням Новоайдаський муніципальний округ Луганської народної республіки, у документах, які знаходяться на зберіганні по особовому складу архівного фонду колгоспу “Зоря» с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, в книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспників наявні такі дані про фактично відпрацьовані дні гр. ОСОБА_1 , 1964 р.н., за наступний період: 1988 рік: січень - 9; лютий - 26; березень - 23; квітень - 27; травень - 21; червень - 28; липень - 7, 24 (так в докум.); серпень - 20, вересень - 28; жовтень - 26; листопад - 25; грудень - 28; 1989 рік: січень - 29; лютий - 27, березень - 23; квітень - 26; травень - 22; червень - 26; липень - 30; серпень - 30; вересень - 28; жовтень - 25; листопад - 26; грудень - 26, 24 (так в докум.); 1990 рік: січень - 2, 8 (так в докум.); лютий - 9, 12 (так в докум.); березень - 21; квітень - 27; травень - 28; червень - 25; липень - 29; серпень - 21, 6 (так в докум.); вересень - 26; жовтень - 14, 24 (так в докум.); листопад - 12; грудень - 26; 1991 рік: січень - 25; лютий - 26; березень - 22; квітень - 25; травень - 23; червень - 27; липень - 28; серпень - 6,27 (так в докум.); вересень - 22; жовтень - 25; листопад -21; грудень - 24; 1992 рік: січень - 16; лютий - 61; березень - 24; квітень - 28; травень - 15; червень - 28; липень -24; серпень - 25; вересень - 5, 21 (так в докум.); жовтень - 30; листопад - 16; грудень - 20, 26 (так в докум.); 1993 рік: січень - 7,14 (так в докум.); лютий - 20, 9 (так в докум.); березень - 23; квітень - 29; травень - 24; червень - 22; липень - 27; серпень - 29; вересень - 14, 11 (так в докум.); жовтень - 16; листопад - 34; грудень - 16; 1994 рік: січень - 4, 25 (так в докум.); лютий - 18; березень - 16 , 4 (так в докум.); квітень - 26; травень - 25; червень - 26; липень - 30; серпень - 26; вересень - 26; жовтень - 27; листопад - 21; грудень - 10, 16 (так в докум.); 1995 рік: січень - 1, 16, 11 (так в докум.). Примітка: інші відомості про фактично відпрацьовані дні гр. ОСОБА_1 в документах вищезазначеного підприємства за 1988 - 1995 відсутні; інші працівники в книгах обліку розрахунків праці колгоспників за 1988 - 1995 роки з прізвищем та ініціалами ОСОБА_1 не значаться. Підстава: Фонд № 83, опис -1-л, д.д. 236, 237, 240, 244, 250, 253, 255, 1.
Згідно з архівною довідкою від 05.09.2024 № 02.2-24/1548, виданою адміністрацією муніципального округу муніципальним утворенням Новоайдаський муніципальний округ Луганської народної республіки, у документах, які знаходяться на зберіганні по особовому складу архівного фонду КСП “Зоря» с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, в книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспників наявні такі дані про заробітну плату гр. ОСОБА_1 , 1964 р.н., за наступний період: 1995 рік: лютий - 314000,00, 1571000,00 (так в докум.); березень - 28000,00; 1400000,00 (так в докум.); квітень - 938000,00; 654000,00 (так в докум.); травень - 2949000,00; червень - 2491000,00; липень - 8289000,00; серпень - 26743000,00; вересень - 100181000,00; жовтень - 4972000,00; листопад - 2304000,00; 1833000,00 (так в докум.); грудень - 16453000,00; 2659000,00 (так в докум.); 1996 рік: січень - 2250000,00; лютий - 1749000,00; березень - 10750000,00; квітень - 2663000,00; травень - 86000,00; червень - 9878000,00; липень - 44282000.00; серпень - 5348000,00; вересень - 48,10; жовтень - 53,60; листопад - 46,74; грудень - 3,85; 1997 рік: січень - 43,49; лютий - 111,44, березень - 110,98; квітень - 96,00; травень - 126,00; червень - 90,00; липень - 81,00; серпень - 149,00; вересень - 100,00; жовтень - 115,00; листопад - 50,00; грудень - 95,00; 1998 рік: січень - 94,80; лютий - 140,00; березень - 57,00; квітень - 100,32; травень - 118,00; червень - 107,00; липень - 99,00; серпень - 65,00; вересень - 27,30; жовтень - 61,00; листопад - 183,00; грудень - 92,00; 1999 рік: січень - 101,00; лютий - 99,03; березень - 82,34; квітень - 140,00; травень - 27,00; червень - 37,73; липень - 50,95; серпень - 60,33; вересень - 64,20; жовтень - 50,25; листопад - 44,42; грудень - 67,03; 2000 рік: січень - 40,20; лютий - 84,92; березень - 50,23; квітень - 111, 22; травень - 101,28. Примітка: грошова одиниця, в якій виражена заробітна плата, не вказана; інших відомостей про заробітну плату гр. ОСОБА_1 в документах вищезазначеного підприємства за 1995-2000 роки немає; інші працівники в книгах обліку розрахунків з оплати праці колгоспників за 1995-2000 роки з прізвищем та ініціалами ОСОБА_1 не значаться. Підстава: Фонд №84, опис-1-л, д.д. 1, 3, 5, 8, 10,12.
Згідно з архівною довідкою від 05.09.2024 № 02.2-24/1549, виданою адміністрацією муніципального округу муніципальним утворенням Новоайдаський муніципальний округ Луганської народної республіки, у документах, які знаходяться на зберіганні по особовому складу колективного сільськогосподарського підприємства “Зоря» с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, наявні такі дані про стаж роботи гр. ОСОБА_1 , 1964 р.н., за наступний період: згідно з відомостями нарахування заробітної плати працівникам колективного сільськогосподарського підприємства “Зоря» за 1995 - 2000 роки, ОСОБА_1 працював з лютого 1995 року по травень 2000 року; підстава: Фонд № 84, опис-1-л, д.д.1, 3, 5, 8, 10, 12; відомості нарахування заробітної плати за 1995 - 2000 роки.
Згідно з архівною довідкою від 05.09.2024 № 02.2-24/1550, виданою адміністрацією муніципального округу муніципальним утворенням Новоайдаський муніципальний округ Луганської народної республіки, у документах, які знаходяться на державному зберіганні постійного строку зберігання наявні такі дані про реформування колгоспу “Зоря» село Денежниково Новоайдарського району Луганської області: на загальних зборах колгоспників колгоспу “Зоря» від 23.02.1995 протокол № 1, колгосп “Зоря» реформовано у колективне сільськогосподарське підприємство “Зоря». На підставі рішення загальних зборів уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства “Зоря» від 30.03.2000 протокол № 4, КСП “Зоря» реформовано в Товариство з обмеженою відповідальністю “Граніт». Підстава: Ф-124, оп.1, д.1, л. 14,15. Ф - 151, оп.1, д.7, л. 17.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.12.2014 №28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
16.03.2021 за № 339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).
Зазначеною постановою правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, зокрема, передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Згідно із розділом IV п. 4.2 Порядку 22-1 із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.12.2020 № 25-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заява позивача щодо призначення пенсії за віком розглянута ГУПФУ в Донецькій області з урахуванням принципу екстериторіальності, що не є спірним питанням у цій справі та визнається сторонами.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набув чинності з 1 січня 2004 року.
У відповідності до частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 20 років. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Абзацом першим пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Підпунктом 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV врегульовано, що:
тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку; по інвалідності - з дня встановлення інвалідності; у зв'язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника; за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року;
заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, визначається з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, з якого призначено пенсію;
перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
термін “тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» для цілей цього підпункту вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії 14.10.2024, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто вік позивача склав повних 60 років, і відповідно він досяг віку, що дає йому право на призначення пенсії за статтею 26 Закону № 1058.
Разом з тим, за твердженням відповідача, позивач не набув страхового стажу у кількості 31 рік, що унеможливлює призначення пенсії за віком.
Надаючи оцінку доводам відповідача про неможливість врахування періоду роботи в колгоспі з 10.07.1981 по 31.12.1998 страхового стажу за даними трудової книжки колгоспника, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом дев'ятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV регламентовано, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з частиною другою статті 56 Закону № 1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Пунктом “а» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV:
призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом;
звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;
порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої, абзац перший частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637 (тут і надалі посилання на норми Поряду № 637 наводяться в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії)), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).
Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Надання уточнюючих довідок та інших документів підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.
При цьому, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
20 червня 1974 року постановою Держкомпраці СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1 Інструкції № 162).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується “ 1984.05.01», в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; “ 05.01.1984». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).
Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі “Відомості про роботу», “Відомості про нагородження», “Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: “Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: “Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: “Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Абзацом першим пункту 2.10. Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12. Інструкції № 162).
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1. Інструкції № 162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Згідно з пунктами 2.3, 2.4 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується “ 05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Враховуючи положення пунктів 2.3 та 2.4 Інструкції № 58, записи про звільнення завіряються печаткою та повинні точно відповідати тексту наказу.
Згідно з пунктами 1.5 Інструкції № 58 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 “Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Трудова книжка колгоспника НОМЕР_1 , видана 10.07.1981 ОСОБА_1 , містить такі записи щодо спірного періоду роботи з 10.07.1981 по 31.12.1998:
1 - 10.07.1981 - прийняти у члени к/спу “Зоря», прот. № 7 від 10.07.1981;
2 - 1.04.1982 - 30.04.1984 - служба в лавах РА, військовий квиток;
3 - 1.06.1984 - працює у колгоспі шофером, прот. № 9 від 30.05.1984;
Колгосп “Зоря» перейменовано у КСП “Зоря» згідно рішення загальних зборів колгоспників від 23.02.1995 протокол № 1;
4 - 2.06.2000 - звільнений згідно п.5 ст. 36 КЗпП перевод у зв'язку з реформуванням з КСП “Зоря» в ТОВ “Агрофірма “Граніт», протокол № 26 від 2.06.2000.
Також у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 наявні такі записи щодо трудової участі позивача у громадському господарстві (сторінки 19-20):
1984 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 140, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 162, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 940; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1985 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 286, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 1651-25; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1986 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 325, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 1760-19; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1987 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 288, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 2618--68; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1988 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 296, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 2424-75; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1989 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 318, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 3167-41; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1990 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 290, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 3264-23; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1991 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 301, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 5091-59; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1992 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 303, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 71289-78; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1993 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 284, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 1690/36; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1994 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 300, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 10960586; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1995 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 302, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 91085223; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1996 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 281, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 825-64; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1997 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 334, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 1167-91; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1998 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 334, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 1144-42; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
1999 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві - 250, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 302, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 824-28; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1;
2000 рік: прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі у громадському господарстві -, виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 142, причина невиконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві - 387-85; підстава внесення відомостей - особовий рахунок № 1.
Тобто, у трудовій книжці колгоспника, виданій на ім'я позивача, наявна інформація щодо виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві за 01.06.19841984-2000 роки, та підстава внесення відомостей - особові рахунки №1. Разом з цим, дати таких особових рахунків дійсно не зазначені.
Також дійсно у трудовій книжці відомості про перейменування колгоспу в КСП “Зоря» не містять підстави занесення запису, запис про звільнення з 02.06.2000 не засвідчений підписом уповноваженої особи
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 “Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Станом на час внесення спірних записів діяли Інструкція № 162, Інструкція № 58.
Пунктом 1.4 Інструкції № 162 визначалося, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 06.09.1973 № 656 “Про трудові книжки працівників та службовців» (далі - Порядок № 656) та цією Інструкцією.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 654/890/17, від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 та від 11.07.2019 у справі № 683/737/17.
Суд не приймає вищевказані посилання відповідачів на недоліки заповнення трудової книжки як на підставу для неврахування відомостей, що зазначені у такій трудовій книжці, оскільки суд наголошує, що саме на керівника підприємства, установи, організації, покладається відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність врахування трудової книжки позивача при обчисленні страхового стажу для призначення пенсії за віком, і відповідно до протиправність оскаржуваних рішень відповідачів.
Разом з тим, щодо періоду з 02.04.1982 по 26.04.1984, що входить в період з 10.07.1981 по 31.12.1988, який згідно з оскаржуваним рішенням від 21.10.2024 № 124050005851 не зараховано до страхового стажу та який у позовній заяві позивач просить зарахувати до страхового стажу, суд зауважує, що згідно з відомостями з військового квитка НОМЕР_5 у період з 02.04.1982 по 26.04.1984 ОСОБА_1 проходив військову службу, формою РС-право “Стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 », “Алгоритм розрахунку: пенсія за віком (ЗУ № 1058)» від 14.10.2024 страховий підтверджується, що період 02.04.1982 - 26.04.1984 - військова служба строкова - зараховано до страхового стажу позивача у кількості 2 років 0 місяців 25 днів
При цьому, згідно з записами у трудовій книжці після завершення військової служби позивач продовжив роботу у колгоспі з 01.06.1984, тому в частині періоду з 02.04.1982 по 31.05.1984 позовні вимоги є безпідставними.
Також судом установлено, що період роботи з 01 січня 1999 року по 02 червня 2000 року у Колективному сільськогосподарському підприємстві “Зоря» зараховано позивачу до страхового стажу повністю за наявними відомостями в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, разом незарахований страховий стаж за періоди роботи з 10.07.1981 по 01.04.1982, з 01.06.1984 по 31.12.1998 становить 15 років 3 місяці 23 дні, що разом з зарахованим відповідачем стажем у кількості 18 років 2 місяці 5 днів становить більше 31 року (33 роки 5 місяців 28 днів).
Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на неможливість врахування наданих позивачем довідок, виданих підприємствами, установами та організаціями, які розташовані на тимчасово окупованій території України, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV “Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), Новоайдарська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області з 25 лютого 2022 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Закон України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону № 1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі “Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі “Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі “Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, “Loizidou v. Turkey», “Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, “Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», “Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи “намібійський виняток» у справі “Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі уточнюючої страховий стаж довідки підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 №124050005851 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст.26 Закону України №1207-VII “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених документах та довідках, наданих позивачем на підтвердження спірних періодів роботи, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.
Оскільки на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач досяг віку 60 років, на час досягнення віку 60 років мав страховий стаж понад 31 рік (незарахований відповідачем стаж 10.07.1981 - 01.04.1982 - 8 місяців 23 дні; 01.06.2984 - 31.12.1998 - 14 років 7 місяців, разом 15 років 3 місяці 23 дні + 18 рокі 2 місяці 5 днів, які відповідачем зараховані до стажу, = 33 роки 5 місяців 28 днів), відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV позивач має право на призначення пенсії за віком.
У зв'язку з цим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 № 124050005851 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Зважаючи на те, що позивач на дату звернення через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою від 14.10.2024 про призначення пенсії за віком мав право на її призначення, призначення пенсії позивачу має бути здійснено відповідачем з 14.10.2024 (з дня звернення за пенсією, оскільки воно відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV пенсійного віку).
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Суд зазначає, що згідно з визначеннями, наведеними у пунктах 1, 7 частини першої статті 2 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX “Про адміністративну процедуру», який набрав чинності 15 грудня 2023 року, адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації; дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом № 1058-IV.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд першої інстанції на підставі частини другої статті 9 КАС України дійшов висновку про необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 №124050005851 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст.26 Закону України №1207-VII «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 за його заявою від 14.10.2024, поданою через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14.10.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.07.1981 по 01.04.1982, з 01.06.1984 по 31.12.1998 у колгоспі “Зоря», який перейменований у Колективне сільськогосподарське підприємство “Зоря».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 360/1350/24 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 360/1350/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв