05 червня 2025 року справа №360/1608/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 360/1608/24 (головуючий І інстанції Кисіль С. В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року № 1086/12-32-04-03 форма «Ш», яким до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» застосовано штрафні санкції за затримку понад 30 календарних днів сплати податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 17599,39 грн; податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2024 року № 1087/12-32-04-03 форма «Ш», яким до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» застосовано штрафні санкції за затримку понад 30 календарних днів сплати податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 22917,64 грн..
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає помилковим висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем строків проведення камеральної перевірки та застосування за її результатами штрафних (фінансових) санкцій до позивача. Судом також не враховано, що місто Сєвєродонецьк віднесено до тимчасово окупованих, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 р. №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», де зазначено, що активні бойові дії на території міста Сєвєродонецька розпочато з 24.02.2022 р., а завершено 25.06.2022 р., початок тимчасової окупації з 25.06.2022 р. по теперішній час. Згідно з п. п. 69.1 п. 69 Позивачем, на підставі Порядку №225 була подана заява про неможливість виконання податкових обов'язків зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів. За наслідками розгляду вказаної заяви податковим органом прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» свого податкового обов'язку. Проте, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №360/633/24, залишеному в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, визнано протиправним та скасовано рішення контролюючого органу щодо можливості своєчасного виконання ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» свого податкового обов'язку і зобов'язано податковий орган повторно розглянути заяву ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про неможливість своєчасного виконання своїх податкових обов'язків, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. Станом на дату проведення перевірки рішення суду у справі №360/633/24 податковим органом не виконано, отже, позивач підпадає під дію п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тобто, є таким, що не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а рішення Північного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.12.2024 р. №3838/6/35-00-04-04 щодо можливості виконувати податкові зобов'язання, на яке посилається відповідач, позивачем не отримано і не може бути застосоване відповідачем у якості підстави для винесення податкового повідомлення-рішення.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (ідентифікаційний код 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5) є юридичною особою, яке зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 24 грудня 2004 року № 13831210000000337, основним видом діяльності є: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.
Відповідачем 15 листопада 2024 року на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1, статті 20 розділу І, пункту 75.1, статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II ПК України, проведено камеральну перевірку ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкових зобов'язань з рентної плати за спецiальне використання води, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2024 року № 926/12-32-04-03-05/33270581 та на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 02 грудня 2024 року, а саме:
- № 1086/12-32-04-03 про застосування штрафних санкцій у розмірі 5% в сумі 17599,39 грн. за затримку до 30 календарних днів сплати податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води;
- №1087/12-32-04-03 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% в сумі 22917,64 грн. за затримку понад 30 календарних днів сплати податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води.
Підставою для прийняття спірного рішення послужив встановлений актом камеральної перевірки факт порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з рентної плати за спецiальне використання води по коду платежу 13020100 (код території UA44120110000010163) за податковими деклараціями від 06.11.2020 № 9289233746, від 06.11.2020 № 9289234214, від 06.11.2020 № 9289233746, від 04.02.2021 №9371456112, від 07.05.2021 №9113476073, від 07.05.2021 № 9113476195, від 09.11.2021 №9336189010, від 09.11.2021 №9336189129, визначених п. 57.1 ст.57, п. 257.5 ст.257 ПКУ у сумі 581164,14 грн, з них: із затримкою до 30 календарних днів у сумі 351987,74 грн, із затримкою більше 30 календарних днів у сумі 229176,44 гривень.
Актом камеральної перевірки встановлено:
1) Документ, яким узгоджено суму податку/грошового зобов'язання: 19010200 Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти Додаток 2 до Податкової декларації з екологічного податку від 07.11.2019 № 9261276262. Граничний термін сплати - 19.11.2019. Дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов'язання - 28.01.2021. Сума податкового боргу, сплачено - 44679,10 грн. Кількість днів прострочення - 436 календарних днів.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з абзацами першим-третім пункту 102.1 статті 102 ПK України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПK України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки oпepaції відповідно до статей 39 i 39-2 ПK України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПK України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному aбo судовому порядку.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в межах спірних правовідносин, контролюючий орган не виходив за межі предмету камеральної перевірки, а тому камеральна перевірка була проведена у відповідності до ПК України.
Пунктом 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Верховним судом у постановах від 11 листопада 2022 року у справі №200/6441/20-а, від 23 серпня 2023 року у справі № 360/1844/20 і від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18 сформовано правовий висновок про те, що з урахуванням того, що обов'язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 124 ПК України є сплата грошового зобов'язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов'язання.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Отже, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок щодо визначення дати початку перебігу строку давності зроблено Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2022 року у справі № 200/6441/20-а, від 23 серпня 2023 року у справі № 360/1844/20, від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, в межах спірних правовідносин, датою фактичної сплати суми податку/грошового зобов'язання є: 28 січня 2021 року (за деклараціями від 06 листопада 2020 року № №9289233746, 9289234214 з граничним терміном сплати 19 листопада 2020 року); 18 лютого 2021 року (за декларацією від 06 листопада 2020 року №9289233746 з граничним терміном сплати 19 листопада 2020 року); 25 лютого 2021 року (за декларацією від 04 лютого 2021 року № 9371456112 з граничним терміном сплати 19 лютого 2021 року); 04 червня 2021 року (за деклараціями від 07 травня 2021 року № № 9113476073, 9113476195 з граничним терміном сплати 20 травня 2021 року); 29 листопада 2021 року ( за деклараціями від 09 листопада 2021 року з граничним терміном сплати 19 листопада 2021р.).
Відтак, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції слід обчислювати з наведених дат.
Обчислюючи 1095-денний строк судом враховано, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПK України встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПK України.
Разом з тим, до завершення карантину, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктом 69.9 пункту 69 такого змісту: «для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
У подальшому, Верховна Рада України прийняла Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX), який набрав чинності 17 березня 2022 року, відповідно до якого дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Законом № 2120-IX запроваджувалась альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків, зокрема статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 наступного змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
У подальшому прийнято Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), який набрав законної сили 27 травня 2022 року, та яким пункт 102.9 статті 102 ПК України доповнено словами: «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, виклавши його наступним чином: «для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: - дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; - строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; - строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок».
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01 серпня 2023 року, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.
Таким чином, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Колегія суддів звертає увагу, що зупинення перебігу позовної давності означає, що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання відповідачем строків проведення камеральної перевірки та застосування за її результатами штрафних (фінансових) санкцій до позивача, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності.
Доводи позивача щодо його звільнення від обов'язку своєчасного виконання податкових обов'язків відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на наступне.
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірна камеральна перевірка охоплювала звітні (податкові) періоди за ІІІ - VІ квартали 2019 року, грошові зобов'язання за якими були сплачені позивачем у періоді січень 2021 року - лютий 2021 року.
Таким чином, на час вчинення позивачем податкового правопорушення не існувало підстав, на які він посилається щодо неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку, оскільки несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання відбулась до введення на території України воєнного стану та до доповнення ПК України новим пунктом 69.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі №360/633/24 визнано протиправним та скасовано рішення відмову Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №2059/6/35-00-04-04 від 02.12.2022р. щодо можливості своєчасного виконання ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» свого податкового обов'язку.
Зобов'язано Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» №01/ПП-118 від 29.09.2022р. на відповідність Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» положенням застосування пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №360/633/24 було змінено рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі №360/633/24.
Абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі №360/633/24 викладено в наступній редакції: «Зобов'язати Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» №01/ПП-118 від 29.09.2022р. про неможливість своєчасного виконання своїх податкових обов'язків, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні».
Наведеним судовим рішенням не було встановлено факту звільнення позивача від обов'язку своєчасного виконання податкових обов'язків відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, а тому посилання позивача на це судове рішення колегією суддів не прийнято до уваги.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №360/1608/24 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №360/1608/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко