Справа № 382/1849/24 Головуючий у 1 інстанції: Кисіль О.А.
Провадження №22-ц/824/7286/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
16 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Євграфової Є.П., Болотова Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" на рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року представник позивача звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до вимог якого просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в розмірі 21125,00 грн. витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.01.2021 року за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online- кредитування https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту. Дана заява №10002898843 від 02.01.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС». Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту №10002898843 від 02.01.2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» та 02.01.2021 року йому перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 5000 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України.
Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 05.09.2022 року згідно умов Договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 10002898843 від 02.01.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до Відповідача.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315) змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315), що підтверджується Наказом № 15- 04-2024-1 від 15.04.2024 року, який додано до позовної заяви.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 21125 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; - заборгованість за відсотками становить 16125 грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач не довів що між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 02.01.2021 року оскільки договір не містить електронних підписів з одноразовим ідентифікатором ні кредитодавця, ні позичальника. Згідно листа ТОВ «Платежі онлайн» від 14.12.2022 року, в якому зазначено про перерахування коштів, однак в зазначеному листі відсутні відомості про особу, якій вони перераховані та на виконання якого саме договору здійснено перерахування. Такий лист не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку. У наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Також матеріали справи не містять акту прийому-передачі відповідно до договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року, тому з врахуванням викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24 січня 2025 року представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко М.Е. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові ТОВ «Діджи Фінанс», мотивувавши свої висновки тим, що ним не було надано доказів надання ОСОБА_1 кредиту.
Звертав увагу на те, що між ТОВ «Компані Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 10002898843 від 02.01.2021 року та того ж дня відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 5000 грн.
Зазначав, що додатковим та беззаперечним фактом, який підтверджує факт укладення договору є часткові сплати первісному кредитору коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що відображено у деталізованому розрахунку заборгованості, який був наданий первісними кредиторами, та доданий позивачем до позовної заяви.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст.7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачений ч. 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що позивачем до позову було надано договір про споживчий кредит №10002898843 від 02.01.2021 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого, відповідачу надано кредит в розмірі 5000 гривень строком на 30 днів (а.с. 28-36).
Того ж дня ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ) 5 000 грн кредитних коштів, що підтверджується інформаційною довідкою вих. № 62/2057/12 від 14.12.2022 року (а.с. 68).
Згідно до розрахунку від 02.01.2021 року по19.07.2021 міститься розрахунок заборгованості за кредитом (а.с.49-55).
05 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №556/ФК-22, згідно якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» за плату відступило позивачу своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с. 56-62).
30.10.2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» направило ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій рекомендовано сплатити заборгованість на користь ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором у розмірі 21125 грн в термін до 30.11.2023 року (а.с. 71-74).
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Діджи Фінанс" займається наданням інших фінансових послуг, та іншою допоміжною діяльністю у сфері фінансових послуг крім страхування та пенсійного забезпечення, ТОВ "Діджи Фінанс" свою діяльність здійснює на підставі статуту (а.с. 75-96).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Апеляційний суд погоджується висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки такі висновки відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як визначено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування ними, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи містять копію договору про надання споживчого кредиту № 10002898843 від 02.01.2021року, графік платежів, який є додатком до вказаного договору, і копію пропозиції (оферту) укласти електронний договір, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису та не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать про це.
Вказані документи не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису. Водночас у справі відсутні достатні дані про те, що ОСОБА_1 підписав ці документи за допомогою одноразового ідентифікатора з використанням номеру телефону НОМЕР_2 .
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що лист ТОВ «Платежі онлайн» від 14.12.2022 року (а.с. 68), не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки в зазначеному листі відсутні відомості про особу, якій вони перераховані та на виконання якого саме договору здійснено перерахування.
Отже доводи апеляційної інстанції про дійсність укладення договору про споживчий кредит № 10002898843 від 02.01.2021 року в електронній формі за допомогою використання одноразового пароля, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі твердження скаржника спростовуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги по своїй суті співпадають з тими доводами, які були заявлені позивачами в суді першої інстанції, і яким суд при вирішення справи вже надав відповідну правову оцінку, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції.
З огляду на зазначене апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи, і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами розгляду справи колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом, відтак підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС"залишити без задоволення.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфова
Є.В. Болотов