Справа №761/9483/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2752/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
16 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 рокучастково задоволено клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 визначено тривалістю до 03 травня 2025 року включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (отримувач: ТУДСАУ у м. Києві, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Визначено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покладено на ОСОБА_7 , у випадку внесення застави, обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- подати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Визначено 2-х місячний строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Зазначено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснено підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У задоволенні інших вимог клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2025 року - скасувати та задовольнити повністю клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 , постановивши нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор послався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, вважає ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2025 року необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та неповнотою судового розгляду.
У змінах та доповненнях до апеляційної скарги, що надійшли до Київського апеляційного суду 15.04.2025 року, прокурор зазначає про те, що сторона обвинувачення оскаржує вказану ухвалу в частині визначення застави в розмірі 302 800 грн., що, на переконання суду, буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до повідомлення ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України від 11.03.2025 № 23/265 ОСОБА_7 звільнений з під варти 11.03.2025 року згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2025 року та на підставі довідки ТУ ДСА України в м. Києві від 10.03.2025 № 196- 3/25.
Посилається на те, що, вирішуючи питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував дані про особу ОСОБА_7 , який хоча і є раніше не судимою особою, має певні стійкі соціальні зв'язки, однак на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, спрямованого на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а також підтримки дій держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, що свідчить про надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки таких дій.
Також слідчим суддею враховано, що беручи до уваги обставини кримінального провадження, існує підвищена вірогідність, що підозрюваний ОСОБА_7 , будучи неізольованим від суспільства в рамках тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, існують ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо особа не буде ізольованою від суспільства в рамках тримання під вартою.
Разом з тим, внаслідок внесення застави підозрюваний може реалізувати вказані ризики, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження.
Слідчим суддею враховано й стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваного щодо речей та документів, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про свідків кримінального правопорушення.
За таких обставин слідчий суддя дійшов вірного висновку, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом приховування відомостей про інших співучасників інкримінованого кримінального правопорушення, особу яких не встановлено.
Вказує, що відповідно до ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, слідчим суддею визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 302 800 гривень, оскільки слідчий суддя вважав, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.
Прокурор посилається на те, що ухвала не містить обґрунтування чому саме такий рівень застави, близький до мінімального для інкримінованого злочину, є достатнім для виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Слідчим суддею не обґрунтовано яким чином застава може нівелювати ризики, встановлені слідчим суддею: «з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення» та «може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема
шляхом приховування відомостей про інших співучасників інкримінованого
кримінального правопорушення, особу яких не встановлено».
На думку сторони обвинувачення, в даному випадку, враховуючи обставини
вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість
кримінального правопорушення та ймовірного покарання, а також встановлені
ризики, передбачені ст. 177 КПК України, застава не може забезпечити належної
процесуальної поведінки підозрюваного, а тому в цій частині прокурор вважає ухвалу
необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, поясненняпрокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу із змінами та доповненнями та просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_7 , його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчими ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000726 від 17.08.2024 року, в рамках якого ОСОБА_7 06 березня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що російська федерації системно вчиняє дії, направлені на обхід запроваджених санкцій та обмежень, шляхом імпорту товарно-матеріальних цінностей, виготовлених в вище значених країнах, використовуючи транзитні послуги країн Євразійського економічного союзу, зокрема Республіки Вірменія.
Так, використовуючи іноземні підприємства, на територію рф, завдяки активній підтримці держави-агресора вказаних схем, постачаються товари виробників, країни яких забороняють таке постачання, що призводить до насичення економіки росії дефіцитним та іншим необхідним обладнанням, яке використовується, зокрема для забезпечення потреб армії.
ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , вирішили підтримати дії російської федерації щодо обходу обмежень, застосованих до неї іншими країнами, до чого залучили пізніше ОСОБА_14
23.04.2022 року набув чинності Закон України № 2198-ІХ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки», яким Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-2 «Пособництво державі-агресору».
Вказаною статтею встановлено кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.
27.09.2022 року Постановою КМУ № 1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію російської федерації» заборонено вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є російська федерація.
Не зважаючи криміналізацію «пособництва державі-агресору» учасники, службові особи та окремі співробітники Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСУШКА ЛТД» (код СДРПОУ 43428262, адреса реєстрації: місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, кв. 26) (далі - ТОВ «УКРСУШКА ЛТД») добровільно підготовлюють та передають матеріальні ресурси представникам держави-агресора.
Так, ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» зареєстроване 24.12.2019 року.
Підприємство спеціалізується на виробництві сушильного обладнання для харчової промисловості та обладнання для промислової сушки.
Учасниками товариства є ОСОБА_12 розмір частки в статутному капіталі якого становить 70%, та ОСОБА_7 розмір частки в статутному капіталі якого становить 30%.
У відповідності до розділу 12 статуту ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», органами Товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.
Виконавчим органом товариства є директор, який призначається (обирається) та звільняється Загальними зборами учасників Товариства.
Директором ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» є ОСОБА_12
Головним бухгалтером ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» є громадянка України ОСОБА_14
29.03.2016 та 16.06.2017 ОСОБА_15 у м. Бєлгород російської федерації створено за законодавством рф товариство з обмеженою відповідальністю «Промсушка» (ИПН: 3123384680) (далі - ООО «Промсушка») та товариство з обмеженою відповідальністю «Промсушка ТМ» (ИПН: 3123415593) (далі - ООО «Промсушка ТМ») відповідно.
Директором вказаних підприємств призначено громадянку рф ОСОБА_16 .
До початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022 окупаційних військ російської федерації на територію України та подальшої криміналізації «пособництва державі-агресору» ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» здійснювало постачання сушильного обладнання для харчової промисловості та обладнання для промислової сушки в адресу ООО «Промсушка» (ИПН: 3123384680) та ООО «Промсушка ТМ» (ИПН: 3123415593).
Будучи обізнаними з триваючою агресією рф, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 усвідомлювали можливість використання виробленого ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» сушильного обладнання для сушіння та термооброблення різних видів овочів, фруктів, м'ясних, рибних виробів, у тому числі для комплектування сухпайків військовослужбовців збройних сил російської федерації.
Проте, маючи на меті завдання шкоди Україні а також підтримки дій держави-агресора, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 не пізніше 17.05.2022 організували та впровадили механізм експорту виготовленого сушильного обладнання з України до російської федерації, використовуючи для цього схему так званого перерваного транзиту, тобто здійснення поставки на адресу резидента держави-агресора з використанням підприємств-прокладок, створених на території третіх країн, метою використання яких є приховання фактичного отримувача товару в особі російської федерації.
Зазначена схема мала приховати дійсного отримувача товару державу - агресора та убезпечити її учасників від кримінальної відповідальності.
Для реалізації вказаного механізму на території Республіки Вірменія ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 забезпечено створення товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ ПРОМСУШКА» (далі - ООО «ЮГ ПРОМСУШКА») (юридична адреса - Республіка Вірменія, м. Єреван, вул. Ерзнкян, 81/1). Директором ООО «ЮГ ПРОМСУШКА» призначено громадянку рф ОСОБА_17 , якій було доведено злочинний план та залучено до його виконання.
Таким чином, маршрут постачання сушильного обладнання розпочинався з території України (ТОВ «УКРСУШКА ЛТД»), проходив через митну територію Республіки Вірменія (ООО «ЮГ ПРОМСУШКА») та потрапляв на митну території рф (ООО «Промсушка», ООО «Промсушка ТМ»).
В подальшому сушильне обладнання реалізовувалось на адресу російських підприємств, зокрема акціонерного товариства «Юбилейное» (ИПН: 3631000329) (далі - АО «Юбилейное»), співвласником якого є держава-агресор.
Для полегшення виконання злочинного плану та його приховування від державних та правоохоронних органів, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 залучили до вчинення злочину ОСОБА_14 - головного бухгалтера ТОВ «УКРСУШКА ЛТД».
У вказаній схемі перерваного транзиту ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснювали особистий контроль та координацію за діяльністю кожного із залучених до протиправної схеми осіб, у тому числі ОСОБА_14 , а також підтримували і координували договірні відносини ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», ООО «ЮГ ПРОМСУШКА», ООО «Промсушка», ООО «Промсушка TM» по ланцюгу постачання.
Роль ОСОБА_23 полягала у контролюванні фінансово-господарської діяльності ООО «Промсушка», ООО «Промсушка ТМ», пошук кінцевих отримувачів виготовлених ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» товарно-матеріальних цінностей, консультація останніх щодо технічних характеристик сушильного обладнання для подальшого придбання та передачі підприємствам, що зареєстровані на території російської федерації.
ОСОБА_14 , будучи обізнаною із злочинною схемою, забезпечувала особисто та через інших невстановлених співучасників злочину здійснення бухгалтерського обліку у вказаних підприємствах, приховуючи незаконні операції з підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора. Також вона направляла грошові потоки по ланцюгу постачання, забезпечуючи виконання валютного контролю.
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 координували власні дії, а також доводили до відома інших невстановлених співучасників порядок злочинних дій через групу (чат) у застосунку «Telegram» під назвою « Бухгалтерия Укр-Юг-Пром », учасником якої є керівний склад та співробітники ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», ООО «ЮГ ПРОМСУШКА», ООО «Промсушка», ООО «Промсушка ТМ», у тому числі громадяни рф.
Так, невстановленими особами, із числа співробітників ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», які діяли під керівництвом ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , здійснено підготовку проектів контрактів та специфікації до них з іноземним суб'єктом господарювання ТОВ «ЮГ ПРОМСУШКА».
17.05.2022 між ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» - «Продавець» в особі директора ОСОБА_12 та ООО «ЮГ ПРОМСУШКА» - «Покупець» в особі директора ОСОБА_17 укладено контракт № 17/05-22, відповідно до якого «Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» прийняти та сплатити за, зокрема,сушильні камери моделі AMV 100.
Не пізніше 20.06.2022 невстановленими особами, на виконання вказівок ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , подано для митного оформлення у формі електронного декларування експорту митну декларацію UA110140/2022/003143 (форми МД-2), якою було задекларовано експорт до Республіки Вірменія на адресу підприємства ООО «ЮГ-ПРОМСУШКА» підготованих для транспортування на територію Республіки Вірменія, а звідти на територію держави-агресора виготовлених товарно-матеріальних цінностей, після чого через пункт пропуску Одеської митниці UА 500420 (пп "Орлівка" Митний пост "Орлівка", Ізмаїльський р-н, Орлівська сільська рада, Поромна дорога,) державний кордон перетнув вантажний автомобіль, із завантаженими в ньому товарно-матеріальними цінностями, згідно укладеного договору та специфікації.
Встановлено, що 22.06.2022 вищезазначене сушильне обладнання, виробником котрих є ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», придбало ООО «Промсушка ТМ», що перебуває під контролем ОСОБА_7 .
Окрім того встановлено, що 05.07.2022 частину вказаного товару у ООО «Промсушка ТМ» придбало АО «Юбилейное» за 1 039 380 російських рублів в рамках виконання договору № 05/07.22 від 05.07.2022.
Так, невстановленими особами, із числа співробітників ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», які діяли під керівництвом ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , здійснено підготовку проектів контрактів та специфікації до них з іноземним суб'єктом господарювання ТОВ «ЮГ ПРОМСУШКА».
29.07.2022 між ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» - «Продавець» в особі директора ОСОБА_12 та ООО «ЮГ ПРОМСУШКА» - «Покупець» в особі директора ОСОБА_17 укладено контракт № 29/07-22, відповідно до якого «Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» прийняти та сплатити за, зокрема сушильні камери моделі AMV 100, сушильна камера моделі Fermer 20, сушильна камера моделі Fermer 10.
Не пізніше 01.08.2022 невстановленими особами, на виконання вказівок ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , подано для митного оформлення у формі електронного декларування експорту митну декларацію UA110140/2022/004290 (форми МД-2), якою було задекларовано експорт до Республіки Вірменія на адресу підприємства ООО «ЮГ-ПРОМСУШКА» підготованих для транспортування на територію Республіки Вірменія, а звідти на територію держави-агресора виготовлених товарно-матеріальних цінностей, після чого через пункт пропуску Одеської митниці UA500420 (пп "Орлівка" Митний пост "Орлівка", Ізмаїльський р-н, Орлівська сільська рада, Поромна дорога,) державний кордон перетнуло вантажний автомобіль, із завантаженими на ньому товарно-матеріальними цінностями, згідно укладеного договору та специфікації.
Встановлено, що 04.08.2022 та 09.08.2022 вищезазначене сушильне обладнання, виробником котрих є ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», придбало ООО «Промсушка ТМ», що перебуває під контролем ОСОБА_7 .
Так, 02.08.2022 у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_23 , на виконання покладених на ного функцій здійснено консультацію співробітниці ООО «Промсушка» щодо придбання сушильного обладнання та подальшої його передачі через ООО «ЮГ ПРОМСУШКА», ООО «Промсушка» до кінцевих отримувачів на території рф.
Так, невстановленими особами, із числа співробітників ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», які діяли під керівництвом ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , здійснено підготовку проектів контрактів та специфікації до них з іноземним суб'єктом господарювання ТОВ «ЮГ ПРОМСУШКА».
28.10.2022 між ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» - «Продавець» в особі директора ОСОБА_12 та ООО «ЮГ ПРОМСУШКА» - «Покупець» в особі директора ОСОБА_17 укладено контракт № 28/10-22, відповідно до якого
«Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» прийняти та сплатити, зокрема за сушильні камери моделі AMV 100, сушильні камери моделі «Basik Station З».
Не пізніше 23.12.2022 невстановленими особами, на виконання вказівок ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , подано для митного оформлення у формі електронного декларування експорту митну декларацію 22UA403030028959U0 (форми МД-2), якою було задекларовано експорт до Республіки Вірменія на адресу підприємства ООО «ЮГ-ПРОМСУІІЖА» підготованих для транспортування на територію Республіки Вірменія, а звідти на територію держави-агресора виготовлених товарно-матеріальних цінностей, після чого через пункт пропуску Чернівецької митниці UA408050 (пп "Порубне - Сірет". Відділи митного оформлення № 1 та № 2 митного поста "Вадул-Сірет") державний кордон перетнуло вантажний автомобіль, із завантаженими на ньому товарно-матеріальними цінностями, згідно укладеного договору та специфікації.
Встановлено, що 21.12.2022 вищезазначене сушильне обладнання виробником котрих є ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» придбало ООО «Промсушка ТМ», що перебуває під контролем ОСОБА_7 .
Так, невстановленими особами, із числа співробітників ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», які діяли під керівництвом ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , здійснено підготовку проектів контрактів та специфікації до них з іноземним суб'єктом господарювання ТОВ «ЮГ ПРОМСУШКА».
20.01.2023 між ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» - «Продавець» в особі директора ОСОБА_12 та ООО «ЮГ ПРОМСУШКА» - «Покупець» в особі директора ОСОБА_17 укладено контракт № 20/01-23, відповідно до якого «Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» прийняти та сплатити за сушильну камеру моделі infra-red 2.
Не пізніше 23.01.2023 невстановленими особами, на виконання вказівок ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , подано для митного оформлення у формі електронного декларування експорту митну декларацію 23UA110140000376U8 (форми МД-2), якою було задекларовано експорт до Республіки Вірменія на адресу підприємства ООО «ЮГ-ПРОМСУШКА» підготованих для транспортування на територію Республіки Вірменія, а звідти на територію держави-агресора виготовлених товарно-матеріальних цінностей, після чого через пункт пропуску Одеської митниці UA500380 (пп " Рені Джюрджюлешть ". Відділ митного оформлення № 4 митного поста "Рені") державний кордон перетнуло вантажний автомобіль, із завантаженими на ньому товарно-матеріальними цінностями, згідно укладеного договору та специфікації.
Встановлено, що 31.01.2023 вищезазначене сушильне обладнання, виробником котрих є ТОВ «УКРСУШКА ЛТД», придбало ООО «Промсушка ТМ», що перебуває під контролем ОСОБА_7 .
Крім того, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , поставляючи сушильне обладнання для харчової промисловості, яке є критично необхідне ворогу для забезпечення термооброблення різних видів овочів, фруктів, м'ясних, рибних виробів для комплектування сухпайків військовослужбовців збройних сил російської федерації, в обхід введеної Україною заборони на експорт товарів до рф, підтримують дії російської федерації щодо обходу обмежень, застосованих до неї іншими країнами.
Отже, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інші не встановлені, на даний час, особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи, що діють в інтересах держави-агресора, достовірно знаючи про факт відкритої збройної агресії російської федерації проти України, забезпечили підготовку та передачу продукції ТОВ «УКРСУШКА ЛТД» представникам держави-агресора, а також підтримали дії держави-агресора.
06.03.2025 року ОСОБА_7 відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано.
06.03.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у здійсненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а також підтримки дій держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
07.03.2025 року (клопотання датоване 06.03.2025 року) старший слідчий 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення розміру застави.
Обгрунтовуючи клопотання, слідча посилалася на те, що обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: відповіддю ДЗНД СБ України на доручення № 8/5/2-44 від 03.01.2025; відповіддю ДЗНД СБ України на доручення № 8/5/2-563 від 28.01.2025; відповіддю ДЗНД СБ України на доручення № 8/5/2-800 від 05.02.2025; протоколами огляду відкритих джерел інформації від 20.01.2025; протоколом огляду відкритих джерел інформації від 27.01.2025; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д від 08.12.2024 №9/1-1700т; іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Слідча у клопотання посилалася і на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зазначала про те, що відповідно до п. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Беручи до уваги зазначене, а також те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Так, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_7 і надалі матиме можливість контактувати із іншими співучасниками злочину, й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати ні гласними, ні негласними засобами контролю.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних діянь ОСОБА_7 , слід прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного, а тому відносно останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці.
Враховуючи це, застосування до підозрюваного ОСОБА_7 у якості альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, навіть у розмірі, який перевищує визначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для такої категорії кримінальних правопорушень, не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_7 надалі матиме можливість контактувати з причетними до вчинених ним кримінальних правопорушень (злочинів) особами, узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення незаконного впливу на свідків.
Слідча посилалася на те, що зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти у разі застосування до ОСОБА_7 застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року частково задоволено клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 визначено тривалістю до 03 травня 2025 року включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (отримувач: ТУДСАУ у м. Києві, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Визначено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покладено на ОСОБА_7 , у випадку внесення застави, обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- подати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Визначено 2-х місячний строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Зазначено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_7 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснено підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У задоволенні інших вимог клопотання - відмовлено.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Так, відповідно до матеріалів справи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: відповіддю ДЗНД СБ України на доручення № 8/5/2-44 від 03.01.2025; відповіддю ДЗНД СБ України на доручення № 8/5/2-563 від 28.01.2025; відповіддю ДЗНД СБ України на доручення № 8/5/2-800 від 05.02.2025; протоколами огляду відкритих джерел інформації від 20.01.2025; протоколом огляду відкритих джерел інформації від 27.01.2025; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д від 08.12.2024 №9/1-1700т; іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Крім того, слідчим суддею зазначено про те, що слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховано дані про особу ОСОБА_7 , який хоча і є раніше не судимою особою, однак на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, спрямованого на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, а також підтримки дій держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, що, як вірно зазначив слідчий суддя, свідчить про надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки таких дій, а беручи до уваги обставини кримінального провадження, існує підвищена вірогідність, що підозрюваний ОСОБА_7 , будучи неізольованим від суспільства в рамках тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, слідчим суддею враховано і стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, та обгрунтовано зазначено про те, що, враховуючи обізнаність підозрюваного щодо речей та документів, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про свідків кримінального правопорушення, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом приховування відомостей про інших співучасників інкримінованого кримінального правопорушення, особу яких не встановлено.
На переконання колегії суддів, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, їх наслідки, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий і сімейний стан, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , аніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Слід зауважити, що висновок слідчого судді щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором в апеляційній скарзі не оскаржується.
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення йому застави в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для вказаної категорії злочину, а саме в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн., який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а відтак, з урахуванням положень абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо останнього слід застосувати запобіжний захід без визначення застави, не грунтуються на вимогах закону.
Так, як убачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках, є правом слідчого судді, а не його обов'язком, а тому доводи апелянта у цій частині не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Відповідно до практики Єропейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
З урахуванням наведеного у сукупності, на переконання колегії суддів, врахувавши процесуальну поведінку підозрюваного та дані про його особу,який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення підозрюваному застави у даному кримінальному провадженні.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі та доповненнях до неї стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави одночасно із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Доказів недостатності застосованого підозрюваному запобіжного заходу для виконання покладених на нього обов'язків, прокурором не надано.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення,а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_________________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4