Ухвала від 08.04.2025 по справі 761/10466/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/10466/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2847/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2025 рокузадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000520 від 11.06.2024 року.

Продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 21 квітня 2025 року включно.

Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 16 305 (шістнадцять тисяч триста п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 371 540 (сорок дев'ять мільйонів триста сімдесят одна тисяча п'ятсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ,

МФО: НОМЕР_2 ,

Банк: ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

р/р: № НОМЕР_3 ,

призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17 березня 2025 року у справі (№761/10466/25, провадження №1-кс/761/7496/2025).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає / проходить військову службу без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання / місця дислокації несення служби;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому у цьому кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

Зазначено, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.03.2025 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати повністю та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що ухвала ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.03.2025 року є незаконною та необґрунтованою, постановленою із недотриманням норм кримінального процесуального законодавства України і є такою, яка має бути скасована.

Зазначає, що слідчим суддею належним чином не досліджено, не оцінено і не обгрунтовано докази, подані стороною захисту: рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.02.2021 року по справі № 753/11421/20, податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2024 рік про дохід ОСОБА_11 , ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.02.2025 року у справі № 761/3487/25, від 05.02.2025 року у справі № 761/2847/25, від 31.01.2025 року у справі № 761/3254/25, докази щодо стану здоров'я ОСОБА_7 .

Також, слідчим суддею не було надано оцінку доводам сторони захисту щодо документів, якими обґрунтовується клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема Висновку Аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.01.2025 року вих. № 2/99-00-08-01-03-20/2566720771, звіт про оцінку житлового будинку в Обухівському районі, який належить ОСОБА_11 , який складений на замовлення ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У той же час на арк. 11 клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідство посилається на обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування і зазначається перелік документів, які долучені до клопотання і в тому числі, Висновок Аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.01.2025 року вих. № 2/99-00-08-01-03-20/2566720771.

Апелянт вказує на те, що звертаючись до змісту вказаного висновку необхідно звернути увагу суду на те, що у вступі цього висновку зазначено про те, що він складений на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.12.2024 року № 17/1 /2/1-5680нт (т. 1, а.с. 47-80).

Далі у висновку аналізуються рахунки, отримані доходи, придбана нерухомість ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 за період з 01.01.2015 по 31.12.2024 року.

За результатами проведеного аналітичного дослідження вбачається: ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_7 ) та ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_8 ) ймовірно вчинено правочини, які можуть бути пов'язані з приховуванням джерел незаконного походження доходів у сумі 28 893 653,09 грн., що ймовірно призвело до заниження податків (зборів) на загальну суму 5 634 262,35 грн., у тому числі ПДФО (18%) на суму 5 200 857,56 грн. та військового збору (1,5%) на суму 433 404,79 гривень.

Здійснення фінансових операцій з придбання рухомого і нерухомого майна може містити ознаки легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, що має бути доведено слідством.

Разом з тим, висновки аналітичного дослідження зроблено виключно на підставі інформації, що містяться у податковій звітності, поданій до органів ІНФОРМАЦІЯ_9 за вказаний період, в інформаційних базах даних ІНФОРМАЦІЯ_9 (ITC «Податковий блок», ITC «Архів електронної звітності», ITC « ІНФОРМАЦІЯ_9 »), а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також на підставі матеріалів, отриманих листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.12.2024 року № 17/1 /2/1 -5680нт (т. 1, а.с. 47-80).

Даний лист відсутній у додатках до клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і слідство не хоче надавати його захиснику ОСОБА_15 , хоча по суті цей лист ліг в основу Висновку і повідомлення про підозру. При ознайомленні з матеріалами справи вказаний лист також не наданий захиснику.

Проте, у клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фігурує сума у розмірі 49 372 806 грн. 90 коп., що, на думку слідства, є сумою набутих активів вартістю у вигляді рухомого та нерухомого майна.

В той же час, у Висновку Аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.01.2025 року вих. № 2/99-00-08-01-03-20/2566720771 фігурують усі ці об'єкти рухомого і нерухомого майна третіх осіб і сума податковою зазначена інша 28 893 653,09 грн., а не 49 372 806 грн. 90 коп.

Виходить орган досудового розслідування просто додав вартість усіх об'єктів рухомого і нерухомого майна третіх осіб і вийшла сума 49 372 806 грн. 90 коп. Тоді навіщо робити Висновок Аналітичного дослідження і як він співвідноситься з матеріалами, доданими до клопотання.

На думку сторони захисту, слідство суперечить само собі, тому можна зробити висновок, що сума у 49 372 806 грн. 90 коп. зазначена для того, щоб просити в суду визначити максимальну суму застави, яка є непомірною і створити резонанс у ній справі.

Також скаржник вважає, що жодний ризик клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не обґрунтований і зазначений слідчим формально, загально, без конкретизації кожного ризику.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею не враховано, що ризики зменшились і не враховано, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного.

З врахуванням обставин справи, члени родини разом із колегами та поручителями ОСОБА_7 попередньо можуть зібрати триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. і є вищою за розмір, передбачений ч. 5 ст. 1 182 KПК України.

При цьому, запропонований слідчим розмір застави, а саме: 49 372 806 грн. не співвідноситься із ризиками, обсягом зібраних відомостей та не враховує інші суттєві обставини, які давали б слідчому судді можливість вести мову про наявність виключних випадків, що дозволяють призначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч. 5 ст. 182 КПК України, а отже є невиправдано високим та не може бути застосований.

ОСОБА_7 вже протягом двох місяців перебуває у слідчому ізоляторі і вказане є підтвердженням, що ні він, ні інші особи не мають можливості сплатити 49 372 806 грн.

У клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не обгрунтований належним чином розмір застави, просто додано вартість активів, набутих третіми особами і вказано для застави цю суму.

Отже, визначено заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі, який є завідомо непомірним для підозрюваного, без врахування його реального доходу.

Також, необхідно врахувати суми доходів, які мала дружина ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та її донька ОСОБА_11 .

На переконання захисника, застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та з урахуванням вищевказаних обставин не є непомірною для особи підозрюваного і є достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги, поданих 07.04.2025 року, захисник ОСОБА_6 зазначає про те, що у клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фігурує сума у розмірі 49 372 806 грн. 90 коп., що, на думку слідства, є сумою набутих активів вартістю у вигляді рухомого та нерухомого майна.

Але, у Висновку Аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.01.2025 року вих. № 2/99-00-08-01-03-20/2566720771 фігурують усі ці об'єкти рухомого і нерухомого майна третіх осіб і сума податковою зазначена інша 28 893 653,09 гри., а не 49 372 806 грн. 90 коп.

Як вбачається з повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 16.01.2025 року у ньому зазначена абсолютно інша сума. Вказується, що ОСОБА_7 набув у власність активи, вартість яких перевищує його законні доходи у розмірі 17 460 930 грн. При цьому, з метою приховування незаконно набутих активів, ОСОБА_7 оформлював рухоме та нерухоме майна на своїх близьких родичів.

Навіть при аналізі вказаних доказів у сукупності та взаємозв'язку можна дійти висновку, що матеріали клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містять суперечливу інформацію та докази.

Орган досудового розслідування просто додав вартість усіх об'єктів рухомого і нерухомого майна третіх осіб і вийшла сума 49 372 806 грн. 90 коп. Тоді навіщо робити Висновок Аналітичного дослідження і як він співвідноситься з матеріалами доданими до клопотання.

На думку сторони захисту, слідство суперечить само собі і можна дійти висновку, що сума у 49 372 806 грн. 90 коп. зазначена для того, щоб просити в суду визначити максимальну суму застави, яка є непомірною і створити резонанс у цій справі.

Захисник вважає, що судом не було перевірено вказані обставини належним чином, щоможна було зробитина даній стадії судового процесу, проте слідчим суддеюзроблено не було.

Також посилається і на те, що при визначенні суми застави 22 січня 2025 року при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя не навела мотивів можливості внесення підозрюваним застави в розмірі 49 371 540 (сорок дев'ять мільйонів триста сімдесят одна тисяча п'ятсот сорок) грн. 00 коп., а лише констатувала ризики, пов'язані з обставинами можливого вчинення кримінального правопорушення.

17 березня 2025 року слідча суддя ОСОБА_1 при визначенні розміру застави не врахувала обставини цієї конкретної справи та особистої ситуації підозрюваного.

Судом не враховано, наприклад, що офіційний дохід підозрюваного за 2023 рік складає 976 900,10 грн., і за 3 квартали 2024 року 714 283,09 грн. (дані взяті з Висновку Аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.01.2025 року).

Також, слідча суддя не врахувала, що ризики зменшились, досудове розслідування тривало вже 2 місяці і не враховано, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного.

Якби слідча суддя дійсно аналізувала, досліджувала матеріали клопотання, то вона б побачила суперечності щодо сум, які вказує орган досудового розслідування як необгрунтовані активи, і що це суми 17 460 930 грн., 28 893 653,09 грн., 49 372 806 грн. 90 коп.

При цьому, слідчими призначені судові експертизи для визначення вартості майна, які триватимуть не один місяць, а ОСОБА_7 буде продовжувати знаходитися у ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » із неможливістю внести заставу, бо її розмір є непомірним для нього.

Щодо ризиків, зазначених в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвалі, то судом не враховано те, що підозрюваному немає сенсу переховуватися, оскільки він є Заслуженим лікарем України, має власні здобутки як психіатр, а на майно, яке фігурує у клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою накладені арешти.

Посилання на ризик знищення, схову та спотворення речей та документів, що можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні і обґрунтування його судом є абстрактним, оскільки кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 стосується незаконного збагачення і недостовірного декларування, а органом досудового розслідування встановлено об'єкти, які придбавалися, осіб, які їх придбавали. Судом взагалі не конкретизовано ні речі, ні документи, які можуть бути знищені, спотворені. Кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_7 , належать до економічних різновидів злочину, а не до насильницьких. Якби злочин був насильницьким, тоді можна говорити про речі, документи, які мають відношення до вчинення злочину, наприклад знаряддя вчинення злочину, які підозрювані можуть приховати, знищити тощо.

Слідчим суддею не враховано і те, що до звернення з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчими проведено ряд обшуків, в тому числі за адресою робочого місця ОСОБА_7 , його машини, за адресами нерухомого майна, які вказані як майно, яке набуте підозрюваним через третіх осіб.

Під час обшуку на роботі підозрюваного у його кабінеті було вилучено військово-медичні документи, а тому незрозуміло, які ж речі чи документи можуть бути знищені, приховані або спотворені.

Апелянт вважає, що жодний ризик клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не обгрунтований і зазначений слідчим формально, загально, без конкретизації кожного ризику.

Захисник посилається на те, що сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це б суперечило презумпції невинуватості.

З огляду на наведене, апелянт вважає ухвалу суду від 17 березня 2025 року незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена без належного дослідження документів, долучених до клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчим суддею не враховано, що розмір застави повинен гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і не повинен служити нездоланною перешкодою для звільнення з-під варти.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000520 від 11.06.2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В рамках даного провадження 21.01.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

22.01.2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.03.2025 року із визначенням застави у розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 371 540 грн. 00 коп.

У свою чергу, постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_16 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000520 від 11.06.2024 року продовжено до 21.04.2025 року.

13.03.2025 року старший слідчий в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковник юстиції ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000520 від 11.06.2024 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 03.06.2024 року; матеріалами оперативного підрозділу СБ України, які отримані на виконання доручення слідчого 17/1/2/1-5064нт від 14.11.2024; отримання ОСОБА_7 необгрунтованих статків, ймовірно отриманих злочинним шляхом; матеріалами оперативного підрозділу СБ України 17/1/2/1-5361нт від 03.12.2024 та 17/1/2/1 -5467нт від 10.12.2024, які отримані на виконання доручення слідчого; повідомленням Департаменту військової контррозвідки СБ України 17/1/2/1 -155нт від 16.01.2025; повідомленням Департаменту військової контррозвідки СБ України 17/1/2/1-192нт від 20.01.2025; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 1 кварталу 1998 року по 3 квартал 2024 року, щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; висновком аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.01.2025 №2/99-00-08-01-03-20/2566720771; декларацією ОСОБА_7 за 2023 рік; інформацією з Державного реєстру речових прав щодо ОСОБА_12 ; інформацією з Державного реєстру речових прав щодо ОСОБА_13 ; договором купівлі-продажу нерухомого майна від 19.07.2023; договором купівлі-продажу квартири від 31.10.2023; договором купівлі-продажу квартири, загальною площею 46,7 за адресою: АДРЕСА_3 , оформлена на доньку ОСОБА_14 ; договором купівлі - продажу 7141/2024/4802790 від 03.08.2024; договором купівлі - продажу 7141/2024/4871412 від 10.09.2024; чеком №2372813775 та актом виконаних робіт №ЧТ000001847 від 09.05.2024 року; технічним паспортом автомобіля BMW Х5; реєстраційною карткою транспортного засобу від 03.08.2024; довіреністю, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО (№1891 від 23.10.2024); реєстраційною карткою транспортного засобу від 14.08.2024; карткою міжнародного автомобільного страхування термін дії з 28.10.2024; протоколом обшуку від 20.01.2025 BMW Х7 XDRIVE 40D; довіреністю, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО (№762 від 11.07.2023); реєстраційною карткою транспортного засобу від 26.01.2023; карткою міжнародного автомобільного страхування термін дії з 09.09.2023 по 08.10.2023 та поліс №UA048.91251465; реєстраційною карткою транспортного засобу від 05.07.2024; реєстраційною карткою транспортного засобу від 26.01.2023; карткою міжнародного автомобільного страхування термін дії з 09.09.2023 по 08.10.2023 та поліс №UA048.91251465; реєстраційною карткою транспортного засобу від 05.07.2024; протоколом огляду блокноту ОСОБА_14 ; протоколом огляду мобільного телефону марки Apple Iphone, моделі 15 Pro; звітом про оцінку, складеним суб'єктом оціночної діяльності земельної ділянки (кадастровий номер: 3223187700:04:010:0046), земельної ділянки (кадастровий номер: 3223187700:04:010:0166); протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 20.01.2025; протоколом обшуку від 20.01.2025, за адресою: АДРЕСА_4 (місце проживання ОСОБА_7 ); документами, що підтверджують проживання (фактичне володіння та використання) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , протоколом огляду телефону марки Apple Iphone, моделі 15 Pro, власником якого є ОСОБА_7 ; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Слідчий зазначав, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні заступником Генерального прокурора продовжено до 3-х місяців, тобто до 21.04.2025 року, у зв'язку зі складністю провадження.

Таким чином, завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні у встановлений законом строк не представляється можливим, оскільки по справі необхідно виконати наступне:

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи - автомобіля марки ВМW ХЗ ХDRIVE20D, номерний знак НОМЕР_9 , 2022 року випуску, номер шасі НОМЕР_10 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи - автомобіля марки ВМW Х7 ХDRIVE40D, 2024 року випуску, номерний знак НОМЕР_11 , номер шасі НОМЕР_12 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи - автомобіля марки ВМW Х7 XDRIVE 30D, 2022 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 , номер шасі НОМЕР_14 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи - автомобіля марки ВМW Х5, номерний знак НОМЕР_15 , номер шасі НОМЕР_16 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи квартири, загальною площею (кв. м) 46,7, за адресою АДРЕСА_3 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи квартири, загальною площею 88,7 кв.м, за адресою АДРЕСА_5 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи квартири, загальною площею 54,8 кв.м, за адресою АДРЕСА_6 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи земельної ділянки (кадастровий номер: 3223187700:04:010:0166) загальною площею 0,18 га, для індивідуального садівництва, за адресою Київська обл., Обухівський район, Старобезрадичівська селищна рада, садове товариство « ІНФОРМАЦІЯ_12 », проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи земельної ділянки (кадастровий номер: 3223187700:04:010:0046) загальною площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, земельної ділянки (кадастровий номер: 3223187700:04:010:0166) загальною площею 0,18 га, для індивідуального садівництва, садового будинку, загальною площею: 285,2, (кв.м) за адресою Київська обл., Обухівський район Старобезрадичівська селищна рада, проведенняякої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів стосовно IP відеореєстратора Hikvision (Network Video Recorder. Model DS-7732NXI-I4/S, SN: НОМЕР_17 (E) (електронний пристрій) та мобільного телефону марки iPhone 15Pro Max ІМЕ11 НОМЕР_18 , ЕМЕІ 2 НОМЕР_27, проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка наразі триває;

- отримати висновок призначеної експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів стосовно мобільних телефонів марки iPhone 15Pro Max s/n НОМЕР_19 , ІМЕІ 1 - НОМЕР_20 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_21 та марки iPhone 15Pro s/n C403YCNP71, ІМЕІ 1 - НОМЕР_22 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_23 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка наразі триває;

- здійснити тимчасовий доступ у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_18 до документів щодо нотаріальних дій, які вчинялись (в період з 01.01.2007 по 31.12.2017) за дорученням або щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , в тому числі договір купівлі-продажу: 4399 від 08.10.2024 та всіх документів, що стосуються даного правочину;

- здійснити тимчасовий доступ у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_22 до документів щодо нотаріальних дій, які вчинялись (в період з 01.01.2007 по 31.12.2017) за дорученням або щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , в тому числі договір купівлі-продажу: 4416, виданий 19.07.2023 та всіх документів, що стосуються даного правочину (земельна ділянка 3223187700:04:010:0046). Договір купівлі-продажу: 4416 від 19.07.2023 та всіх документів, що стосуються даного правочину (земельна ділянка 3223187700:04:010:0166). Договір купівлі-продажу: 4416 від 19.07.2023 та всіх документів, що стосуються даного правочину (нерухоме майно: АДРЕСА_4 );

- здійснити тимчасовий доступ у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_24 до документів щодо нотаріальних дій, які вчинялись (в період з 01.01.2007 по 31.12.2017) за дорученням або щодо: ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , в тому числі договір купівлі-продажу: 2178 від 31.10.2023 та всіх документів, що стосуються даного правочину;

- здійснити тимчасовий доступ до інформації що містить охоронювану законом таємницю, про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, у період з 01.01.2022 по 20.01.2025, відносно номерів мобільних телефонів НОМЕР_24 , який належить ОСОБА_13 , НОМЕР_25 , який належить ОСОБА_14 , НОМЕР_26 , який належить ОСОБА_26 , яка знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_14 »;

- отримати висновок НАЗК моніторингу способу життя ОСОБА_7 за період 2019 - 2023 років, який в даний час триває;

- отримати висновок службового розслідування, яке призначено наказом начальника НВМКЦ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » №22 від 21.01.2025 стосовно полковника медичної служби ОСОБА_7 та полковника медичної служби ОСОБА_27 , щодо дослідження обставин прийняття всіх постанов ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку за період 2022 - 2025 років та з інших питань, яке в даний час триває;

- за необхідності провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень.

У двомісячний строк досудового розслідування вищевказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії виконати не представилось за можливе, у зв'язку зі значним їх обсягом.

На думку органу досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення зазначених злочинів, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім того, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить нормальної процесуальної поведінки та може перешкодити розслідуванню кримінального провадження.

Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий посилався і на те, що відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, вчинених в умовах воєнного стану;

- підозрюваний ОСОБА_7 вчинив тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях (злочинах), у вчиненні яких він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан підозрюваного ОСОБА_7 дозволять йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки на теперішній момент не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, проте в оточенні обвинуваченого вказані особи, які б могли бути поручителями, відсутні (жодних документів, підтверджуючих протилежне, на теперішній момент суду не надано).

Запобіжний захід у вигляд домашнього арешту не може бути застосований у зв'язку з тим, що з матеріалів кримінального провадження встановлено, що жодних документів, підтверджуючих наявність можливості у підозрюваного відбувати домашній арешт на теперішній момент не надано, такий запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним ризикам.

Разом з тим, при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, суспільний резонанс вчинених злочинів в умовах воєнного стану, застава, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у зазначених межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, а тому необхідно при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 16 305 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 372 806 грн. 90 коп., а також визначити обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2025 рокузадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000520 від 11.06.2024 року.

Продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 21 квітня 2025 року включно.

Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 16 305 (шістнадцять тисяч триста п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 371 540 (сорок дев'ять мільйонів триста сімдесят одна тисяча п'ятсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ,

МФО: НОМЕР_2 ,

Банк: ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

р/р: № НОМЕР_3 ,

призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17 березня 2025 року у справі (№761/10466/25, провадження №1-кс/761/7496/2025).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає / проходить військову службу без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання / місця дислокації несення служби;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому у цьому кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

Зазначено, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_8 від 03.06.2024 року; матеріалами оперативного підрозділу СБ України, отриманими на виконання доручення слідчого 17/1/2/1-5064нт від 14.11.2024; отримання ОСОБА_7 необгрунтованих статків, ймовірно отриманих злочинним шляхом; матеріалами оперативного підрозділу СБ України 17/1/2/1-5361нт від 03.12.2024 та 17/1/2/1 -5467нт від 10.12.2024, які отримані на виконання доручення слідчого; повідомленням Департаменту військової контррозвідки СБ України 17/1/2/1 -155нт від 16.01.2025; повідомленням Департаменту військової контррозвідки СБ України 17/1/2/1-192нт від 20.01.2025; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 1 кварталу 1998 року по 3 квартал 2024 року, щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; висновком аналітичного дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.01.2025 №2/99-00-08-01-03-20/2566720771; декларацією ОСОБА_7 за 2023 рік; інформацією з Державного реєстру речових прав щодо ОСОБА_12 ; інформацією з Державного реєстру речових прав щодо ОСОБА_13 ; договором купівлі-продажу нерухомого майна від 19.07.2023; договором купівлі-продажу квартири від 31.10.2023; договором купівлі-продажу квартири, загальною площею 46,7 за адресою: АДРЕСА_3 , оформлена на доньку ОСОБА_14 ; договором купівлі - продажу 7141/2024/4802790 від 03.08.2024; договором купівлі - продажу 7141/2024/4871412 від 10.09.2024; чеком №2372813775 та актом виконаних робіт №ЧТ000001847 від 09.05.2024 року; технічним паспортом автомобіля BMW Х5; реєстраційною карткою транспортного засобу від 03.08.2024; довіреністю, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО (№1891 від 23.10.2024); реєстраційною карткою транспортного засобу від 14.08.2024; карткою міжнародного автомобільного страхування термін дії з 28.10.2024 ; протоколом обшуку від 20.01.2025 BMW Х7 XDRIVE 40D; довіреністю, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО (№762 від 11.07.2023); реєстраційною карткою транспортного засобу від 26.01.2023; карткою міжнародного автомобільного страхування термін дії з 09.09.2023 по 08.10.2023 та поліс №UA048.91251465; реєстраційною карткою транспортного засобу від 05.07.2024; реєстраційною карткою транспортного засобу від 26.01.2023; карткою міжнародного автомобільного страхування термін дії з 09.09.2023 по 08.10.2023 та поліс №UA048.91251465; реєстраційною карткою транспортного засобу від 05.07.2024; протоколом огляду блокноту ОСОБА_7 ; протоколом огляду мобільного телефону марки Apple Iphone, моделі 15 Pro; звітом про оцінку складеним суб'єктом оціночної діяльності земельної ділянки (кадастровий номер: 3223187700:04:010:0046), земельної ділянки (кадастровий номер: 3223187700:04:010:0166); протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 20.01.2025; протоколом обшуку від 20.01.2025, за адресою: АДРЕСА_4 (місце проживання ОСОБА_7 ); документами, що підтверджують проживання (фактичне володіння та використання) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , протоколом огляду телефону марки Apple Iphone, моделі 15 Pro, власником якого є ОСОБА_7 ; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, його наслідки, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також з огляду на дані про особу підозрюваного.

Так, слідчим суддею обґрунтовано зазначено про те, що враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_7 сукупності нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даних злочинів, характер їх вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_7 , встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_7 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є тяжким.

Крім того, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину, яким є правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, не передбачено.

Слід врахувати, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 та члени його родини володіють необґрунтованими активами на суму понад 49 мільйонів гривень, які сім'я ОСОБА_7 набула в період перебування його на посаді начальника клініки психіатричної (з палатами для наркологічних хворих) - головного психіатра Збройних Сил України Національного Військово-медичного клінічного центру « ІНФОРМАЦІЯ_16 », які підозрюваний приховує. Такі активи надають змогу останньому забезпечити життя за межами України, тобто існує ризик втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_7 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України, у зв'язку з цим у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя правильно вважав доведеним наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у знищенні, приховуванні або спотворенні будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Слідчим у клопотанні зазначено, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 має сталі професійні та дружні зв'язки, що свідчить про вплив останнього за рахунок набутого авторитету на військовослужбовців ЗСУ та інших осіб, які він може використати для приховування слідів вчинених злочинів, отримання від них документів, які за формальними ознаками будуть надавати йому право володіння незаконно набутим рухомим та нерухомим майном.

Відтак, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , використовуючи вказані зв'язки та вплив на осіб, може знищити документи та речі, які мають значення для встановлення фактичних обставин у провадженні, у тому числі шляхом надання останнім вказівок виконати ті чи інші дії на його вимогу, під час спілкування з ними з використанням мобільного та інших засобів зв'язку.

Враховуючи початковий етап здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, його складність, наразі стороною обвинувачення не встановлено місцезнаходження та не долучено до матеріалів кримінального провадження всіх предметів, речей та документів, що можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, що створює ризик можливого знищення інформації, що в них міститься.

Також ОСОБА_7 , достовірно знаючи місцезнаходження таких предметів, речей та документів, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти дії щодо їх знищення, схову та спотворення. У зв'язку з викладеним, наразі тривають необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення таких предметів, речей та документів.

Враховуючи вищевикладене, правильним є висновок слідчого судді про те, що у випадку обрання стосовно ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній, достовірно знаючи про місце перебування предметів, речей та документів, за допомогою яких ймовірно було реалізовано вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.

Також стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у даному кримінальному провадженні, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні.

У свою чергу, про обґрунтованість ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що, як встановлено зі змісту пред'явленої ОСОБА_7 підозри, інкриміновані останньому злочини вчинені у сфері службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, а тому слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою, це може призвести до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень у сфері службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг з метою приховування слідів інкримінованих кримінальних правопорушень.

Також наявність у ОСОБА_7 сталих зв'язків з органами військового управління (Збройних Сил України) та характер інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, дає підстави припускати, що ОСОБА_7 , використовуючи такі зв'язки та невстановлених на даний час органами досудового розслідування осіб, може вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

У свою чергу, на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого злочину, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що зазначені вище кримінальні правопорушення, відповідно до пред'явленої підозри, вчинялись ОСОБА_7 у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, метою якого було особисте незаконне збагачення та декларування завідомо недостовірних відомостей під час подання уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції". З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що у випадку не застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу або обрання більш м'якого, ніж тримання під вартою, можливе настання ризику вчинення останнім інших кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Колегією суддів також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження щодо ОСОБА_7 строку тримання під вартою, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, без проведення яких завершення досудового розслідування є неможливим.

Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, та дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив підозрюваному винятковий запобіжний захід.

Всупереч тверджень апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.

Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що слідчим суддею не наведено доказів на підтвердження обставин, які безпосередньо вказують на вину підозрюваного, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Доводи апелянта, що ризики, заявлені в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, нічим не доведені, колегією суддів не приймаються до уваги та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Відтак, як уже зазначалось вище, з урахуванням даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, характеру вчиненого злочину, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні та, як наслідок, встановлення слідчим суддею в ухвалі, вказаних ризиків.

Посилання апелянта на позитивні характеризуючі дані підозрюваного приймаються колегією суддів до уваги, проте не спростовують висновків слідчого судді щодо існування вищезазначених ризиків у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 .

При цьому, слід зазначити, що слідчий суддя у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України обґрунтовано визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні - 16 305 (шістнадцять тисяч триста п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 371 540 (сорок дев'ять мільйонів триста сімдесят одна тисяча п'ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи апелянта, щодо розміру застави, який на думку захисника є занадто високим, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, взявши до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 200, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 березня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4