Ухвала від 01.04.2025 по справі 759/4408/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/4408/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2603/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2025 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023060450000243, яке внесене до ЄРДР 18.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК.

Продовжено строк дії обраного щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 02.05.2025 року з утримуванням його в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Міністерства юстиції України.

Вказано, що ухвала слідчого судді діє до 02.05.2025 року включно та підлягає негайному виконанню.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках кримінального провадження № 12023060450000243, внесеного до ЄРДР від 18.10.2023 року, та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , більш м'якший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Захисник вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки слідчий суддя порушив норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що важливою підставою для скасування ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04.03.2025 року є те, що орган досудового розслідування (ГСУ НПУ), який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Святошинського райсуду міста Києва, як наслідок процесуальними повноваженнями слідчого судді вказаного суду не охоплюється розгляд клопотань цього органу досудового розслідування по суті.

З огляду на те, що орган досудового розслідування (ГСУ НП) не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва, Святошинський районний суд міста Києва не є судом, встановленим законом у розумінні статті 6 Конвенції. Відтак подане клопотання не відповідає загальним правилам звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, передбаченим у ч. 2 ст. 132 КПК України, так як органом досудового розслідування є Головне слідче Управління НП України, яке згідно відомостей з офіційних джерел знаходиться на території Печерського району міста Києва, що відноситься до компетенції Печерського районного суду міста Києва.

Захисник зауважує, що сторона обвинувачення зобов'язана довести нові ризики, які були встановлені під час досудового розслідування та перебування під вартою підозрюваного або обставини, що вказують на ризики, які з моменту взяття під варту не змінилися і мають виправдовувати подальше тримання під вартою, а також повинна обґрунтувати обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Однак, зі змісту клопотання не вбачається обґрунтувань, які повинні міститись на виконання вимог статті 199 КПК України, при цьому міститься перелік слідчих процесуальних дій, які орган досудового розслідування планує вчинити в майбутньому і не обґрунтовується, що заважало здійснити такі слідчі/процесуальні дії.

Захисник посилається і на те, що слідчий суддя належним чином не врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, був працевлаштований, що підтверджується довідкою від 05.12.2024 року від ФОП ОСОБА_10 , та працював на посаді бармена з 01.04.2024 року по 17.10.2024 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю бабусею гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за якою здійснює постійний догляд у зв'язку з тим, що бабуся важко хвора, що підтверджується відповідними документами.

Адвокат зазначає, що крім ОСОБА_7 ніхто не здійснює належного догляду та опіки за бабусею ОСОБА_11 , яка потребує допомоги та догляду ОСОБА_7 .

Ненадання догляду бабусі на протязі тривалого часу, яка на даний час проживає у будинку без онука, може зумовити тяжкі наслідки, так як ніхто не зможе надати завчасно медичну допомогу та викликати лікарів.

Якщо в цей час ОСОБА_7 буде перебувати під домашнім арештом, то зможе турбуватись та опікуватися своєю бабусею належним чином, та у разі необхідності зможе останній викликати лікарів.

При цьому, він також буде сумлінно виконувати свої обов'язки, які покладе на нього суд і жодним чином не порушить їх.

Зазначає, що ОСОБА_7 займається спортом, що підтверджується характеристикою ГО « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Також адвокат посилається і на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не підтверджуються.

Доказів незаконного тиску на свідків у сторони обвинувачення не мається, як і підстав обґрунтовано припускати можливість знищення доказів у справі, які давно зібрані та зберігаються у сторони обвинувачення.

Крім цього, ОСОБА_7 не має наміру переховуватися від суду та органу досудового розслідування, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином у підозрюваного немає можливості, скоювати нові злочин останній не збирається.

Сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (наприклад, справа Летельє проти Франції».

Згідно вимог глави 18 КПК України на прокурора покладено обов'язок кожного разу доводити не лише ту обставину, що ризики існують, але й ту, що ці ризики не зменшились і, що застосування запобіжного заходу і подалі є дійсно обґрунтованим.

Однак, доводи прокурора обґрунтовуються припущеннями та здогадками і більше нічим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням НП України (м. Київ, бул. Миколи Руденка, 22-А) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023060450000243 від 18.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 317 КК України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, організованою групою, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

15.10.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

16.10.2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.12.2024 року включно без визначення розміру застави.

Постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243 до трьох місяців, а саме до 15.01.2025 року.

10.12.2024 року ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.01.2025 року з утримуванням останнього в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

09.01.2025 року ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.03.2025 року включно з утримуванням останнього в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

30.01.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну підозри та повідомлено по нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

26.02.2025 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243, до 15.07.2025 включно.

28.02.2025 року старший слідчий в ОВС 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України підполковник поліції ОСОБА_9 за погодження з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023060450000243 внесеного до ЄРДР 18.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 317 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, організованою групою, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у точно не встановлених досудовим розслідуванням час та місці наприкінці квітня 2024 року ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 по мірі того як останній навчив ОСОБА_14 процесу незаконного виготовлення психотропної речовини PVP, для збільшення обсягів його незаконного виробництва вирішили розділитись. Приблизно в липні - серпні 2024 року у ОСОБА_13 виник злочинний умисел, направлений на повторну організацію та утримання місця незаконного виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини PVP з метою подальшого збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел в цій частині ОСОБА_13 , в указаний вище проміжок часу підшукав та орендував приміщення приватного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 для незаконного виготовлення психотропної речовини, яке мало б відповідати потребам його злочинної діяльності, а саме знаходитись у відносній близькості від міста Житомир, мати підведені комунікації (вода, світло, каналізація тощо). В подальшому ОСОБА_13 , починаючи приблизно з кінця липня-початку серпня 2024 року та в подальшому у вересні 2024 року, за допомогою автомобілів різних марок за невстановлених точно обставин придбав в тому числі шляхом пересилання поштовими відправленнями ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » TOB « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та перевіз до приміщення будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , ряд придбаних у невстановлений час, у неустановлений спосіб та місці, предметів та хімічних речовин (предмети, схожі на колби, кулькові холодильники, штативи, респіратори, електричні плитки, різноманітні хімічні речовини, (в тому числі прекурсори), каністри, пластикові контейнери, електронні ваги, лійки, шпателі та ін.) з метою їх використання для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, таким чином повторно організувавши та ставши утримувати в подальшому до моменту ліквідації цього місця незаконного виготовлення психотропної речовини правоохоронними органами в жовтні 2024 року.

У точно не встановлених досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29.08.2024 року, у ОСОБА_13 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP в особливо великих розмірах, групою осіб за попередньою змовою спільно із ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел в цій частині щодо незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, ОСОБА_13 , до вказаної дати, в орендованому ним приміщенні приватного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 незаконно виготовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг яких заборонено - PVP у точно не установленій кількості, після чого став незаконно зберігати її у вказаному місці з метою подальшого збуту.

29.08.2024 року приблизно о 15 год. 50 хв. ОСОБА_13 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , взяв із собою точно не установлену кількість психотропної речовини PVP, після чого помістив її до автомобіля «BMW ХЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , та незаконно перевіз її до місця мешкання ОСОБА_7 , а саме до будинку АДРЕСА_3 , з яким попередньо вступив у злочинну змову, направлену на незаконний збут виготовленої ним психотропної речовини PVP.

В той же день, близько 18 год. 22 хв., ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу місця мешкання останнього, пересіли до автомобіля «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 , що знаходився в користуванні ОСОБА_7 , та поїхали на ньому до лісового масиву по вул. Санаторній в м. Житомирі, де в подальшому ОСОБА_13 та ОСОБА_7 у купі сміття у місці із координатами 50.26855900, 28.6139260 залишили три пакунки із кристалічною речовиною, ставши їх зберігати у даному місці з метою подальшого збуту, після чого на вказаному вище автомобілі з місця скоєння злочину поїхали.

29.08.2024 року в період часу з 19 год. 20 хв. по 19 год. 50 хв. в ході огляду вказаних вище трьох пакунків, залишених ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , було відібрано зразки речовини із даних пакетів. Згідно висновку експертизи у наданих на дослідження зразках кристалічної речовини міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP загальною масою 44,3297 г.

Згідно Таблиці №1, списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р. із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1890 від 12.12.2002, № 518 від 04.06.2008, № 1298 від 02.12.2009, № 373 від 31.05.2010, № 4 від 05.01.2011, № 796 від 27.07.2011, № 408 від 23.05.2012, № 800 від 22.08.2012, № 1129 від 05.12.2012, № 15 від 09.01.2013, № 234 від 08.04.2013, № 712 від 26.12.2014, № 747 від 26.10.2016), PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» Наказу Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса PVP від 15 г і більше становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім того, у точно не встановлених досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 12.09.2024 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP в особливо великих розмірах, групою осіб за попередньою змовою, через мережу Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел в цій частині щодо незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, ОСОБА_7 , за неустановлених досудовим розслідуванням обставин, час та місці, незаконно придбав, перевіз та став зберігати точно неустановлену досудовим розслідуванням кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг яких заборонено - PVP за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 .

12.09.2024 року приблизно об 11 год. 23 хв. ОСОБА_15 , в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 під час контролю за вчиненням злочину замовив у неустановлених осіб, що використовували нікнейми «TotalBlack Розничный оператор» та « ІНФОРМАЦІЯ_10 » придбання психотропної речовини PVP в АДРЕСА_4 .

В подальшому вказані особи у листуванні надали дані криптогаманців та банківських краток, на які в подальшому ОСОБА_15 приблизно о 16 год. 45 хв., здійснив оплату та відправив фотографії чека неустановленій особі-оператору.

Після цього 12.09.2024 року приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 вийшов з будинку до автомобіля «BMW ХЗ» д.н.з. НОМЕР_3 , взяв щось у ньому та повернувся до будинку. О 16 год. 55 хв ОСОБА_7 вийшов з вище вказаної адреси, сів до даного автомобіля та поїхав в напрямку вул. Дібровна, в м. Житомир. Після чого зупинився на перехресті вул. Дібровна та провулок 1-й Березівський, вийшов з автомобіля та пішов в сторону лісового масиву.

В подальшому о 17 год. 04 хв. ОСОБА_7 дійшов до місця із координатами 50.26258, 28.61853, зупинився біля дерева та поклав пакунок коричневого кольору, після чого на вказаному вище автомобілі з місця скоєння злочину поїхав.

О 17 год. 16 хв. неустановлена особа відправив ОСОБА_15 фото так званої закладки психотропної речовини, на якій було зазначено географічні координати 50.26258, 28.61853, та напис «прикоп по метке, коричневый скотч».

В подальшому 12.09.2024 року в період часу з 17 год. 40 хв. по 18 год. 00 хв. ОСОБА_15 пройшов до вказаного невстановленою особою місця, де підняв вище вказаний пакунок із речовиною та в подальшому добровільно видав його працівникам поліції.

Згідно висновку судової експертизи надана на дослідження кристалічна речовина у зіп пакетах містить у собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP загальною масою 60,0227г.

Згідно Таблиці №1, списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р. із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1890 від 12.12.2002, № 518 від 04.06.2008, № 1298 від 12.09.2009, № 373 від 31.05.2010, № 4 від 05.01.2011, № 796 від 27.07.2011, № 408 від 23.05.2012, № 800 від 22.08.2012, № 1129 від 05.12.2012, № 15 від 09.01.2013, № 234 від 08.04.2013, № 712 від 26.12.2014, № 747 від 26.10.2016), PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» Наказу Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса PVP від 15 г і більше становить особливо великий розмір.

Слідчий вказував, що таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Крім того, у проміжок часу приблизно з 06.09.2024 по 15.10.2024 року у ОСОБА_13 продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_7 злочинного умислу, направленого на незаконне виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту та подальшого збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP в указаний вище проміжок часу в орендованому приміщенні приватного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , за допомогою ряду придбаних у невстановлений час, у неустановлений спосіб та місці, предметів та хімічних речовин (предмети, схожі на колби, кулькові холодильники, штативи, респіратори, електричні плитки, різноманітні хімічні речовини, (в тому числі прекурсори), каністри, пластикові контейнери, електронні ваги, лійки, шпателі та ін.) виготовив та став незаконно зберігати з метою подальшому збуту, групою осіб за попередньою змовою разом із ОСОБА_7 , особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,0446г, особливо небезпечну психотропну речовину обіг, якої заборонено PVP масою 220,275г, 4,419г, 6,633г, 187,187г, 315,253г, 34,996г (загальна маса PVP становить 768,763г).

Згідно Таблиці №1, списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р. із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1890 від 12.12.2002, № 518 від 04.06.2008, № 1298 від 02.12.2009, № 373 від 31.05.2010, № 4 від 05.01.2011, № 796 від 27.07.2011, № 408 від 23.05.2012, № 800 від 22.08.2012, № 1129 від 05.12.2012, № 15 від 09.01.2013, № 234 від 08.04.2013, № 712 від 26.12.2014, № 747 від 26.10.2016), PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» Наказу Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу ІНФОРМАЦІЯ_11 від 29.07.2010 № 634) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса PVP від 15 г і більше становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному зберіганні особливо небезпечних психотропних речовин з метою подальшого збуту, групою осіб за попередньою змовою, в особливо великих розмірах, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вище вказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий вказував, що завершити досудове розслідування до 09.03.2025 року не представляється можливим, у зв'язку з необхідністю проведення у кримінальному провадженні значної кількості слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень, зокрема:

1) долучити до матеріалів кримінального провадження висновки 47 призначених судових експертиз (комплексних молекулярно-генетичних та дактилоскопічних експертиз, молекулярно-генетичних, дактилоскопічних, матеріалів, речовин та виробів, а також експертиз матеріалів, речовин та виробів (призначених по речовинах та обладнанню, вилученому під час обшуків та затримань підозрюваних 15.10.2024 року), а також додаткових експертиз, матеріалів, речовин та виробів (порівняльних по видам психотропних речовин, вилучених у всіх учасників злочинної групи, аналогічної експертизи по можливості виготовлення психотропної речовини PVP із вилучених під час проведення обшуків та затримань хімічним речовинам), додаткової судової дактилоскопічної експертизи, комп'ютерно-технічних експертиз, що були призначені по результатам проведених оглядів комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, що були вилучені під час обушків та затримань), які на даний час є призначеними, але не проведеними, в тому числі частина з яких призначена на основі отриманих попередніх висновків експертів;

2) з урахуванням висновків призначених експертиз, підготувати та вручити повідомлення про підозру в вчиненні кримінальних правопорушень, особам, які на даний час не мають процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, в житлі та інших володіннях яких були знайдені предмети, за зовнішніми ознаками - заборонені до цивільного обігу;

3) з урахуванням висновків призначених експертиз, підготувати та вручити підозрюваним повідомлення про нові підозри в вчиненні кримінальних правопорушень;

4) провести судово-економічні експертизи по документам, вилученим у банківських установах по рахункам підозрюваних,

5) за необхідності додаткових документів для проведення цих експертиз, звернутись до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва за ухвалами про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, що містять банківську таємницю,

6) провести тимчасові доступи до речей та документів, що містять банківську таємницю на підставі ухвали слідчих суддів,

7) виконати ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва щодо примусового відбору біологічних зразків у підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та по результату виконання ухвали призначити комплексні молекулярно-генетичні експертизи та отримати висновки;

8) з урахуванням отриманих результатів цих експертиз, призначити порівняльні молекулярно-генетичні експертизи по ДНК профілям підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 із тими ДНК профілями, що на даний момент віднайдені на речах та предметах, однак залишаються не ідентифікованими,

9) виконати ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва про дозвіл щодо тимчасового доступу до речей та документів, а саме інформації від операторів мобільного зв'язку про телефонні з'єднання вилучених під час обшуків телефонних номерів та терміналів мобільного зв'язку, а також по номерам та ІМЕІ терміналів, осіб, які входять до складу організованої групи і на даний час є неустановленими, отримати інформацію, яка становить інтерес для досудового розслідування, оглянути та проаналізувати її;

10) виконати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва дозвіл щодо тимчасового доступу до речей та документів, що знаходяться у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » щодо поштових відправлень, оформлених підозрюваними на так звані «одноразові» номери мобільних телефонів та ін., отримати необхідну інформацію та провести огляди та аналіз;

11) отримати ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 1202406540001430 від 24.10.2024 по обвинуваченню ОСОБА_16 за ч. 1,2 ст. 307 КК України, які знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_13 і фігурантом якого є ОСОБА_17 ,

12) витребувати в Житомирському РУП ГУ НП матеріали кримінального провадження № 12025060400000110 від 09.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України фігурантом якого також є ОСОБА_17 , вивчити їх на предмет можливості об'єднання із кримінальним провадженням № 12023060450000243, ініціювати таке питання перед прокурором,

13) зібрати у повному обсязі, матеріали, що характеризують підозрюваних;

14) розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали проведених НСРД, а саме: ухвали ІНФОРМАЦІЯ_14 ;

15) з урахуванням зібраних матеріалів та доказів у кримінальному провадженні визначитись з остаточним колом підозрюваних та підготувати кінцеве повідомлення про підозру;

16) виконати інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, необхідність у виконанні яких може виникнути під час проведення досудового розслідування;

17) виконати вимоги ст.290 КПК України з підозрюваними та їх захисниками;

18) скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також виконати інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких виникне в ході досудового розслідування.

Вказані слідчі (розшукові), процесуальні дії мають важливе значення для кваліфікації дій підозрюваного, встановлення можливих співучасників протиправних дій та їх результати будуть використані під час судового розгляду.

Зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії не можуть бути завершені до закінчення строку досудового розслідування у зв'язку зі складністю провадження, пов'язаною з тривалістю слідчих (розшукових) дій, а також необхідністю проведення судових експертиз.

Обставини, що перешкоджали здійснити вказані процесуальні, слідчі (розшукові) дії у передбачений законом строк: тривалість проведення великої кількості призначених у кримінальному провадженні експертиз, які на даний час не закінчені, значна кількість підозрюваних у даному кримінальному провадженні, значний обсяг слідчих (розшукових) дій, тривалість процедури зняття грифів секретності з матеріалів НСРД.

Слідчий також зазначав про те, що метою застосування запобіжного заходу згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, являлось забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України до теперішнього часу наявні та не зменшені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у процесуальній поведінці підозрюваного.

Зважаючи на викладене, інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також для запобігання вищевказаним ризикам, у зв'язку з чим прокурор просив клопотання задовольнити.

Ураховуючи вказані обставини, сторона обвинувачення вважала за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023060450000243, яке внесене до ЄРДР 18.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК.

Продовжено строк дії обраного щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 02.05.2025 року з утримуванням його в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Міністерства юстиції України.

Вказано, що ухвала слідчого судді діє до 02.05.2025 року включно та підлягає негайному виконанню.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-відеоконтролю особи відносно ОСОБА_13 , від 13.03.2024;

2. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-відеоконтролю особи відносно ОСОБА_7 , від 13.03.2024;

3. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді негласного отримання зразків, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів відносно ОСОБА_13 , від 28.06.2024;

4. Висновком експерта від 23.05.2024, №СЕ-19-24/33012-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

5. Висновком експерта від 23.05.2024, №СЕ-19-24/33011-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

6. Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді візуального спостереження за місцем, а саме за адресою: АДРЕСА_5 у лісовому масиві за координатами від 10.07.2024;

7. Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді візуального спостереження за місцем, а саме за адресою: АДРЕСА_5 у лісовому масиві за координатами від 10.07.2024;

8. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 від 29.07.2024;

9. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-відеоконтролю особи відносно ОСОБА_13 , від 29.07.2024;

10. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді негласного отримання зразків, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів відносно ОСОБА_13 , від 04.09.2024;

11. Висновком експерта від 03.10.2024, №СЕ-19-24/57639-НЗПРАП;

12. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді негласного отримання зразків, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів відносно ОСОБА_7 , від 04.09.2024;

13. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді негласного отримання зразків, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів відносно ОСОБА_13 , від 06.09.2024;

14. Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи за адресою: АДРЕСА_2 від 06.09.2024;

15. Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи за адресою: АДРЕСА_2 від 04.09.2024;

16. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді накладення арешту на кореспонденцію, огляд та виїмка затриманої кореспонденції відносно ОСОБА_13 від 10.09.2024;

17. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді візуального спостереження за особою відносно ОСОБА_13 , від 11.09.2024;

18. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді негласного отримання зразків, а саме наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів відносно ОСОБА_13 , від 11.09.2024;

19. Висновком експерта від 13.09.2024, №СЕ-19-24/55949-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

20. Висновком експерта від 13.09.2024, №СЕ-19-24/55946-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

21. Висновком експерта від 11.09.2024, №СЕ-19-24/55954-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

22. Висновком експерта від 26.09.2024, №СЕ-19-24/55944-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

23. Висновком експерта від 10.09.2024, №СЕ-19-24/55945-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

24. Висновком експерта від 10.09.2024, №СЕ-19-24/55950-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

25. Висновком експерта від 11.09.2024, №СЕ-19-24/55953-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

26. Висновком експерта від 13.09.2024, №СЕ-19-24/55947-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

27. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді візуального спостереження за місцем, а саме: АДРЕСА_5 , лісовий масив за координатами від 12.09.2024;

28. Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді візуального спостереження за особою відносно ОСОБА_7 від 12.09.2024;

29. Протоколом за результатами проведення оперативної закупки від 12.09.2024;

30. Висновком експерта від 08.10.2024, №СЕ-19-24/60405-НЗПРАП, згідно з яким надана на дослідження речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

31. іншими матеріалами в сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 199 КПК України.

Всупереч твердженням апелянта, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим суддею зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобігання ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

У разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, це може спонукати його до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території та тривалого переховування від органів слідства з метою уникнення зазначеного вище покарання.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) обґрунтовується тим, що спілкування між ОСОБА_7 , та іншими на даний час не установленими особами з числа злочинної групи відбувалось за допомогою мобільних телефонів та меседжерів, тому ОСОБА_7 , як особа, яка на думку органу досудового розслідування незаконно зберігала, перевозила з метою збуту та збувала психотропні речовини, володіючи повною інформацією про контакти зі спільниками та чати в меседжерах, перебуваючи на волі може знищити предмети, речі які на даний час ще не віднайдені та не вилучені органами досудового розслідування, оскільки інкриміновані ОСОБА_7 злочини вчинялись в тому числі у складі злочинної групи і наразі деякі із неустановлених її учасників можуть мати доступ до таких предметів та речей та інформації, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 знає особисто інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, проживає з ними в одному місті, а також на думку органу досудового розслідування може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування спонукати свідків у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань, змінити їх чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час досудового або судового засідання.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (іншим чином перешкодити кримінальному провадженню), вбачається із того, що підозрюваний ОСОБА_7 може попередити інших неустановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створити штучні докази та підбурити осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи високу прибутковість вказаної вище злочинної діяльності, що дає значний матеріальний зиск без щоденної праці та надзусиль, не маючи стабільного джерела доходу, може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено канали надходження психотропної речовини до ОСОБА_7 , а отже перебування його на волі дозволить останньому швидко відновити злочинну діяльність.

Слідчим суддею, також, згідно вимог закону, досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, або необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, а слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави, у відповідності до положень ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 3 ст. 307 КК України, що зумовлює право суду не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи захисника про недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень.

Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

З наведених підстав, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому злочинів, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, всупереч тверджень захисника в апеляційній скарзі, слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України, при цьому, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою, слідчому судді надано не було, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність перешкод для утримування ОСОБА_7 під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.

Посилання апелянта на те, що підозрюваний раніше не судимий, був працевлаштований, має зареєстроване місце проживання разом із бабусею, за якою здійснює постійний догляд, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відхиляються колегією суддів і доводи апеляційної скарги захисника про те, що в даному кримінальному провадженні орган досудового розслідування не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва і, як наслідок, процесуальними повноваженнями слідчого судді вказаного суду не охоплюється розгляд клопотань в межах кримінальних проваджень, які розслідуються вказаним органом досудового розслідування, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, Головним слідчим управлінням НП України (м. Київ, бул. Миколи Руденка, 22-А) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023060450000243 внесеного до ЄРДР 18.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 317 КК України.

З долученої до матеріалів клопотання постанови заступника начальника ГСУ НПУ ОСОБА_18 від 15.03.2024 року, а також постанови від 11.10.2024 року про внесення змін до складу слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243, вбачається, що місцем розташування органу досудового розслідування визначено управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління НП України, яке розташоване за адресою: м. Київ, бул. Миколи Руденка, 22-А, Святошинський р-н міста Києва. Відтак, клопотання підсудне Святошинському районному суду м. Києва відповідно до вимог, передбачених п. 1) ч. 2 ст. 132 КПК України.

За змістом п. 1) ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Відповідно до пп. а п. 1 ч. 2 ст. 38 КПК України досудове слідство здійснюють слідчі підрозділи органів Національної поліції.

Таким чином, органом досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні є не сам правоохоронний орган (Національна поліція України), а підрозділ (управління, відділ), визначений у ч. 1 ст. 38 КПК України, який входить до складу правоохоронного органу.

Таким чином, з урахуванням наведеного, місцезнаходженням органу досудового розслідування, яке проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023060450000243, внесеного до ЄРДР 18.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, ч. 3 ст. 311 КК, ч. 2 ст. 317 КК України, визначено орган досудового розслідування, який територіально відноситься до Святошинського району м. Києва та знаходиться у межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.

Інші доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, у зв'язку із чим апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4