справа № 377/1107/24
провадження № 33/824/1095/2025
20 березня 2025року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Славутицького міського суду Київської області від 17 грудня 2024 року в складі судді Бабич Н. С., у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого до ОСОБА_1 , приєднано невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 23 листопада 2023 року, що становить 1 місяць 20 днів і призначено остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 3 роки 1 місяць 20 днів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
27.12.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Славутицького міського суду Київської області від 17 грудня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про те, що електроскутер, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом суперечить висновкам другої інстанції по аналогічним справам, де вказано, що електроскутер не є транспортним засобом відповідно до чинного законодавства.
Зазначив, що виходячи з положень ст. 286, 287, 289, 290 КК України, ст. 121, 122, 123, 124, 130, 132 КУпАП, слід вважати всі види автомобілів, трактори й інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, пристрій із електродвигуном потужністю меншою 3 кВт не є транспортним засобом та механічним транспортним засобом в розумінні ПДР України та КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні дій, які йому було інкриміновано, він пересувався електроскутером FORT E UNICORN-EV. Орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення, не надав докази стосовно того, що електроскутер FORT E UNICORN-EV є транспортним засобом відповідно встановленим вимогам ПДР України.
Також зазначив, що електроскутер FORT E UNICORN-EV, яким він керував, 2,8 кв. є менш потужним від мінімальної потужності, яка б давала можливість визнати його транспортним засобом в розумінні ПДР України.
Отже, в розумінні ПДР України, він не був водієм та не керував механічним транспортним засобом, що не утворює складу інкримінованих йому правопорушень, виключає його відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про поважність причин неявки не повідомив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд, у відповідності з вимогами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №164090 від 01.11.2024 року, 18:00:00, м. Славутич, вулиця Героїв Дніпра, громадянин ОСОБА_1 керував мопедом FORTE UNICORN з електродвигуном потужністю 2,8 кіловата, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинене повторно потягом року, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
Суд першої інстанції дав належну правову оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що транспортний засіб, яким він керував, не є мопедом і не відноситься до механічних транспортних засобів, тому він не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до статті 121 КУпАП в редакції з урахуванням змін, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Згідно ст. 1 Закону «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
За приписами ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до п. 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Дане визначення охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатись дорогами загального користування.
У п. 1.10 ПДР зазначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, цей припис не свідчить, що електроскутер з двигуном потужністю менш ніж 3 кВТ, не відноситься до електричних транспортних засобів та транспортних засобів взагалі.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що електроскутер із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричних колісних транспортних засобів, яка є складовою більш широкого поняття - транспортні засоби. Тобто, електроскутер із будь-якою потужністю двигуна є транспортним засобом.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Електромопед, яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, має всі ознаки транспортного засобу.
Як уже зазначалося вище, суб'єктом відповідальності по ст. 130 КУпАП є особи, які керували транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснили передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також особи, що керували транспортним засобом, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому положення ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші, тобто відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка керує будь-яким транспортним засобом.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 ПДР України та ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають відхиленню.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 17 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк