05 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/47/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2011 до 80%, а з 01.01.2016 до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування пенсії з 01.11.2011 ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення її розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не нарахування ОСОБА_1 з 27.06.2024 доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 27.06.2024 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2016 на підставі оновленої довідки від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016, виданої Управлінням державної охорони України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2016 на підставі оновленої довідки від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016, виданої Управлінням державної охорони України, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020, виданої Управлінням державної охорони України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020, виданої Управлінням державної охорони України, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/63234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021, виданої Управлінням державної охорони України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021, виданої Управлінням державної охорони України, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/63235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022, виданої Управлінням державної охорони України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022, виданої Управлінням державної охорони України, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/63236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, виданої Управлінням державної охорони України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, виданої Управлінням державної охорони України, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві що полягають в обмеженні виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром під час перерахунків пенсії здійснених з 01.10.2011, з 01.01.2012, з 01.01.2013, з 01.01.2014, з 01.01.2015, з 01.01.2016, з 01.01.2017, з 01.12.2017, з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2011, з 01.01.2012, з 01.01.2013, з 01.01.2014, з 01.01.2015, з 01.01.2016, з 01.01.2017, з 01.12.2017, з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах норм діючого законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Відповідачем подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки під час перерахунку позивачу пенсії, її основний розмір був обчислений у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Також вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до розмірів пенсій в сумі 2000,00 грн. особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до статей 13, 21, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що відсутні підстави для виплати позивачу доплати у сумі 2000,00 грн., оскільки розмір пенсії позивача перераховувався після 01.03.2018, з грошового забезпечення, визначеного на березень 2019 року та збільшився більш ніж на 2000,00 грн. Також вказав на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії на підставі наданих позивачем довідок.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію із розрахунку 90% від відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується копією протоколу призначення пенсії від 10.12.2009 та копіями перерахунків пенсії по пенсійній справі № 2609009229 (а.с. 20-зворот, 23, 26, 27, 27-зворот, 28, 28-зворт).
Згідно перерахунків пенсія позивача з 01.10.2011 була перерахована із розрахунку 80% від відповідних сум грошового забезпечення, а з 01.01.2016 перерахована із розрахунку 70% від відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 23-зворот, 25).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2020 по справі № 640/23818/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років без обмежень її максимальним розміром, призначеної згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення за посадою заступника начальника Управління державної охорони України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 121, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно виданої Управлінням державної охорони України для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення від 23.10.2019 № 2/6-1386;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення за посадою заступника начальника Управління державної охорони України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 121 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно виданої Управлінням державної охорони України для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення від 23.10.2019 № 2/6-1386 (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.04.2018, з урахуванням проведених виплат, виплатити суму недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87921844).
На звернення позивача щодо порядку проведення перерахунку його пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві листом від 07.11.2024 вих. № 2600-0202-8/214454 повідомило, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2020 по справі № 640/23818/19 у листопаді 2020 року, Головним управлінням проведено з 01.04.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах зобов'язальної частини без обмеження її максимальним розміром.
З 01.04.2018 ОСОБА_1 було нараховано визначений судом розмір пенсії без обмеження максимального розміру в сумі 50594,46 грн., тому підстави для встановлення йому з 01.07.2021 щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 були відсутні (а.с. 14-15).
Управлінням державної охорони України направлено до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача:
- від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016;
- від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020;
- від 15.10.2024 № 2/6-3234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021;
- від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022;
- від 15.10.2024 № 2/6-3236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, в якій крім посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років було вказано додаткові види грошового забезпечення (17-19, 22-зворот).
У відповідь на адвокатський запит від 31.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 07.11.2024 вих. № 2600-0202-8/214454 повідомило про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі довідок від 15.10.2024 № 2/6-3233, від 15.10.2024 № 2/6-3234, від 15.10.2024 № 2/6-3235, від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення, виданих Управлінням державної охорони України станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При вказаних обставинах, виходячи із заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу розміру пенсії до 80% з 01.11.2011 та до 70% з 01.01.2016 від відповідних сум грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача до 80% з 01.11.2011 та до 70% з 01.01.2016 від відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язання відповідача здійснити з 01.11.2011 перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Що стосується позовних вимог про перерахунок пенсії позивача на підставі довідок, виданих Управлінням державної охорони України від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016, від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020, від 15.10.2024 № 2/6-3234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021, від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022, від 15.10.2024 № 2/6-3236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, суд зазначає таке.
Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності Постановою № 704, 01.03.2018, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови № 103, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Суд зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX) та Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928-IX) та Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам № 294-IX та № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд зазначає, що у справі, яка розглядається прохання позивача здійснити йому перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, складених ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1082-IX.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Так, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Наведена позиція повністю узгоджується із висновком, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 160/8324/19.
Оскільки Управління державної охорони України надало Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області підтверджуючу довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії встановленої форми, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.06.2016 на підставі оновленої довідки від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.06.2016 на підставі оновленої довідки від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.10.2011, з 01.01.2012, з 01.01.2013, з 01.01.2014, з 01.01.2015, з 01.01.2016, з 01.01.2017, з 01.12.2017, з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція, якою є позиція Верховного Суду у вже згаданих вище постановах від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
З огляду на викладене, в даному випадку, враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду, оскільки частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнана неконституційною (втратила чинність) 20.12.2016, тому відсутні правові підстави для задоволення позову в частині здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2011 по 19.12.2016 без обмеження максимального розміру пенсії.
Відтак, враховуючи викладене вище, саме оскільки рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 ухвалено 20.12.2016, то із цієї дати частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром при проведенні її перерахунку з 20.12.2016, з 01.01.2017, з 01.12.2017, з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024; зобов'язання здійснити з 20.12.2016, з 01.01.2017, з 01.12.2017, з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 перерахунок та виплату призначеної пенсії, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 27.06.2024 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713) установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Разом з тим, в судовому поряду були захищені права позивача на перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, зокрема, станом на 01.01.2023, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 згідно із Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Тобто, після проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Управління державної охорони України від 15.10.2024 № 2/6-3236, яка виготовлена у зв'язку зі збільшенням як основних так і додаткових складових грошового забезпечення, у позивача розмір пенсії збільшиться, а тому така обставина виключає можливість нарахування з 27.06.2024 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не має права на призначення щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, оскільки станом на момент призначення та нарахування пенсії диспропорція в її розмірах була відсутня.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, у розмірі 19500,00 грн. суду було надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1110983 від 21.12.2024 та попередній розрахунок витрат.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не було надано жодного доказу, який би містив розмір понесених ним витрат на правову допомогу та докази його сплати.
Таким чином, витрати на правову допомогу в розмірі 19500,00 грн. не є підтвердженими належними доказами, а тому стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, тому на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір в розмірі 4075,84 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру ОСОБА_1 до 80% з 01.11.2011 та до 70% з 01.01.2016 від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.11.2011 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.06.2016 на підставі оновленої довідки від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2016 на підставі оновленої довідки від 02.02.2017 № 2/6-8п про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.05.2016, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3233 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2020, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3234 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2021, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3235 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2022, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки від 15.10.2024 № 2/6-3236 про розмір грошового забезпечення встановленого станом на 01.01.2023, складеної Управлінням державної охорони України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, при проведенні її перерахунку з 20.12.2016, з 01.01.2017, з 01.12.2017, з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 20.12.2016, з 01.01.2017, з 01.12.2017, з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 перерахунок та виплату призначеної пенсії, без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4075,84 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.06.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ