05 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/3809/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
04.04.2025 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), у якій він просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168), за період виконання бойових (спеціальних) завдань з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою № 168, за період виконання бойових (спеціальних) завдань з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем порушено його право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань згідно із бойовими наказами (розпорядженнями), оскільки у періоди з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 він виконував бойові завдання відповідно до бойових розпоряджень ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тому він право на отримання такої додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, однак відповідач не здійснив виплату такої винагороди у такому розмірі.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 08.04.2025 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом; позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог зазначив, що військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 не передбачені переліком органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах, відряджених до цих органів військовослужбовців, тому такі військові частини позбавлені права видачі довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих військових частин військовослужбовців. Також відповідач вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 06.01.2024 по 01.08.2024 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями військового квитка серії НОМЕР_3 та витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 01.08.2024 № 218, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 08.12.2023, видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 .
Згідно із довідкою від 11.04.2024 № 204/в, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_1 у періоди з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, у складі механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 був залучений до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_2 та виконував бойові (спеціальні) завдання згідно із бойовими розпорядженнями командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 23.06.2022 № 318/18/23/227/цт, бойовим розпорядженням командира НОМЕР_7 обр ТрО від 18.01.2024 № 7-БГт, бойовим розпорядженням командира НОМЕР_7 обр ТрО від 18.01.2024 № 08/В/дск, бойовим розпорядженням командира механізованого батальйону 1 отбр від 20.01.2024 № 2/7/7/28 «Чернігів» від 01.03.2024 № БР-24/ОТУС/дск з охорони (прикриття) державного кордону у визначених операційних зонах (районах); утримання районів (територій) у прикордонній смузі, блокування та розгром угрупувань військ і сил противника ; несення комендантської служби у тому числі на блокпостах; боротьба з диверсійно-розвідувальними групами та незаконними збройними формуваннями; охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі із забезпечення функціонування систем зв'язку, експлуатаційно - технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення підтримки. Підставою видачі довідки зазначені вище бойові розпорядження; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 85 по номенклатурі за 2024 рік, журнал бойових дій р/з 142/дск роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 ; рапорт командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.04.2024 № 595з.
Згідно із довідкою від 20.01.2024 № 1505/205, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_1 у періоди з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно із бойовими наказами (розпорядженнями) в ро-рахунку на місць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » а саме: боротьба з розвідувальними групами та незаконними збройними формуваннями; утримання районів (територій) у прикордонній смузі; блокування та розгром угрупувань військ і сил противника; захист військ (сил) та об'єктів від засобів ураження. Підставою видачі довідки зазначені: бойове розпорядженнями командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 23.06.2022 № 318/18/23/227/цт, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2023 № 1684/кп/дск, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2024 № 19дск, рапорт капітана ОСОБА_2 від 19.01.2024 № 1505/561.
Згідно із довідкою від 11.04.2025 № 204/в, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_1 у періоди з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 у складі механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 був залучений до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_2 та виконував бойові (спеціальні) завдання згідно із бойовими розпорядженнями командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 23.06.2022 № 318/18/23/227/цт, бойовим розпорядженням командира НОМЕР_7 обр ТрО від 18.01.2024 № 7-БГт, бойовим розпорядженням командира НОМЕР_7 обр ТрО від 18.01.2024 № 08/В/дск, бойовим розпорядженням командира механізованого батальйону 1 отбр від 20.01.2024 № 2/7/7/28 «Чернігів» від 01.03.2024 № БР-24/ОТУС/дск з охорони (прикриття) державного кордону у визначених операційних зонах (районах); утримання районів (територій) у прикордонній смузі, блокування та розгром угрупувань військ і сил противника; несення комендантської служби у тому числі на блокпостах; боротьба з диверсійно-розвідувальними групами та незаконними збройними формуваннями; охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі із забезпечення функціонування систем зв'язку, експлуатаційно - технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення підтримки. Підставою видачі довідки зазначені вище бойові розпорядження; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 85 по номенклатурі за 2024 рік, журнал бойових дій р/з 142/дск роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 ; рапорт командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.04.2024 № 595з.
Також судом встановлено, що згідно із витягом із журналу бойових дій роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.05.2023 № 142 дск про безпосередню участь у виконанні бойових завдань старшого стрільця другого відділення третього взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого солдата ОСОБА_1 за період з 06.01.2024 по 29.02.2024 позивач у періоди з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 позивач виконував бойові завдання у складі ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Із змісту листа ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 13.09.2024 № ПО-17787306 адресованому позивачу на його звернення щодо виплати додаткової винагороди видно, що додаткова винагорода не виплачена відповідачем у зв'язку з відсутністю рапорту командира підрозділу про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань в січні-лютому 2024 року.
Із змісту листа відповідача від 30.10.2024 № 6-9263 адресованому позивачу на його звернення щодо виплати додаткової винагороди видно, що додаткова винагорода не виплачена відповідачем у зв'язку із тим, що військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 не передбачені переліком органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах, відряджених до цих органів військовослужбовців, тому такі військові частини позбавлені права видачі довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих військових частин військовослужбовців та не дають права зробити належні позивачу виплати.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою 168, за період виконання бойових (спеціальних) завдань з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком №260.
Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), допомоги.
З урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.12.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогодні.
Також у зв'язку з військовою агресією росії проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Президент України Указом від 24.02.2022 № 69/2022 оголосив загальну мобілізацію упродовж 90 діб.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Згідно зі статтею 9 Закону 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704).
Відповідно до пункту 2 постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міноборони від 07.06.2018 №260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197) (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 Розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Враховуючи наведені вище норми суд встановив, що винагорода належить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується для стимулювання їх в досягненні високих результатів у службовій діяльності.
Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного часу передбачена постановою № 168.
У редакції постанови № 168 (від 28.02.2022) розмір додаткової винагороди для військовослужбовців Збройних Сил України (крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів) був визначений у фіксованому розмірі - 30 000 гривень щомісячно.
На момент виникнення спірних правовідносин до постанови № 168 внесені зміни зокрема: - в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; - доповнено постанову пунктом 2-1, яким установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Отже, приписами постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважено керівників державних органів визначати не тільки порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також її розмір (в розмірі до 30000 грн).
Наказом Міноборони від 25.01.2023 № 44 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233), Порядок № 260 доповнено новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Згідно з пунктами 2, 4 Розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з постановою № 168 в розмірі 30000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктами 4-6 згаданого розділу Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 9 розділу XXXIV Порядку № 260).
Пунктом 10 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
У директиві від 25.03.2022 № 248/1298 (пункт 1) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цієї директиви Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 5 цієї директиви Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 07.03.2022 № 248/1217).
Аналогічні за змістом положення містить окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
У справі, яка розглядається судом встановлено участь позивача у виконанні бойових завдань у складі ОУВ «Чернігів» згідно з відповідними бойовими розпорядженнями, журналами бойових дій та рапортами командира відповідної роти участь позивача у період з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 у виконанні бойових (спеціальних) завдань, тому на переконання суду позивач має право на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
Суд наголошує, що принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.
Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.
У справі «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).
Також у рішенні в справі «The Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
При цьому, ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
До того ж, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23, від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23 та від 08.08.2024 у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Тому, недотримання відповідним командиром підрозділу вимог постанови №168 та Порядку № 260 у частині подання інформації про участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, не може мати негативні наслідки для нього, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період виконання бойових (спеціальних) завдань з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період виконання бойових (спеціальних) завдань з 06.01.2024 по 11.01.2024, з 13.01.2024 по 20.01.2024, з 21.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 11.02.2024, з 13.02.2024 по 18.02.2024, з 20.02.2024 по 29.02.2024 у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 ; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_9 ).
Суддя Марія ДУБІНА