з питань залишення позову без розгляду
04 червня 2025 рокусправа № 380/8648/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в письмовому провадженні заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 05.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Представник відповідача подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заяви вказав, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №380/16903/24 набрало законної сили 06.11.2024. Таки чином, з моменту набрання рішенням суду законної сили особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. Однак позивач звернувся до суду 28.04.2025 із пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України.
Вирішуючи заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Статтею 234 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Слід зазначити, що у цій справі позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати.
Згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.
Таким чином, спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 у справі №380/8976/21, від 29.11.2023 у справі №560/11895/23, від 14.12.2023 у справі №600/4606/23-а.
Отже, предметом даного спору є право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідач вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України, оскільки рішення суду від 10.10.2024 у справі №380/16903/24 набрало законної сили 06.11.2024, а позивач звернувся до суду із цим позовом лише 28.04.2025.
Щодо дати з якої обраховується строк звернення із позовом про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд вказує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19.10.2000 строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому, така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.
З першого дня наступного місяця після отримання заборгованості особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини 1 статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
Отримання листа від уповноваженого органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
При цьому, оскільки у справі №560/8194/20 спір стосувався нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми пенсії, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду застосовувала шестимісячний строк звернення до суду.
Однак у справі, що розглядається позивач проходив публічну службу, а спір стосується нарахування компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачені суми грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення) військовослужбовця, тому застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 233 КЗпП України.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а.
Таким чином, суд висновує, що оскільки спірні відносини і цій справі стосуються права позивача (військовослужбовця) на отримання компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачені суми індексації грошового забезпечення, тому строк звернення до суду відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України складає три місяці. При цьому, такий строк визначається з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості.
Отже, суд висновує про помилковість покликань відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки рішення суду від 10.10.2024 у справі №380/16903/24 набрало законної сили 06.11.2024.
Враховуючи викладене, суд висновує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 240, 241-246, 248, 256 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Копію ували надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Кравців Олег Романович