справа № 380/24419/24
04 червня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо припинення нарахування ОСОБА_1 з 01.08.2022 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області поновити нарахування ОСОБА_1 з 01.08.2022 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої абз.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн щомісячно та здійснити виплату вказаної щомісячної доплати без обмеження максимального розміру із урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо невиплати з 01.03.2022 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року №118, та з 01.03.2023 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168 та з 01.04.2024 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести виплату з 01.03.2022 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року №118, та з 01.03.2023 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168 та з 01.04.2024 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з врахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою від 09.12.2024 суддя відкрила провадження у справі та призначила до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відновлення права на отримання пенсії в належному розмірі не є тим перерахунком (переглядом) пенсії, який би мав відбутись після 01.03.2018 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, а тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню абзац третій пункту 1 Постанови №713. Відтак існують достатні правові підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної доплати, виходячи із суми 2000,00 грн.
Також зазначає, що відповідачем протиправно обмежено максимальний розміру пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року №118, та з 01.03.2023 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168 та з 01.04.2024 року без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що у зв'язку з перерахунком пенсії позивача після 01.03.2018 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, підвищення по Постанові №713 не належить. Крім цього зазначила, що позивач звернувся до суду з цим позовом поза межами строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.08.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 01.06.2024 провело перерахунок пенсії на виконання рішення суду, за результатами чого підсумок пенсії (з надбавками) становить 27952,88 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн.
Листом від 11.11.2024 №1300-5203-8/185976 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з переглядом його пенсії, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі №380/2828/22, підвищення по Постанові №713 не належить. Додатково зазначив, що відповідно до частини 7 статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, таким чином з 01.03.2024 - розмір його пенсії становить 23610,00. Підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії без врахування вимог частини 7 статті 43 Закону №2262 відсутні.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713, в розмірі 2000,00 грн та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, звернувся з цим позовом до суду.
Щодо строку для звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначила, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як видно з матеріалів справи, про припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 та обмеження пенсії максимальним розміром, позивач дізнався з листа ГУ ПФУ у Львівській області від 11.11.2024 №1300-5203-8/185976.
Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом почав свій відлік з 12.11.2024.
З позовом до суду позивач звернувся 04.12.2024, що підтверджується вхідним штемпелем №89587.
З огляду на викладене, суд вважає, що при зверненні до суду з цим позовом, позивач дотримався встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходив з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 13 вказаного Закону пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт “б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт “в» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію вказаного Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами зазначеного Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію вказаного Закону.
Усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
14.07.2021 Кабінет Міністрів України з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийняв постанову “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 (далі - Постанова №713).
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим вказаного пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому вказаного пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим зазначеного пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим вказаного пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена таким пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
З аналізу наведених положень Постанови № 713 можна сформувати висновок про те, що щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн здійснюється особам, яким пенсія призначена до 01.03.2018, а також особам, яким призначено пенсію після цієї дати, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України № 2262-ХІІ з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати. Важливо, що у разі проведення перерахунку пенсії після 01.03.2018, така доплата не виплачується, якщо розмір після такого перерахунку збільшився більше ніж на 2000,00 грн.
З урахуванням наведених положень, суд наголошує на тому, що відповідач не надав доказів проведення після 01.03.2018 перерахунку пенсії позивача внаслідок підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що є підставою для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ.
У цьому контексті варто додати, що стаття 63 Закону України №2262-XII не передбачає такого окремого випадку перерахунку пенсії, як перерахунок за судовим рішенням.
Підсумовуючи викладене, суд критично оцінює посилання відповідача, як на підставу для невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, на проведення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 26.04.2022 у справі №380/2829/22.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
З метою повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.08.2022.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає таке.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону України №3668-VI від 08.07.2011 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3668-VI від 08.07.2011 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності вказаним Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений вказаним Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому зазначеним Законом.
Якщо внаслідок прийняття вказаного Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 1-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до зазначеного Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Приписами частини сьомої статті 43 зазначеного Закону (у редакції Закону України №1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина сьома статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України № 1774-VIII від 06.12.2016 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
За таких обставин, внесені Законом України № 1774 від 06.12.2016 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 14.05.2019 у справі № 591/2109/17.
Отже, внесені Законом України № 1774 від 06.12.2016 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (яка визнана неконституційною і втратила чинність) зміни щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Як видно з матеріалів справи, відповідач вчинив дії щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, після перерахунку пенсії з 01.06.2024 (наявний в матеріалах справи), а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.04.2024 не підлягає до задоволення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, починаючи з 01.06.2024.
З метою повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024 року без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» №118, з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168, та з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з врахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо припинення нарахування ОСОБА_1 з 01.08.2022 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області поновити нарахування ОСОБА_1 з 01.08.2022 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої абз.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн. щомісячно та здійснити виплату вказаної щомісячної доплати без обмеження максимального розміру із урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 01.06.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити з 01.06.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» №118, з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168, та з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з врахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.