Іменем України
05 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/915/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Райзмана Олександра Яковича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
02.05.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Райзмана Олександра Яковича, що діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ретроактивного проведення перерахунку із зменшенням розміру та стягнення раніше призначеної та виплаченої позивачу пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, у загальній сумі 92572, 48 грн, та виплату пенсії позивачу з 01.06.2021 по теперішній час у твердому розмірі 1483,21 грн довічно, що склався на грудень 2013 року, без проведення поточних перерахунків та індексації пенсії, компенсації втрати частини доходу за затримку виплати пенсії;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу раніше утриману пенсію за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, у загальній сумі 92572,48 грн; здійснити перерахунок, індексацію та виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 01.06.2021 як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з усіма надбавками, доплатами та підвищеннями до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, без встановлення особливостей: "не підлягають МП, призначено за рішенням суду, у твердому розмірі - з 01.06.2021 довічно", з компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії у встановленому законом розмірі, за період з 01.10.2017 по день фактичної виплати заборгованості;
- допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в 14- денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач, громадянин України, 83 роки, пенсіонер за віком, платник податків, не працює, з 15.01.2002 постійно проживає за кордоном, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. З 2012 року позивач змушена послідовно звертатися до адміністративного суду у зв'язку з систематичними порушеннями її конституційного права на пенсійне забезпечення в старості.
Виплата пенсії за віком позивачу протиправно припинялася з 15.01.2002, 01.08.2014, 01.06.2021, позивач оскаржила такі дії в судах у справах №2-а-72/12, №757/8677/15-а, №419/2836/16-а, №360/876/24.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 360/876/24 (ЄДРСР №122303518), що набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов'язане відновити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком, починаючи з 01.06.2021, на банківський рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк".
Відповідач поновив виплату пенсії позивачу з 01.06.2021 у твердому розмірі 1483,21 грн довічно, що склався на грудень 2013 року, без проведення поточних перерахунків та індексації пенсії, компенсації втрати частини доходу за затримку виплати пенсії, а також здійснив 31.01.2025 заднім числом перерахунок із зменшенням розміру та стягнення раніше призначеної та виплаченої позивачу пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2021, у загальній сумі 92572, 48 грн.
Повторні звернення позивача в рамках судового контролю у справі № 360/876/24 не призвели до захисту порушеного права. Апеляційний суд (постанова від 05.12.2024, ЄДРСР №123554120) дійшов висновку, що оскільки при прийнятті рішення у справі №360/876/24 судом не вирішувалося питання про зобов'язання призначити позивачу пенсію в конкретному розмірі, з усіма складовими пенсійних виплат, з одночасним проведенням на загальних підставах перерахунку та індексації пенсії, а суд лише вказав на обов'язок відповідача відновити виплату пенсії, відповідно до норм Закону України № 1058-IV, тому призначення позивачу пенсії в конкретному розмірі не є предметом судового контролю за виконанням судового рішення у справі №360/876/24. Суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом пред'явлення нового позову на захист прав позивача.
Таким чином, суд не захистив порушене право, не притягнув до відповідальності винних осіб і навмисно свідомо прирік позивача похилого віку на новий судовий розгляд.
Звернення позивача до відповідача та до поліції України у зв'язку з протиправними діями відповідача щодо перерахунку та утримання раніше виплаченої пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 також не призвели до відновлення порушеного права.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії зі зменшенням її розміру та стягненням раніше призначеної та виплаченої пенсії за період з 01.10.2017 по 30.05.2021 у сумі 92572,48 грн, та виплаті пенсії за віком, починаючи з 01.06.2021, у невстановленому законом розмірі, є протиправними, порушують конституційне право позивача на соціальне забезпечення у старості, що потребує судового захисту.
Так, як вбачається з довідки від 10.06.2024 р. у пенсійній справі позивача на Веб-порталі ПФУ про доходи за період з лютого 2012р.по травень 2021року, пенсія позивача у жовтні 2017року становила 3076.67 грн і надалі досягла 4363.75 грн у травні 2021 року. Зазначені дані підтверджуються також протоколом / розпорядження про перерахунок пенсії, версія 1.6.78.1 від 24.02.202 р.01:15.
З протоколу/розпорядження про перерахунок пенсії, версія 1.6.78.1 від 31.01.2025р. 07:57 (рішення від 31.01.2025 р. № 909270139108) та листа відповідача від 03.02.2025 р. № 708-576/З-02/8-1200/25 випливає, що відповідачем в односторонньому порядку, без будь-якого повідомлення пенсіонера, протиправно здійснено стягнення (утримання) раніше нарахованої та виплаченої позивачу пенсії за період з 01.10.2017 р. по 30.06.2021 р., у загальній сумі 92572.48 грн.
Згідно зі статтею 50 Закону № 1058-IV, суми пенсій, надміру виплачені внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подачі страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органів ПФУ або в судовому порядку. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більше 20 відсотків пенсії.
Стаття 1215 ЦК України визначає, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата та платежі, прирівняні до неї, у тому числі, пенсія, за відсутності недобросовісності з боку одержувача.
Верховний Суд у справі № 638/10460/17 дійшов висновку, що надміру сплачені суми пенсії можуть бути утримані Пенсійним органом при зловживаннях з боку пенсіонера або надання страхувальником недостовірних даних. Зазначений перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Правильність виконаних розрахунків, за якими було здійснено виплату, а також сумлінність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню за наявності цих фактів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 761/41107/16-а.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється "Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, і списання сум переплат пенсій, безнадійних до стягнення", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або надання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України або в судовому порядку, відповідно до ст.50 Закону №1058-IV.
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, де пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії. Для правильного вирішення питання про зміст надміру сплачених сум пенсії орган, уповноважений для призначення пенсії орган повинен точно встановити факт переплати пенсії, у зв'язку з поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, і з чиєї вини нараховані суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі №489/205/16-а та від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а. Належних, допустимих доказів недобросовісності з боку заявника Головним управління ПФУ в Луганській області не надано.
Відповідно до статті 175 Кримінального кодексу України (далі - КК України), безпідставна невиплата ...пенсії або іншої встановленої законом виплати громадянам більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником ...установи чи організації, незалежно від форми власності..., карається штрафом від п'ятисот (8500,00 грн.) до тисячі (17000,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами строком до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років.
Приймаючи рішення про невиплату пенсії не на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керівник органу Пенсійного фонду України умисно безпідставно здійснює невиплату пенсії. Якщо така триває більш ніж один місяць, то виникають підстави для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.175 КК України.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату ...пенсії.
За наведеними підставами, належним способом захисту порушеного права позивача у зазначеній частині буде зобов'язання відповідача виплатити позивачу раніше утриману пенсію за період з 01.10.2017р. по 30.05.2021 р. у загальній сумі 92572.48 грн, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії.
Також представник позивача зазначив, що статтями 26,27,28,29,40,42 Закону № 1058-IV встановлено порядок проведення перерахунку та індексації пенсії та її складових, із застосуванням показників зі стажу та заробітної плати.
Пенсія за віком виплачуватиметься позивачу у встановленому законом розмірі, з урахуванням повного страхового стажу, передбачених законом надбавок та підвищень до пенсії, перерахунків та індексації пенсії, з компенсацією втрати частини доходу за затримку виплати пенсії.
Поняття "пенсія в твердому розмірі" не визначено нормативно-правовими актами про пенсійне забезпечення. Одночасно чинними нормативно-правовими актами передбачено встановлення в усталених розмірах особам, які отримують пенсію, надбавок, підвищень у пенсії. Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення статті 46 Конституції України, статей 27,28,29,40,42 Закону № 1058-IV, відповідач довільно встановив особливості обчислення пенсії позивачу, а саме: "не підлягають МП, призначено за рішенням суду, у твердому. розмірі - з 29.03.2016р.довічно" та виплачує пенсію позивачу у постійному розмірі, що склався на грудень 2013 року, що нижче мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму.
Відповідач протиправно визначив позивача окремим суб'єктом пенсійних правовідносин: пенсіонером не за законом, а "за рішенням суду", на якого не поширюються приписи законодавства про пенсійне забезпечення, чим здійснює дискримінацію позивача за ознакою місця проживання.
Таким чином, суду подано докази того, що виплата пенсії позивачу в період з 01.06.2021р. по теперішній час проводиться без урахування норм та методики обчислення пенсій за віком, встановленими нормами Закону № 1058-IV, що є грубим порушенням конституційного права позивача на пенсійне забезпечення у старості та потребує судового захисту.
При вирішенні питання про виплату пенсії за віком відповідач не наділений повноваженнями в конкретних фактичних обставинах діяти не за законом, а на власний розсуд.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 08.11.2019р. у справі №227/3208/16-а, ЄДРСР № 85492684, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. Верховний суд у постанові у справі №1640/2594/18 від 06.03.2019р. вказав, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Також представник позивача зазначив, що в порушення ст.46 Закону 1058-IV, позивачеві не нарахована і не виплачена компенсація втрати частини доходу за затримку виплати пенсії за період з 01.06.2021 р по день фактичної виплати затриманої пенсії.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 24.09.2020р. у справі №569/19123/17, відновлення виплати пенсії на підставі рішення суду є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати у розмірі, встановленому законом.
Великою палатою Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (п.77) зазначено, що нарахування та виплата пенсії в повному обсязі («правильному» розмірі) покладається на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду.
Судовим рішенням у справі 360/876/24 вимога позивача про виплату компенсації залишено без задоволення, як передчасне. Відповідач не виплатив компенсацію до теперішнього часу, з посиланням на покладання на нього такого зобов'язання в рішенні по справі. Таким чином, позовна вимога про виплату компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, одночасно з виплатою заборгованості за незаконно утриманою раніше пенсією за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 у сумі 92572.48 грн, та за результатом перерахунку пенсії з 01.06.2021 по теперішній час - підлягає задоволенню.
На підставі викладеного представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі, відстрочено позивачу сплату судового збору, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.
ОСОБА_1 з 15 січня 2002 року постійно проживає в Ізраїлі.
На виконання постанови Слов'яносербського районного суду Луганської області від 01.11.2012 у справі №2-а-72/012 управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області ОСОБА_1 відновлено нарахування пенсії за віком, яка виплачувалась на банківській рахунок, починаючи з 28.02.2012.
З серпня 2014 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено у зв'язку з тим, що смт Слов'яносербськ було окуповано та управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області не здійснювало свої повноваження.
Паперова пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій території.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №419/2836/16-а зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області поставити ОСОБА_1 на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсії за віком, з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 29.03.2016.
На виконання постанови суду управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області взято ОСОБА_1 на пенсійний облік з 29.03.2016.
В мотивувальній частині постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №419/2836/16-а зазначено “щодо вимог про виплату пенсії в майбутньому відповідно змін в пенсійному законодавстві, то ці вимоги також задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що в теперішній час не можна встановити наявність порушеного права у майбутньому».
З 29.03.2016 після взяття на пенсійний облік електронної пенсійної справи пенсія ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась у розмірі 1483,21 грн.
З 01 жовтня 2017 року на виконання Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» ОСОБА_1 у грудні 2018 року проведено перерахунок у зв'язку з осучасненням пенсій.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 склав 3076,67 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058 та проведено індексацію пенсій з 01 березня 2019 року з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,17.
З 01 березня 2019 року ОСОБА_1 проведено перерахунок у зв'язку з індексацією пенсії.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 склав 3562,17 грн.
Наступну індексацію заробітної плати проведено з 01 травня 2020 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
З 01 травня 2020 року ОСОБА_1 проведено перерахунок у зв'язку з індексацією пенсії.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2020 склав 3943,63 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України та від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» Пенсійним фондом України проведено індексацію пенсій з 01 березня 2021 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
З 01 березня 2021 року ОСОБА_1 проведено перерахунок у зв'язку з індексацією пенсії.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021 склав 4363,73 грн.
У подальшому ОСОБА_1 не проводились перерахунки пенсії, оскільки нарахування та виплату пенсії було призупинено з 01.06.2021 у зв'язку із закінченням терміну дії паспорта.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №360/876/24, яке набрало законної сили 05.12.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01.06.2021 на рахунок, відкритий у АТ “Ощадбанк».
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 рішення Луганського окружного адміністративного суді від 14.10.2024 у справі №360/876/24 залишено без змін.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №360/876/24 в частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області у листопаді 2024 року нараховано та виплачено ОСОБА_1 місячний розмір пенсії за червень 2021 року в сумі 4363,73 грн на рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк».
Для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №360/876/24, а саме поновлення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням на Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України надіслано запит від 10.12.2024 №1200-0306-5/31580 щодо надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .
Департаментом пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України надано дозвіл на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 29.03.2016 та листом від 14.01.2025 №2800-030101-9/2853 (вхід. №64/16 від 15.01.2025) повідомлено, що у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №419/2836/16-а та в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №360/876/24 відсутні зобов'язання щодо подальших перерахунків пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №360/876/24 проведено поновлення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням листа Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 14.01.2025 №2800-030101-9/2853, а саме у розмірі 1483,21 грн.
Оскільки в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №360/876/24 відсутні зобов'язання щодо поновлення нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії із застосуванням підвищень та індексацій, в електронній пенсійній справі проставлено особливість "Не підлягають МП, призначено за рішенням суду, у твердому розмірі - з 29.03.2016 довічно".
Заборгованість з поновлення пенсії за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 у сумі 65261,24 грн нарахована та виплачена ОСОБА_1 у лютому 2025 року, на рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк». З березня 2025 року нарахування та виплата поточних пенсій ОСОБА_1 проводиться у розмірі 1483,21 грн.
За результатом проведеного перерахунку розмір зайво отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 склав 92572,48 грн.
Оскільки суми пенсії надміру виплачені (92572,48 грн) не з вини ОСОБА_1 , рішення щодо стягнення з пенсії у відповідності зі статтею 50 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не приймалось.
Відповідно до електронної пенсійної справи №909270139108 будь-яких утримань або відрахувань з пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області жодного разу не проводилось.
Стосовно виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною її виплатою зазначаємо, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №360/876/24 не було покладено зобов'язань щодо нарахування та виплати компенсації.
Отже, підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною її виплатою - відсутні.
На виконання вимог ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №360/915/25 щодо надання розпорядження про утримання надмірно сплачених сум пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 у загальному розмірі 92572, 48 грн та надання інформації, чи утримано 92572,48 грн з пенсії ОСОБА_1 .
Внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_1 дійсно було зайво нараховано і виплачено 92572,48 грн, проте оскільки переплата виникла не з вини позивача, то будь-яких утримань або відрахувань з пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області жодного разу не здійснювалось.
Ця інформація (щодо нездійснення утримання з пенсії) повідомлялась позивачу листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за вих.№1158-794/З-04/8-1200/25 від 21.02.2025.
В листі було зазначено, що з 29.03.2016 (з моменту взяття на облік пенсійної справи) утримання з пенсії жодного разу не проводились.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконує свої функції та обов'язки в межах своїх повноважень, визначених Положенням про управління, керуючись діючим в Україні законодавством.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, є пенсіонером за віком, що підтверджено копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , карткою платника податків, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 .
З 2002 року позивач постійно мешкає в Ізраілі, що визнається сторонами.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі № 419/2836/16-а, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 419/2836/16-а, позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області поставити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсій за віком, з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 29.03.2016 року.
На виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі № 419/2836/16-а управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області взято ОСОБА_1 на пенсійний облік з 29.03.2016, розраховано розмір пенсії у сумі 1483,21 грн, що визнається відповідачем і підтверджується довідкою від 03.02.2025 № 886/04-16.
З 01 жовтня 2017 року на виконання Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» позивачу у грудні 2018 року проведено перерахунок у зв'язку з осучасненням пенсій. Розмір пенсії з 01.10.2017 склав 3076,67 грн.
З 01.03.2019 внаслідок перерахунку пенсії у зв'язку з індексацією розмір пенсії ОСОБА_1 склав 3562,17 грн, з 01.05.2020 - 3943,63 грн, з 01.03.2021 - 4363,73 грн.
З 01.06.2021 виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку із закінченням терміну дії паспорта.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 360/876/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, позов представника Райзмана Олександра Яковича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький район, Луганська область) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зупинення нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії за віком з 01.06.2021;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01.06.2021 на рахунок, відкритий у АТ “Ощадбанк»;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення суду у справі № 360/876/24 звернуто до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць - 4363,73 грн, тобто у розмірі пенсійної виплати, встановленої станом на місяць припинення виплат - травень 2021 року.
Згідно із рішенням від 31.01.2025 № 909270139108 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2016 у розмірі 1483,21 грн, вид перерахунку «макетна обробка», підстава - 10.12.2024 1200-0306-5/31580, встановлено особливості «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2016 по довічно; НЕ ПРОЙШОВ КОНТРОЛЬ ПРИЗНАЧЕННЯ; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 29.03.2016 по довічно»; розмір пенсії складається з розміру пенсії за віком (ст.27) (2686,82*0,45113) - 1212,11 грн, доплати за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1 абз.2) (за 13 років) - 123,37 грн, загальний розмір пенсії - 1335,48 грн, підвищення дітям війни постю № 112 п.6 - 66,43 грн, доплата з 01.05.2012 Пост. № 327 від 23.04.2012 - 81,30 грн, розмір пенсії з надбавками - 1483,21 грн.
28.01.2025 позивачка звернулась через вебпортал Пенсійного фонду із запитом № ВЕБ-12001-Ф-С-25-016915 щодо надання інформації про виконання судового рішення у справі № 360/876/24, що набрало законної сили, в тому числі, помісячної довідки про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії з урахуванням перерахунку, індексації пенсії, компенсації втрати доходу за період з 01.06.2021 на день фактичного виконання судового рішення.
Відповідач листом від 03.02.2025 № 708-576/З-02/8-1200/25 повідомив, що на виконання рішення суду № 360/876/24 в межах виплати пенсії за один місяць пенсію за червень 2021 року в сумі - 4363,73 грн було нараховано на додаткову відомість листопада 2024 року на розрахунковий рахунок банківської установи АТ “Ощадбанк». Пенсію за період з 01.07.2021 по 31.01.2025 у сумі 63778,03 грн буде нараховано на додаткову відомість найближчого виплатного періоду на розрахунковий рахунок вищезазначеної банківської установи. Також зазначено, що в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 № 419/2836/16-а та рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 № 360/876/24 відсутні зобов'язання щодо подальших перерахунків пенсії та щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
У мотивувальній частині ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі № 360/876/24, яку постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 змінено в мотивувальній частині шляхом зазначення обґрунтування відмови у задоволені заяви згідно чинних норм КАС України, наведених в постанові апеляційного суду, зазначено таке:
«В січні 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до картки реєстраційний номер С2442349, заведеної 17.10.2024, внесено суму заборгованості за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 360/876/24 за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 у розмірі 65261,24 грн.
На підтвердження виплати пенсії ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішення у справі № 360/876/24 відповідачем надано скріншот з ІКІС ПФУ «Реєстр судових рішень», з якого вбачається, що судове рішення у справі № 360/876/24 виконано 06.02.2025, картка з реєстраційним номером С2442349, заведена 17.10.2024, закрита - 06.02.2025.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду від 14.10.2024 у справі № 360/876/24 позивачу з 01.06.2021 і довічно розрахована пенсія за віком, доплата за понаднормовий стаж, підвищення у зв'язку із зростанням середньої зарплати, підвищення дітям війни та поновлено її виплату. Також виплачено заборгованість за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 у розмірі 65261,24 грн».
Таким чином, заборгованість з пенсії в загальному розмірі 65261,24 грн за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 виплачено ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії сума переплаченої пенсії згідно рішень суду у справі № 419/2836/16-а та № 360/876/24 за період з 10.2017 по 06.2021 становить 92572,48 грн.
Рішення про утримання 92572,48 грн з ОСОБА_1 відповідачем не приймалося.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Відповідно до частин першої статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону № 1058 виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 Закону № 1058 у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р. пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону N 1058-IV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними). Зазначені положення Закону № 1058-IVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону № 1058-IV,держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 07.10.2009 порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Як встановлено статтею 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому ЄСПЛ дійшов до висновку, що заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в України, щодо самого права на отримання пенсії (пункт 51 рішення).
У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою: статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі "Пічкур проти України", як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що ОСОБА_1 як громадянин України незалежно від країни свого проживання вправі користуватися конституційними правами, в тому числі й правом на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 360/876/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату позивачу пенсії за віком з 01.06.2021 на рахунок, відкритий у АТ Ощадбанк.
Заборгованість з поновлення пенсії за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 у сумі 65261,24 грн нарахована та виплачена ОСОБА_1 у лютому 2025 року, на рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк». З березня 2025 року нарахування та виплата поточних пенсій ОСОБА_1 проводиться у розмірі 1483,21 грн.
За твердженням відповідача, внаслідок проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 утворилась переплата у розмірі 92572,48 грн.
Судом установлено, що виникнення такої переплати пов'язано зі зменшенням внаслідок здійсненого у січні 2025 року на виконання судового рішення у справі № 360/876/24 розміру пенсії з 4363,73 грн, яку позивачка отримувала станом на дату припинення нарахування та виплати пенсії у травні 2021 року, та який встановлено внаслідок проведеного у жовтні 2017 року осучаснення розміру пенсії та подальших щорічних індексацій, до розміру пенсії 1483,21 грн, визначеного станом на березень 2016 року при виконанні постанови Донецького апеляційного адміністративного суду у справі №419/2836/16-а.
Здійснення такого перерахунку пенсії в бік зменшення до розміру, встановленого станом на березень 2016 року, обґрунтовано відповідачем тим, що в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 № 419/2836/16-а та рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 № 360/876/24 відсутні зобов'язання щодо подальших перерахунків пенсій, про що зазначено відповідачем у листі від 03.02.2025 № 708-576/3-02/8-1200/25.
При цьому суд зауважує, що надає оцінку доводам відповідача щодо підстав зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , викладеним саме у листі від 03.02.2025 № 708-576/3-02/8-1200/25, а не у відзиві на позовну заяву, в якому зазначено також про існування листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України з відповідними вимогами, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, від 23.11.2023 у справі № 360/5184/19 суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. У зв'язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання» свого рішення).
Так, судом установлено, що згідно із рішенням від 31.01.2025 № 909270139108 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2016 у розмірі 1483,21 грн, вид перерахунку «макетна обробка», підстава - 10.12.2024 1200-0306-5/31580, встановлено особливості «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2016 по довічно; НЕ ПРОЙШОВ КОНТРОЛЬ ПРИЗНАЧЕННЯ; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 29.03.2016 по довічно»; розмір пенсії складається з розміру пенсії за віком (ст.27) (2686,82*0,45113) - 1212,11 грн, доплати за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1 абз.2) (за 13 років) - 123,37 грн, загальний розмір пенсії - 1335,48 грн, підвищення дітям війни постю № 112 п.6 - 66,43 грн, доплата з 01.05.2012 Пост. № 327 від 23.04.2012 - 81,30 грн, розмір пенсії з надбавками - 1483,21 грн.
Щодо встановлення у пенсійній справі особливостей «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2016 по довічно; НЕ ПРОЙШОВ КОНТРОЛЬ ПРИЗНАЧЕННЯ; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 29.03.2016 по довічно», суд зазначає таке.
Згідно із частиною третьою статті 42 Закону № 1058-IV, з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Також, частинами 1 та 2 статті 42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Відповідно до Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було виключено частину 1 статті 42 Закону № 1058-IV та викладено у новій редакції частину 2 статті 42 цього Закону.
Зокрема, положеннями абзаців 1 та 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції від 11.10.2017) було установлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Вказаним Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII було доповнено статтю 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII частиною 5, якою визначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» було внесено зміни, серед іншого, до абзацу 1 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Одночасно Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX було викладено у новій редакції частину 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та установлено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, протягом усього періоду існування спірних у цій справі правовідносин, починаючи з 05.11.2015, норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії.
Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.
Розділ XV Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Також постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій» у 2019 році від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV (далі - Порядок № 124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV.
Хоча вказаний Порядок і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проте, враховуючи пункт 1 Порядку №124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
01 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», згідно пп. 1 п. 2 якої у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Також, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»№ 127 від 22.02.2021, якою установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
У 2022 році відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
Кабінетом Міністрів України у 2023 році також прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, пунктом першим якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яких враховується для обчислення пенсії у розмірі (7405,03*1,0796=7994,47).
Судом установлено, що на виконання судового рішення у справі №419/2836/16-а позивачу поновлено з березня 2016 року нарахування та виплату пенсії за віком у розмірі 1483,21 грн.
Пенсія в подальшому перераховувалася згідно із вимогами чинного законодавства та станом на 01.06.2021 (дата зупинення нарахування та виплати пенсії) становила 4363,73 грн.
Судовим рішенням у справі № 360/876/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01.06.2021 на рахунок, відкритий у АТ “Ощадбанк».
Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що вони не містять жодних застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам, а здійснення таких перерахунків, зокрема, у зв'язку з індексацією пенсії є обов'язком відповідача, визначеним вимогами чинного законодавства, і не має бути обумовлений наявністю відповідних судових рішень.
Таким чином, з системного аналізу наведених норм суд робить висновок, що, здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2021 на виконання рішення суду у справі № 360/876/24, відповідач повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму у відповідному році, з урахуванням масових перерахунків згідно з постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Порядку № 124 на виконання ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV, і не мав законних підстав здійснювати перерахунок пенсії з 29.03.2016 шляхом зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , який виплачувався станом на травень 2016 року та був обчислений з врахуванням масових перерахунків, які здійснено 01.10.2017 (розмір пенсії склав 3076,67 грн), 01.03.2019 (розмір пенсії склав 3562,17 грн), 01.05.2020 (розмір пенсії склав 3943,63 грн), 01.03.2021 (розмір пенсії склав 4363,73 грн), - з 4363,73 грн до 1483,21 грн.
Виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов'язком відповідача.
Твердження відповідача про те, що будь-які зобов'язання щодо проведення перерахунків пенсійної виплати на органи Пенсійного фонду судом не покладалося, є необґрунтованими і такими, що суперечать Конституції України та Закону №1058-IV, оскільки відповідач зобов'язаний проводити автоматичні перерахунки пенсії, які передбачені вказаним Законом.
Суд зауважує, що з дня поновлення виплати пенсії на підставі рішення суду, позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Позивач отримав право на призначення пенсії за віком і відповідач зобов'язаний це право реалізовувати шляхом проведення подальших перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу раніше утриману пенсію за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 у загальній сумі 92572,48 грн, оскільки вказана сума не утримувалась з позивача.
Так, згідно зі статтею 50 Закону № 1058-IV, суми пенсій, надміру виплачені внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подачі страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органів ПФУ або в судовому порядку. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більше 20 відсотків пенсії.
Стаття 1215 ЦК України визначає, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата та платежі, прирівняні до неї, у тому числі, пенсія, за відсутності недобросовісності з боку одержувача.
Пунктом 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, і списання сум переплат пенсій, безнадійних до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або надання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України або в судовому порядку, відповідно до ст.50 Закону №1058-IV.
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, де пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
В межах спірних правовідносин рішення про стягнення сум пенсій, виплачених надміру, відповідачем не приймалося, сума 92572,48 грн з позивачки не утримувалася, тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу раніше утриману пенсію за період з 01.10.2017 р. по 30.06.2021 р., у загальній сумі 92572.48 грн.
Твердження представника позивача, що факт такого утримання пенсії підтверджується наданою відповідачем довідкою, суд вважає помилковими, оскільки довідка не містить таких даних.
Натомість, довідкою ГУПФУ в Луганській області від 03.02.2025 № 886/04-16 підтверджується, що відповідачем визначено суму переплаченої пенсії згідно судових рішень у справі № 419/2836/16-а та № 360/876/24 за період з жовтня 2017 року по червень 2021 року у загальному розмірі 92572,48 грн шляхом здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі № 360/876/24, що призвело до визначення загального розміру заборгованості за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 у сумі меншій, ніж належить, і має бути виправлено відповідачем шляхом здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 з урахуванням вищенаведених висновків суду та без здійснення перерахунку пенсії позивачки з 29.03.2016 шляхом зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , який виплачувався станом на травень 2021 року та був обчислений з врахуванням масових перерахунків, які здійснено 01.10.2017 (розмір пенсії склав 3076,67 грн), 01.03.2019 (розмір пенсії склав 3562,17 грн), 01.05.2020 (розмір пенсії склав 3943,63 грн), 01.03.2021 (розмір пенсії склав 4363,73 грн), - з 4363,73 грн до 1483,21 грн.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області нарахувати позивачу компенсацію втрати частини доходів суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
У відповідності до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 даного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, з аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку №159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) наявні порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) відбулася затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, за змістом наведених норм обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2017 року (справа №521/940/17).
Також суд враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року справа №560/8194/20 вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Судом установлено, що пенсійні кошти за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 у сумі 65261,24 гривень виплачено позивачу 06.02.2025.
Оскільки відповідачем було проведено виплату нарахованої пенсії позивача за період з 01.06.2021 по 31.06.2021 в сумі 4363,73 грн (негайне виконання судового рішення), за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 у розмірі 65261,24, позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів за весь період затримки по день фактичної виплати.
В наведеній постанові Верховного Суду від 02.04.2024 (пункти 31-34) зазначено, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
За наведених обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне обрати спосіб захисту, який відповідатиме об'єкту порушеного права, та:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2016 шляхом зменшення розміру пенсії, який обчислено з врахуванням масових перерахунків, які здійснено 01.10.2017 (розмір пенсії склав 3076,67 грн), 01.03.2019 (розмір пенсії склав 3562,17 грн), 01.05.2020 (розмір пенсії склав 3943,63 грн), 01.03.2021 (розмір пенсії склав 4363,73 грн), - з 4363,73 грн до 1483,21 грн; та дії щодо здійснення на виконання судового рішення у справі № 360/876/24 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2021 без урахуванням індексацій та із застосуванням до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2016 по довічно; не пройшов контроль призначення; призначення за рішенням суду - з 29.03.2016 по довічно»,
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.06.2021 по 31.06.2021 в сумі 4363,73 грн, з 01.07.2021 по 28.02.2025 в сумі 65261,24 грн, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2021 з урахуванням індексації, без застосування до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2016 по довічно; не пройшов контроль призначення; призначення за рішенням суду - з 29.03.2016 по довічно», без здійснення перерахунку пенсії за період з жовтня 2017 року по червень 2021 року шляхом зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 4363,73 грн до 1483,21 грн, та з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму пенсії 4363,73 грн за період з 01.06.2021 по 31.06.2021; суму пенсії 65261,25 грн за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 за весь час затримки по день фактичної виплати.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення частково.
Щодо заяви про допуск до негайного виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Судом не прийнято рішення про стягнення всієї суми боргу при присудженні пенсії, а зобов'язано відповідача вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для застосування пункту 1 частини другої статті 371 КАС України.
Проте, наявні підстави для звернення рішення суду до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць.
Щодо заяви про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання ГУПФУ в Луганській області в 14- денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно із положеннями частини п'ятої статті 382 КАС України перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне за заявою позивача зобов'язати ГУПФУ в Луганській області в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення в частині, яку звернуто до негайного виконання.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Райзмана Олександра Яковича в інтересах ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області (код ЄДРПОУ: 21782461, місце знаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, 93404) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2016 шляхом зменшення розміру пенсії, який обчислено з врахуванням масових перерахунків, які здійснено 01.10.2017 (розмір пенсії склав 3076,67 грн), 01.03.2019 (розмір пенсії склав 3562,17 грн), 01.05.2020 (розмір пенсії склав 3943,63 грн), 01.03.2021 (розмір пенсії склав 4363,73 грн), - з 4363,73 грн до 1483,21 грн; та дії щодо здійснення на виконання судового рішення у справі № 360/876/24 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2021 без урахуванням індексацій та із застосуванням до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2016 по довічно; не пройшов контроль призначення; призначення за рішенням суду - з 29.03.2016 по довічно».
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.06.2021 по 31.06.2021 в сумі 4363,73 грн, з 01.07.2021 по 28.02.2025 в сумі 65261,24 грн, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2021 з урахуванням індексації, без застосування до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 29.03.2016 по довічно; не пройшов контроль призначення; призначення за рішенням суду - з 29.03.2016 по довічно», без здійснення перерахунку пенсії за період з жовтня 2017 року по червень 2021 року шляхом зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 4363,73 грн до 1483,21 грн, та з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму пенсії 4363,73 грн за період з 01.06.2021 по 31.06.2021; суму пенсії 65261,25 грн за період з 01.07.2021 по 28.02.2025 за весь час затримки по день фактичної виплати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.) на користь Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська