про залишення позову без розгляду
05 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/26869/15
провадження № 2-іс/340/31/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглядаючи матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (просп. Героїв Сталінграду, 58, м. Київ, 04213; код ЄДРПОУ 39468697) про визнання дій протиправними, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 , через свого представника за довіреністю - Мельнікову М.М., звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС України щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005621701 від 12.11.2014 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС України.
Ухвалою від 11.12.2015 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2016 зупинено провадження у справі №826/26869/15 до набрання законної сили рішенням у справі № 761/37012/15-ц. На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399 дану справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 головуючою суддею у вказаній справі визначено суддю Казанчук Г.П.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року адміністративну справу №826/26869/15 прийнято до провадження суддею Казанчук Г.П., а також поновлено провадження у справі та розгляд якої розпочато спочатку.
Ухвалою суду від 29.04.2025 позовну заяву в адміністративній справі №826/26869/15 залишено без руху після відкриття провадження, в якій суддя зазначила про необхідність позивачу повідомити суд, коли саме було отримано спірне ППР та обов'язково надати суду документальні докази в підтвердження цієї дати. А у разі пропуску строку звернення до суду - надати суду відповідну заяву про поновлення такого пропущеного строку разом додатково надавши документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску. Також в ухвалі від 29.04.2025 суддя зазначила, що оскільки з часу видачі довіреності минуло більше 3 років, суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу надати заяву про підтвердження повноважень представника позивача.
Крім того, з огляду на досить тривалий час, який сплив з дати подачі позову, суддя запропонувала позивачу надати заяву про актуальність заявлених позовних вимог. У разі, зміни обставин, що спонукали до звернення з цим позовом, суддя роз'яснила про можливість подання заяви про залишення позову без розгляду чи про відмову від позовних вимог.
Копію вказаної ухвали судді направлено на поштову адресу позивача зазначену в позовній заяві.
Однак до суду повернувся конверт, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, позивач вважається належним чином повідомленим про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження - 25.05.2025.
Відповідно до частини 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Тобто, обов'язок щодо повідомлення суду місця знаходження, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.
В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та “Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак, станом на 05.06.2025 вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження не виконано, клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом, не подано.
Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, з огляду на викладене, суд прийшов до висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України, статтями 248, 256, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК