05 червня 2025 року м. Київ №320/49222/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом ТОВ "САНА" до Головного управління ДПС у Київській області , Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ"САНА" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області , Державної податкової служби України, у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати наступні рішення Комісії, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку:
- рішення №18491 від 11.06.2024 р. відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийняте комісією ГУ ДПС у Київській області;
- рішення №20785 від 05.07.2024 р. відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийняте комісією ГУ ДПС у Київській області;
- рішення №21953 від 18.07.2024 р. відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийняте комісією ДПС України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки прийняті без належного врахування всіх обставин справи, необґрунтовано та за відсутності законних підстав для віднесення позивача до переліку ризикових підприємств.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнано. Зазначено, що зобов'язання ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків, суперечить Порядку зупинення, визначеному законодавством та є проявом втручання у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судом.
Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, надіслав відповідь на відзив, у якій навів обґрунтування аналогічні тим, що викладені в обґрунтування позовних вимог.
Також, ГУ ДПС у Київській області разом з відзивом заявлено клопотання про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Водночас, зміст клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Більш того, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САНА", код за ЄДРПОУ 31179156, зареєстровано 26.09.2000.
Основним видом діяльності позивача є 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, іншими - 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Відповідно до інформаційних систем ДПС, у ході отримання інформації Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області по ТОВ «САНА» (код ЄДРПОУ 31179156) прийнято оскаржувані рішення № 18491 від 11.06.2024 та № 20785 від 05.07.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку п.8 критеріїв ризиковості платника податку.
У ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо ТОВ «САНА» (код ЄДРПОУ 31179156) встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій у період з 18.12.2023 по 11.06.2024 з постачання послуг з кодом ДКПП 77.39 на ТОВ «АТЛАНТИК ГРУП» (код ЄДРПОУ 40641829), діяльність якого на дату прийняття рішення була віднесена до критеріїв ризиковості платника податку. У період з 18.12.2023 по 11.06.2024 з постачання послуг з кодом ДКПП 49.20 на ТОВ «УКРАЇНА 2001» (код ЄДРПОУ 35080933), діяльність якого на дату прийняття рішення була віднесена до критеріїв ризиковості платника податку.
Крім того, у спірних рішеннях Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначені коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме:
03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органiв звiтностi;
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхiдних для здiйснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхiднi для здійснення господарської операції);
12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
ТОВ «САНА» (код ЄДРПОУ 31179156) подано скаргу щодо рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 05.07.2024 № 20785 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку до Комісії центрального рівня ДПС України.
Водночас Рішенням ДПС України від 18.07.2024 № 21953 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін на підставі наступного : вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування. недостатня кількість трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операції в обсягах, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг щодо виконання робiт, якi необхiднi для здійснення господарської операції).
Відтак, не погоджуючись зі спірними рішеннями Комісій ДПС регіонального та центрального рівня, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Згідно з пунктом 74.1 пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" № 1165 від 11.12.2019, зокрема, затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних":
- платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5).
- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6);
- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).
Додатком 1 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8).
Пунктом 6 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку № 1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Так, Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, встановлено відповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно з Порядком зупинення реєстрації № 1165 в якості підстави зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Відповідно до приписів п.69.1 ст.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.1 ч.2 «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків» - підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є в т.ч.:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади;
4) загроза безпеці держави внаслідок можливого витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи, юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;
6) перебування (податкова адреса платника податків та фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили, підтверджені документально.
Стосовно критерію « 03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органiв звiтностi», вказаної у спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області суд вказує, що, враховуючи вид господарської діяльності позивача, а саме надання послуг із залізничних перевезень та оренди рухомого складу (вагонів-цистерн) не потрібно мати власні вагони (зворотнє не доведено відповідачем). При цьому, судом встановлено, що ТОВ “Сана» заключено відповідні договори для надання вказаних послуг.
Зокрема, між ТОВ “Сана» та ПАТ «Українська залізниця» укладено договір №07361/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018 р., на підставі якого здійснюється попередня оплата за надання послуг. Тобто на залізничній дорозі відкритий особовий рахунок та присвоєно код платника (для ТОВ «САНА» це код 8202245), на який перераховуються кошти, по факту відправки вагонів кошти з даного рахунку знімаються.
Відповідно даного договору ТОВ «САНА» здійснює перевезення вантажів залізничними вагонами, що належать АТ «Українська залізниця», оплачуючи вартість користування даними вагонами і залізничний тариф за маршрутом, а також всі обов?язкові станційні збори та платежі.
Також, між ТОВ “Сана» та ТОВ "Євпаторіум" укладено договір оренди залізничного рухомого складу №2-3/723 від 27.06.2023 р. По даному договору на підставі актів прийому-передачі ТОВ «САНА» прийнято рухомий склад в оренду та здійснювалося перерахування коштів за оренду даних вагонів.
Крім того, між ТОВ “Сана» та ТОВ «Клімат Плюс» укладено договір №22/08/2023 від 22.08.2023 р. По даному договору на підставі актів прийому-передачі ТОВ «САНА» прийнято рухомий склад в оренду та здійснювалося перерахування коштів за оренду даних вагонів.
Позивачем також укладено з ТОВ «Агрологістика Україна» договір №070624/ЦС від 07.06.2024 р. По даному договору на підставі актів прийому-передачі ТОВ «САНА» прийнято рухомий склад в оренду та здійснювалося перерахування коштів за оренду даних вагонів.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що для надання послуг в обсягах відображених у податкових накладних, необов?язково мати необхідні умови і обсяг матеріальних ресурсів у приватній власності, їх можна залучити зі сторони, що і було зроблено ТОВ «САНА». Недостатність такого залучення не підтверджено контролюючим органом на підставі належних доказів.
Крім того, суд вказує, що всі вище перераховані договора і документи (акти прийому-передачі, акти наданих послуг, документи підтверджуючі факт оплати) надавалися комісії для розгляду. Зокрема, в облікових даних позивача як платника податку (електронний кабінет) наявні відомості про об?єкти оподаткування.
Стосовно критерію « 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхiдних для здiйснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхiднi для здійснення господарської операції)», вказаної у спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на квітень 2024 року, тобто до часу прийняття спірних рішень (11.06.2024 та 05.07.2024) у ТОВ «САНА» було працевлаштовано 2 осіб.
Крім того, на період розгляду скарги та поданих позивачем документів звітність ПДФО та ЄСВ за ІІ кв.2024 року була подана, а тому інформація щодо трудових ресурсів була наявна в органах ДПС.
При цьому, суд, враховуючи специфіку діяльності ТОВ «САНА», вказує про відсутність обов'яку позивача мати велику кількість штатних працівників, оскільки для того, щоб здійснити вказані види послуг потрібно: а) заключити договора; б) на початку місяця виставити рахунок; в) після отримання коштів здійснити оплату; г) в кінці місяця сформувати акт наданих послуг.
В свою чергу, письмові докази ГУ ДПС у Київській області не місять жодних належних доказів на підтвердження доводів стосовно відсутності трудових ресурсів позивача для здійснення задокументованих господарських операцій.
Стосовно критерію « 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку», вказаної у спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області суд зазначає наступне.
Як встановлювалось судом вище, у ході проведеного аналізу наявних баз даних щодо ТОВ «САНА» (код ЄДРПОУ 31179156) встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій у період з 18.12.2023 по 11.06.2024 з постачання послуг з кодом ДКПП 77.39 на ТОВ «АТЛАНТИК ГРУП» (код ЄДРПОУ 40641829), діяльність якого на дату прийняття рішення була віднесена до критеріїв ризиковості платника податку. У період з 18.12.2023 по 11.06.2024 з постачання послуг з кодом ДКПП 49.20 на ТОВ «УКРАЇНА 2001» (код ЄДРПОУ 35080933), діяльність якого на дату прийняття рішення була віднесена до критеріїв ризиковості платника податку.
Стосовно вищевказаних доводів контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «АТЛАНТИК ГРУП» та ТОВ «УКРАЇНА 2001», що слугували підставою для прийняття спірних рішень Комісією ДПС у Київській області суд вказує наступне.
Між ТОВ "САНА" та ТОВ "Україна 2001" укладено Договір доручення №31/10/203 від 31.10.2023 р. про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом.
Згідно з положеннями договору ТОВ "САНА" зобов?язується за плату та за ТОВ "Україна 2001" надати послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом.
Замовник здійснює попередню оплату за організацію послуг. Протягом місяця відбувається відправлення вагонів групами, відповідно до виробничих потреб замовника. За результатами місяця робиться Акт наданих послуг зведений за місяць. До акту робиться деталізація, в якій зазначено маршрути, за якими було відправлено вагони, номера відправлених вагонів, їх кількість, ціна та загальна вартість наданих послуг за місяць.
Фактом підтвердження надання послуг є перевізний документ - залізнична накладна, а фактом підтвердження оплат є платіжні доручення, що містяться в матеріалах справи, та стосовно змісту яких жодних зауважень не виявлено контролюючим органом.
При цьому, між ТОВ «САНА» та ПАТ «Українська залізниця» укладено договір №07361/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018 р., на підставі якого здійснюється попередня оплата за надання послуг. З матеріалів справи вбачається, що на залізничній дорозі відкритий особовий рахунок та присвоєно код платника (для ТОВ «САНА» це код 8202245), на який перераховуються кошти, по факту відправки вагонів кошти з даного рахунку знімаються. Без наявності коштів на особовому рахунку оформити залізничну накладну і відправити вагони неможливо.
По факту надання послуг підсумково за місяць формується виписка по особовому рахунку, яка підписується ЕЦП працівника ПАТ «УЗ». Даний документ і засвідчує об?єм надання послуг по перевезенню вантажів, що також міститься в матеріалах справи.
Судом також встановлено, що між ТОВ "САНА" та ТОВ "АТЛАНТИК ГРУП" укладено договір оренди залізничного рухомого складу №08-1/12/2023 від 08.12.2023 р.
Згідно умов договору ТОВ "САНА" зобов?язується передати в оренду залізничні вантажні цистерни, а Орендар в свою чергу зобов?язується прийняти рухомий склад по Акту прийому-передачі і своєчасно здійснювати всі передбачені даним договором платежі.
В період включення ТОВ "АТЛАНТИК ГРУП" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, (на підставі даних рішення це 13.02.2024 р.) рухомий склад уже знаходився в оренді, тобто був переданий значно раніше, що підтверджується копіями актів прийому-передачі.
05.02.2024 р. Орендар здійснив попередню оплату орендних платежів за лютий місяць (копія платіжного доручення додається). По результатам перебування рухомого складу в оренді протягом лютого місяця 2024 р. сформовано Акт наданих послуг № 15 від 29.02.2024 р.
При цьому, між ТОВ "САНА" та іншими компаніями укладені договора оренди залізничного рухомого складу різного типу.
1. ТОВ "Євпаторіум" - договір оренди залізничного рухомого складу №2- 3/723 від 27.06.2023 р. По даному договору на підставі актів прийому-передачі ТОВ «САНА» прийнято рухомий склад в оренду та здійснювалося перерахування коштів за оренду даних вагонів, на підтвердження чого позивачем надано копію договору, акти прийому-передачі та документи, підтверджуючі здійснення оплати.
2. ТОВ "Ніка Транс Логістика" - договір №26/10-23 від 26.10.2023 р. По даному договору на підставі актів прийому-передачі ТОВ «САНА» прийнято рухомий склад в оренду та здійснювалося перерахування коштів за оренду даних вагонів, на підтвердження чого позивачем надано копію договору, акти прийому-передачі та документи, підтверджуючі здійснення оплати.
3. ТОВ «Клімат Плюс» - договір №22/08/2023 від 22.08.2023 р. По даному договору на підставі актів прийому-передачі ТОВ «САНА» прийнято рухомий склад в оренду та здійснювалося перерахування коштів за оренду даних вагонів, на підтвердження чого позивачем надано копію договору, акти прийому-передачі та документи, підтверджуючі здійснення оплати.
4. ТОВ «Агрологістика Україна» - договір №070624/ЦС від 07.06.2024 р. По даному договору на підставі актів прийому-передачі ТОВ «САНА» прийнято рухомий склад в оренду та здійснювалося перерахування коштів за оренду даних вагонів, на підтвердження чого позивачем надано копію договору, акти прийому-передачі та документи, підтверджуючі здійснення оплати.
Крім того, суд вказує, що на необгрунтованість спірних рішень вказує те, що послуги з кодом 49.20 надавалися ТОВ "Україна 2001" в період з 01.11.2023 р. по 15.12.2023 р., в свою чергу, в період, що зазначено в рішенні №20785 з 18.12.2023 р. по 11.06.2024 р. господарських операцій з ТОВ "Україна 2001" не здійснювались. Вказане свідчить про протиправність внесення контролюючим органом ТОВ «САНА» до переліку ризикових підприємств на підставі господарських операцій, які не здійснювались у період, зазначений у спірних рішеннях.
Суд вказує, що жодних зауважень до наданих позивачем документів спірні рішення контролюючого органу не містять.
З наведеного, суд дійшов висновку про те, що господарські операції позивача є реальними, підтвердженими відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, відображені відповідно до вимог чинного законодавства в бухгалтерському обліку та є такими, що створюють фактичний рух активів за результатом їх здійснення.
Таким чином, оскаржувані позивачем рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області № 18491 від 11.06.2024 та № 20785 від 05.07.2024 про відповідність ТОВ «САНА» (код ЄДРПОУ 31179156) як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку не містять належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження задіяння саме позивача у ризиковості зокрема по п.8 Критеріїв ризиковості платника податків відповідачем не надано.
Суд наголошує, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 8 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачене у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року по справі № 640/11321/20.
Імперативними приписами ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями Порядку № 1165 передбачено, що за результатами складання та направлення платником податку податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган здійснює моніторинг платника податку та внаслідок чого може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня (далі Комісія) та прийняття відповідного рішення, в якому зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Віднесення платника податків до ризикових є безумовною підставою для зупинення податкової накладної, складеної таким платником.
Зазначене правило поведінки є імперативним і не допускає можливості прийняття іншого рішення.
На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20, від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
Також законодавцем на Комісію покладено розгляд питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яке можливе у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку (договори та додатки до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські та розрахункові документи тощо).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС і за результатами розгляду яких за встановленою процедурою Комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до встановлених судом обставин та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, спірність питання у даній справі полягає у неправомірності рішень Комісії ГУ ДПС у Київській області № 18491 від 11.06.2024 та № 20785 від 05.07.2024 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийнятого за результатами розгляду поданих ним інформації та копій документів.
За положеннями додатку 1 до Порядку № 1165, пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, п.6 додатку № 1 Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.
Суд зазначає, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі № 140/2160/18.
З огляду на вказане, оскаржувані рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Порядку № 1165 в межах спірних правовідносин не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та впливає, в свою чергу, на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Судом досліджено, що позивачем до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області були подані письмові пояснення про виключення платника податку з переліку платників на рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку разом з підтверджуючими документами, зокрема до пояснень було долучено документи на підтвердження реальності господарських операцій, однак відповідачем прийнято рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку № 18491 від 11.06.2024 та № 20785 від 05.07.2024, в яких зазначено, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.
В оскаржуваних рішеннях № 18491 від 11.06.2024 та № 20785 від 05.07.2024 відповідач не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень.
При цьому, оскаржувані рішення не містять мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Отже, передбачений Порядком №1165 обов'язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідачем у даному випадку виконано не було.
У свою чергу, такий обов'язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п. 6 Порядку № 1165.
Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податки за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 6 додатка 1, то в такому рішенні зазначається, зокрема, актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, відповідачем не надано до суду результатів проведених перевірок поданих платником податку та копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.
Вказане свідчить про недоведеність відповідачем додержання процедури розгляду матеріалів, передбаченої пунктами 44, 46 Порядку № 1165.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає, що стороною відповідача не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 за № 18491 від 11.06.2024 та № 20785 від 05.07.2024 - є невмотивованими, необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами, а тому є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.
При цьому, положеннями пункту 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
З огляду на викладене, суд вважає, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків № 18491 від 11.06.2024 та № 20785 від 05.07.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДПС України №21953 від 18.07.2024 р. відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку суд вказує про відсутність правових підстав для її задоволення, оскільки вказане рішення саме по собі не є юридично значимим для позивача та не має безпосереднього впливу на його суб'єктивні права та обов'язки шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси товариства.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 9084,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 337 від 08.10.2024.
Зважаючи на часткове задоволення позову, згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути у розмірі задоволених позовних вимог, а саме у сумі 6056,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області, протиправними рішеннями якого було порушено права позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 11.06.2024 р. №18491 та від 05.07.2024 р. №20785.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "САНА" (код ЄДРПОУ 31179156) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНА" (код ЄДРПОУ 31179156, вул.Товарна, буд. 29, оф. 1, м. Біла Церква, Київська область, 08148) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.