про закриття провадження у справі
05 червня 2025 року Справа 320/30002/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , про визнання протиправною та скасування постанови від 06.02.2024 №74060367.
04.07.2024, ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) позовну заяву залишено без руху, з підстав невідповідності останньої ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк на усунення недоліків.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи, ухвалу від 04.07.2024 позивачу було надіслано 04.07.2024.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.09.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.
27.09.2024, ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу № 320/30002/24 та продовжено строк усунення недоліків.
07.10.2024 представником позивача через систему "Електронний суд" надано до суду докази сплати судового збору у вигляді відповідної квитанції.
Таким чином, недоліки позовної заяви представником позивача усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).
23.05.2025 до відділу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.
05.06.2025 до суду прибув представник позивача, представник відповідача до суду не прибув.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд у порядку письмового провадження вирішує питання про закриття провадження у справі та зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. При цьому, публічно-правовий спір, за визначенням наведеним у цій же нормі, це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частинами першою та третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що 06.02.2024 Державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторією Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про стягнення коштів в розмірі 297122,20 на підставі судового наказу № 910/9627/18 виданого 25.06.2020 Господарським судом міста Києва.
Відповідно до частини першою статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (статті 340 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі № 814/1727/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. Спірні питання які виникають з певними учасниками виконавчого провадження, відносно рішень, дій чи бездіяльності держвиконавця, які ним вчиняються (не вчиняються) на виконання судового рішення, може бути оскаржено такими особами лише до того суду, який видав такий виконавчий документ. Така юрисдикційна визначеність суду стосовно розгляду спору пов'язаного з таким виконавчим провадженням, є безумовною та виключною підсудністю.
Відтак, за загальним правилом сторона виконавчого провадження може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист. Разом із цим інші учасники виконавчого провадження можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 808/8368/15.
Суд вважає за необхідне, враховуючи позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначити таке.
За приписами частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").
Виходячи з системного аналізу частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, які супроводжують процес виконання наступних рішень: 1) рішень інших органів (посадових осіб) (наприклад, виконавчих написів нотаріуса); 2) постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору; постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Тобто, безпосередньо до адміністративного суду, згідно частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" можуть бути оскаржені: постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій лише у тому разі, коли вони винесені у межах виконавчого провадження з приводу виконання рішень інших органів (посадових осіб), але не судових рішень; рішення, дії, бездіяльність державного виконавця щодо безпосереднього виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій як виконавчих документів, прийнятих у виконавчому провадженні щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Враховуючи те, що виконавче провадження ВП № 7406036 відкрито на підставі судового наказу № 910/9627/18, виданого 25.06.2020 Господарським судом міста Києва, суд дійшов висновку, що позов про визнання протиправною та скасування постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження 06.02.2024 номер провадження ВП №74060367 у відношенні ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" про стягнення коштів в розмірі 297122,20 повинен розглядатись за правилами господарського судочинства.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (Закон України №3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З аналізу наведеної норми вбачається, що особа, яка сплатила судовий збір, має право на його повернення у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), на підставі поданого клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
Оскільки за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією, а в подальшому закрито провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України, то суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України №3674-VI,
1. Закрити провадження у справі 320/30002/24 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції відповідного господарського суду.
2. Повернути Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) сплачений згідно квитанції №2582 від 04.10.2024.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи..
Ухвала суду в частині закриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала в частині повернення судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Войтович І. І.