про залишення позовної заяви без руху
05 червня 2025 року № 320/24527/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Голови комісії з припинення Верховного Суду України Романків Ігоря Петровича та Верховного суду про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Голови комісії з припинення Верховного Суду України Романків Ігоря Петровича та Верховного суду, у якому просить суд:
- скасувати протиправний наказ голови комісії з припинення Верховного Суду України Романківа І.П. від 16.01.2024 №22/0/3-24 про звільнення з роботи;
- зобов'язати суб'єктів владних повноважень анулювати з усіх автоматизованих відомостей записи про звільнення з роботи;
- стягнути з суб'єктів владних повноважень на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 80000,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 400,00 грн. (витрати, які понесла позивач на теперішній час, у зв'язку з відновленням свого порушеного права та які в подальшому можуть змінитись задля відновлення її порушеного права).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Дослідивши зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини пов'язані з проходженням позивачем публічної служби.
У позовній заяві позивач зазначив, що під час прийняття відповідачем спірного наказу ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
17.01.2024 її було переведено на іншу посаду без звільнення у тому самому органі держави за попередньої сформованою особовою справою державного службовця.
Позивач зауважила, що 15.04.2025 при написанні клопотання про звільнення від сплати судового збору по справі №320/37208/24 їй стало відомо про звільнення з роботи.
Так, в особистому електронному кабінеті Пенсійного фонду України виявлено звільнення з роботи на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України (наказ №22/0/3-24 від 16.01.2024).
Судом встановлено, що 06.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Голови комісії з припинення Верховного Суду України Романків Ігоря Петровича та Верховного суду про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №320/37208/24 позовну заяву повернуто позивачеві з усіма доданими до неї.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" копія вказаного судового рішення була доставлена на електронну адресу ОСОБА_1 25.10.2024.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024- без змін.
Таким чином, враховуючи надані позивачем пояснення та відомості з автоматизованої системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду", суд дійшов висновку про те, що позивачу було відомо про прийняття спірного наказу про його звільнення з моменту отримання ухвали Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 25.10.2024 у справі №320/37208/24, тобто з 25.10.2024.
Таким чином, звернувшись до суду з позовною заявою 15.05.2025 позивач пропустила місячний строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Фактично, позивач послався лише як на підставу для стягнення моральної шкоди на те, що протиправні дії відповідачів порочать її честь, гідність, репутацію та ім'я та завдають шкоду її дітям.
Суд звертає увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір матеріальної шкоди в розмірі 80000,00 грн. взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами.
Натомість, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 КАС України).
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.
Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):
- в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100679837);
- в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100408670);
- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769);
- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92787437);
- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92601959);
- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92482614);
- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92457998).
У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.
Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769).
З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску;
- надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи).
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.