про забезпечення позову
04 червня 2025 року № 320/41369/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.04.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі абз.11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції чинній на момент подання даної заяви,
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, яка визначена абзацом одинадцятим частини першої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції чинній на момент подання даної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/41369/24, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд:
- забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом, зокрема, але не виключно, заборонити вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправленням ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі №320/41369/24 за позовом ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії .
В обґрунтування заяви зазначено, що на момент звернення із позовною заявою до суду та на даний час на утриманні ОСОБА_1 перебуває його матір, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є особою з інвалідністю II групи «безстроково». Призов Позивача на військову службу призведе до того, що його матір, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не буде мати жодної особи, яка повинна буде її утримувати та надавати всю допомогу у зв'язку із інвалідністю останньої, а у випадку прийняття позитивного рішення суду в справі №320/41369/24, останнє не матиме обов'язкового характеру та не буде виконано, що призведе до ускладнення можливості або неможливості захисту прав Позивача.
Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатись виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За змістом частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.
Разом із тим, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматись у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, із урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, із майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
Суд зазначає, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві за своєю суттю є інститутом попереднього судового захисту, метою якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, тобто забезпечення позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, у тому числі, із метою запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.01.2019 у справі № 826/7496/18, від 28.02.2019 у справі № ЗД/813/1 /18, від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20.
Частиною дев'ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовослужбовці особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Із аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу військовослужбовці.
При цьому особа, яка має право на відстрочку/бронювання, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до довідки Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи ЧОР, ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності безтерміново.
Згідно свідоцтва про смерть від 7 квітня 2023 року серії НОМЕР_2 , батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Таким чином, суд доходить висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на продовження відстрочки, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь заявника, оскільки надання/продовження відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
З огляду на викладене, позивачем доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ст. 151 ч. 1, 2 КАС України).
У своїй заяві про забезпечення позову позивач просить зокрема, заборонити відповідачу вчиняти дії пов'язані з прийняттям наказу про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
При цьому, позивач не оскаржує у позові дії відповідача щодо прийняття наказу про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби. Такі дії відповідача не є предметом заявленого спору.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, а також виходячи із принципів справедливості, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №320/41369/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні іншої частини заяви, слід відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.150 - 154, 242, 248 КАС України,-
Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №320/41369/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Ухвалу в частині вжиття судом заходів забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Кочанова П.В.