04 червня 2025 року м.Київ №320/14920/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просить суд скасувати розпорядження Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.12.2023 року № 1145 про відмову у прийнятті на квартирний облік та зобов'язати Подільську районну в м. Києві державну адміністрацію прийняти на облік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) та членів його сім'ї дружину - ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення про відмову у постановці на квартирний облік особи пільгової категорії відповідач не врахував, що позивач та члени його сім'ї не забезпечені житлом у відповідності до ст. 47 та 48 ЖК УРСР, якою передбачено норму житлової площі на 1 особу 13,65 кв. м. Натомість, у власності позивача та членів його сім'ї є квартира площею 35 кв.м., що складає лише 10,8 кв.м на одну особу. Вважає рішення відповідача протиправним та незаконним.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою суду від 12.04.2024 відкрито у справі спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та витребувано у відповідача усі докази, на підставі яких було прийнято спірне розпорядження; витяг з протоколу №16 від 15.12.2023 засідання громадської комісії з житлових питань при Подільській районній в місті Києві державній адміністрації у частині, що стосується спірних правовідносин; завірені копії заяви позивача від 18.08.2023 про прийняття його на квартирний облік та усіх, доданих до неї документів.
Ухвалою суду від 28.02.2025 повторно витребувано від відповідача зазначені докази.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видано ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата видачі 31.07.2023 року.
18.08.2023 позивач звернувся до Подільської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про прийняття на квартирний облік як пільгова категорія - учасник бойових дій, його та членів його сім'ї, а саме: дружина - ОСОБА_2 ; син - ОСОБА_3 .
28.12.2023 Рішенням Подільської районної в м. Києві державної адміністрації з врахуванням пропозицій громадської комісії з житлових питань при Подільській районній в м. Києві державній адміністрації від 15.12.2023, протокол № 16 відмовлено у постановці на квартирний облік ОСОБА_1 та членів сім'ї у звязку з тим, що сім'я у складі 3-х осіб, а
саме ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 забезпечені житлом в межах норм передбачених чинним законодавством України, а саме 1 кімнатою з житловою площею 18,6 кв.м. , загальна площа квартири складає 35 кв.м., місце розташування житла: АДРЕСА_1 .
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Згідно із ст. 33 Житлового кодексу України забезпечення жилими приміщеннями потребуючих поліпшення житлових умов членів житлово-будівельних кооперативів, громадян, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інших громадян, що проживають у цих будинках (квартирах).
Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.
Статтею 34 Житлового кодексу України визначено підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов.
Зокрема, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 39 Житлового кодексу України, громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:
за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;
за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету.
Стаття 47 Житлового кодексу України встановлює норму жилої площі в Україні в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування житлових будинків у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, регулюється Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм житлових будинків в Українській РСР. , затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.84 N 470 ( Правила N 470).
Відповідно до п. 1 частини 13 Правил №470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.
Частиною 14 Правил №470 визначено, що тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах, зокрема, учасники бойових дій та учасники війни.
У відповідності до пункту 18 Правил N 470 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно до виконавчої комісії сільської, селищної, міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчого органу сільської ради не створено) за місцем проживання громадян (у випадках, передбаченому абзацом четвертим пунктом 8 цих Правил, - за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрація підприємства, установи, організації чи органу чи іншого громадського об'єднання (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які одночасно проживають, мають самостійне право на одержання житлового приміщення і бажають разом стати на облік.
Як убачається з матеріалів справи, сім'я позивача складається з трьох осіб. Позивач має у власності 1 кімнатну квартиру з житловою площею 18,6 кв.м. , загальна площа квартири складає 35 кв.м., місце розташування житла: АДРЕСА_1 , де проживає та зареєстрований разом з сім'єю.
Таким чином, позивач та члени його сім'ї забезпечені житлом площею 35 кв.м., що складає 10,8 кв.м на одну особу.
Суд звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача з заявою про взяття на облік як особа, що потребує поліпшення житлових умов, яка має у власності квартиру.
А тому, у даному випадку саме Київська міська рада має право на встановлення та визначення осіб, потребуючими поліпшення житлових умов, враховуючи фактичну наявність у них житлової площі.
Суд звертає увагу, що Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято Постанову від 30 квітня 1991 року N 234 Про внесення змін та доповнень до постанови виконкому міськради і президії міськради профспілок від 15.07.85 N 582 "Про порядок застосування у м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР", якою встановлено, що тими, хто потребує поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, які мають житлову площу до 7,5 кв. м. включно на кожного члена родини.
А тому, враховуючи, що у позивач забезпечений житловою площею 35 кв.м., що складає 10,8 кв.м на члена родини, у нього відсутнє право на поліпшення житлових умов.
Враховуючи те, що позивач забезпечений житлом у відповідності до вимог чинного законодавства і для взяття його на квартирний облік відсутні правові підстави, відповідачем правомірно було відмовлено у постановці на квартирний облік в цілому як такому, що не має на це законних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
На виконання цих вимог позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Беручи до уваги результат розгляду справи, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.