ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" червня 2025 р. справа № 300/5392/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши в письмовому провадженні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/5392/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військова частина НОМЕР_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/5392/23 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за березень і квітень 2023 року, у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини, при цьому отриманим, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) активних бойових дій, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за березень і квітень 2023 року, у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини, при цьому отриманим, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) активних бойових дій, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з 29.05.2023 по 20.06.2023 та стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.05.2023 по 20.06.2023.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №300/5392/23 повернуто скаржнику.
20.01.2025 ОСОБА_2 подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №300/5392/23. В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_2 зазначає, що судове рішення у справі відповідачем до сьогодні не виконано, а тому є необхідність встановлення судового контролю за його виконанням.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025, заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №300/5392/23 - задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №300/5392/23. Зобов'язано Військову частину ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в строк у строк до 28 лютого 2025 року включно подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №300/5392/23.
У зв'язку із тим, що відповідачем вживались заходи для виконання рішення, проте фактично рішення суду є невиконаним, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 повторно зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2024 по справі №300/5392/23 протягом місяця з дати отримання копії цієї ухвали.
22.05.2025 на електронну адресу суду відповідачем подано повідомлення від 21.05.2025 №2084 про обставини, які ускладнюють виконання рішення суду від 02.11.2023 та заходи, які вживаються для виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 , зокрема, зазначено, що 05.05.2025 військовою частиною НОМЕР_1 було повторно надіслано до начальника забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну підпрограму) військової частини НОМЕР_3 основну заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на травень 2025 року в яку включений ОСОБА_1 . Також зазначено, що 12.05.2025 військовою частиною НОМЕР_1 надіслано лист на ім'я командира військової частини НОМЕР_3 (через начальника фінансово-економічної служби) за вих. №1945 з проханням у найкоротший термін (до 20.05.2025) надати на адресу військової частини НОМЕР_1 підтверджуючі документи про проведену виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 . Окрім того, представник відповідача наголосив, у вищезазначеному листі військова частина НОМЕР_4 , НОМЕР_5 у разі нездійснення даної виплати, просила повідомити та надати письмову інформацію на адресу військової частини НОМЕР_1 із зазначенням причин про неможливе виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 та які заходи будуть вжиті в частині здійснення виплат ОСОБА_3 з метою подальшого інформування суду.
28.05.2025 позивач подав суду заяву про накладення штрафу на керівника Військової частини НОМЕР_1 в порядку статті 382-3 КАС України.
Розглянувши подане повідомлення від 21.05.2025 №2084 про обставини, які ускладнюють виконання рішення суду від 02.11.2023 та заяву позивача про накладення штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Суд зауважує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023, серед іншого, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за березень і квітень 2023 року, у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини, при цьому отриманим, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) активних бойових дій, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
В той же час, суд з'ясував із доданих до повідомлення від 21.05.2025 №2084 про обставини, які ускладнюють виконання рішення суду від 02.11.2023, що на виконання такого рішення суду відповідачем 05.05.2025 повторно надіслано до начальника забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну підпрограму) військової частини НОМЕР_3 основну заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на травень 2025 року в яку включений ОСОБА_1 , а також 12.05.2025 військова частина НОМЕР_1 листом на ім'я командира військової частини НОМЕР_3 за вих. №1945 просила у найкоротший термін (до 20.05.2025) надати підтверджуючі документи про проведену виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Проте, суд зауважує, що станом на дату винесення цієї ухвали (03.06.2025) до суду не надійшло жодних інших доказів про отримання відповідачем відповіді від військової частини НОМЕР_3 про проведені виплати позивачу та доказів проведення таких виплат.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем рішення суду.
Відповідно до приписів статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як уже встановлено судом вище, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 залишається невиконаним, попри те, що відповідач здійснив деякі намагання для його виконання.
Тобто, враховуючи вчинення певних заходів на його виконання, суд вважає за необхідне в даному випадку використати повноваження, передбачені ч. 5 ст. 382-3 КАС України щодо звільнення відповідача від сплати штрафу.
В той же час, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про встановлення нового строку протягом одного місяця для подання звіту щодо виконання судового рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем слід надати суду в даному випадку не тільки докази направлення відповідної заявки-розрахунку до військової частини НОМЕР_3 , а також, як слушно зауважив позивач, докази отримання такої заявки та відповідь щодо здійснення виплат чи вчинених заходів військовою частиною НОМЕР_3 по такій заявці, а також надати докази про вчинені інші заходи та наслідки таких заходів у червні місяці.
Більше того, суд зауважує, що матеріали справи не містять реального залучення військової частини НОМЕР_3 до здійснених заходів, так як відсутні будь-які докази відповідної реакції з їх боку на направлені відповідачем заявки-рахунки.
Так, суд, зважаючи на аргументи відповідача про те, що 12.05.2025 військовою частиною НОМЕР_1 надіслано лист на ім'я командира військової частини НОМЕР_3 за вих. №1945 з проханням у найкоротший термін (до 20.05.2025) надати на адресу військової частини НОМЕР_1 підтверджуючі документи про проведену виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , а у разі нездійснення даної виплати, повідомити та надати письмову інформацію на адресу військової частини НОМЕР_1 із зазначенням причин про неможливе виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023, та які заходи будуть вжиті в частині здійснення виплат ОСОБА_3 , зобов'язує відповідача надати суду інформацію щодо результатів розгляду такого листа від 125.05.2025 для надання судом об'єктивної оцінки вчинених заходів щодо виконання рішення суду.
Тільки така інформація та відомості можуть свідчити про дійсне намагання відповідачем вчиняти реальні заходи щодо виконання рішення суду.
Суд також вкотре нагадує відповідачу, що рішення суду, яке набрало законної сили, у відповідності до статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, є обов'язковим і підлягає безумовному виконанню.
Окремо, суд зауважує, що відповідні виплати, які вже більше як півтора року після набрання законної сили рішенням суду, відповідач не проводить ОСОБА_1 мали бути виплачені останньому ще навесні 2023 року, з приводу чого судом у рішенні від 02.11.2023 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
З врахуванням вищенаведеного, суд, вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2024 по справі № 300/5392/23, з врахуванням оцінки, викладеної у даній ухвалі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 , викладеного у формі повідомлення від 21.05.2025 №2084 про обставини, які ускладнюють виконання рішення суду від 02.11.2023 та заходи, які вживаються для виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 щодо виконання рішення в адміністративній справі №300/801/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2024 по справі №300/5392/23 протягом місяця з дати отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шумей М.В.